8. Вили суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців)

Частина 2 ст. 55 ГК містить загальний перелік суб'єктів гос­подарювання, який можна застосувати і для класифікації суб'єктів підприємницької діяльності. Ними вважаються:

1. господарські органіищії — юридичні особи, створені відпо­ відно до ЦК, державні, комунальні та інші підприємства, ство­ рені відповідно до ГК, а також інші юридичні особи, які здій­ снюють господарську діяльність та зареєстровані в установле­ ному законом порядку;

2. громадяни України. Іноземці та особи без громадянства, які здшсиююіь господарську діяльність та зареєстровані відпо­ відно до закону як підприємці.

І. Поняття юридичної особи міститься у ст. 80 ЦК, ч. 1 якої під юридичною особою розуміє організацію, створену і зареєс­тровану у встановленому законом порядку.

Стосовно юридичних осіб — суб'єктів підгірні ммицької ді­яльності ст. 45 ГК визначає, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбаче­них законом, на вибір підприємця В цьому разі вибір підпри­ємця щодо конкретної організаційно-правової форми юри­дичної особи — суб'єкта пі.иіриі мництва обмежений існуван­ням відповідного положення щодо неї у законі. Іншими сло­вами, засновник вправі обрати будь-яку організаційно-право­ву форму для майбутньої юридичної особи з тих, що передба­чені законом.

Юридичними особами, шо потенційно можуть здійснювати господарську діяльність, а відтак — бути суб'єктами господар­ської діяльності також є об'єднання підприємств. Правовий

17

статус та орпшшшйно-правові форми об'єднань підприємств передбачені гл. 12 ГК та іншими актами законодавства, зокре­ма законами України від 21 листопада 1995 р. «Про промисло-во-фінансові групи в Україні», від 14 вересня 1999 р. «Про уго­ди про розподіл продукції» та ін.

2. До другої категорії суб'єктів господарської діяльності п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК відносить фізичних осіб. Зазначені положення ГК дозволяють займатися господарською діяльністю як громадя­нам України, так і іноземним громадянам та особам без грома­дянства, зареєстрованим відповідно до закону як підприємці. Згідно зі ст. 129 ГК іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються та­кими самими правами і мають такі самі обов'язки, як і гром.і дяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, інши­ми законами. До законів, які обмежують права іноземних гро­мадян та осіб без громадянства, належать, зокрема, положення Земельного кодексу (ЗК) України, які, наприклад, забороняють таким особам передавати землі сільськогосподарського призна­чення у власність (ч. 4. ст. 22 ЗК). Водночас Кодекс не заборо­няє передачу таким особам у власність земельних ділянок не-сільськогосподарського призначення в межах населених пун­ктів, а також земельних ділянок несільськогосполарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташова­ні об'єкти нерухомого майна, шо належать їм на праві приват­ної власності (ч. 2 ст. 81).

9. Фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності (громадяни-підприсмці)

Поняття громадяниііа-ііідіїриємця

Підприємцем є фізична скоба, яка є громадянином України, іноземним громадянином, особою без громадянства, шо здій­снює підприємницьку діяльність.

Характеристика правового статусу громалянина-нідприсмця

І. Громадянино.ч-підприємцем є фізична особа. Згідно зі ст. 24 ЦК фізичною особою вважається людина як учасник цивільних відносин (особистих немайнових та майнових — див. ст. І ЦК). Громадянин, який бажає займатися підприєм­ницькою діяльністю, після проходження відповідних реєстра­ційних та інших передбачених законодавством процедур, до свого статусу фізичної особи, якого він набув з моменту на-18

родження, набуває додаткової ознаки — «суб'єкт підприєм­ницької діяльності».

2. Згідно зі ст. 50 ЦК право здійснювати підприємницьку ді­ яльність, яку не заборонено законом та, відповідно, набувати статусу громадянина-пщприємця має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Повну цивільну дієздатність мас фізична особа, яка досягла 18 років (повноліття). У разі реєстрації шлюбу фізичної особи, яка не досягла повноліття, вона набуває повної цивільної дієз-дл і пості з моменту реєстрації шлюбу. Крім того, повна цивіль­на дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Також повна цивільна дієздатність може бути надана фізич­ній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприєм­ницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це бать­ків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклу­вання така особа може бути зареєстровані як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підпрж мня.

3. Громадянин-підприємець самостійно діє на ринку, всту­ паючи у відносини, набуваючи при цьому відповідних прав та обов'язків. Він с повноцінним самостійним суб'єктом ринку — суб'єктом господарювання.

4. Громадянин-підприємець здійснює діяльність в межах універсальної правоздатності — права займатися підприєм­ ницькою діяльністю, передбаченого ст. 42 Конституції. Це оз­ начає здатність особи займатися будь-яким видом підприєм­ ницької діяльності, здійснення якого не суперечить законо­ давству. Він діє без установчих документів, на відміну від юри­ дичної особи, яка діє в межах спеціальної правоздатності та об­ межена видами діяльності, встановленими засновниками в ус­ тановчих документах.

5. Згідно з ч. 5 ст. 128 ГК громадянин -підприємець здійснює свою діяльність на засадах свободи шдіірік мшшіва та відповід­ но до принципів, передбачених у ст. 44 ГК, зокрема, здійсню­ вати самостійно будь-яку діяльність відповідно до потреб рин­ ку, на власний розсуд приймаючи відповідні рішення, шо не суперечать закону.

6. Громаляниіі-ііілнріилісць уособлює і власника відповідно­ го бізнесу, і орган управління ним. Це відрізняє його від дея­ ких юридичних осіб зі складним порядком керівництва, зумов-

19

леним наявністю кількох органів управління із розподілом між ними відповідних функцій

7. Чинне законодавство України не передбачає виокремлен­ ня майна, яке використовується підгірне мнем для здійснений підприємницької діяльності, із загальної маси належного цьому громадянинові майна І ;ік. ч. 2 ст. 128 ГК та ч. 1 ст. 52 ЦК пря­ мо встановлюють правило про те, шо громадянин-пілприсмець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до закону мо­ же бути звернено стягнення. Фізична особа — підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'я іаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і масткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка на­ лежатиме їй при поділі цього майна (ч. 2 ст. 52 ЦК).

8. Громадянин-підприємець має можливість обрати спосіб оподаткування доходів за спрощеною системою. Застосування єдиного податку при оподаткуванні доходу приватного підпри­ ємця регулюється Указом Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, облі­ ку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу від 28 червня 1999 р. № 746/99).

9. Громадянин ш.іприс мець має можливість не відкривати банківський рахунок, працювати виключно за готівкові кошти і використовувати готівкову виручку на свій розсуд.

10. Фізична особа набуває статусу суб'єкта підприємницької діяльності за умови її державної реєстрації в порядку, встанов­ леному законом.