4.Показники використання оборотних коштів і шляхи їх поліпшення.

Показники використання оборотних коштів

Економічні показники.

Коефіцієнт оборотності коштів.

(4.26)

де Q_p – об’єм реалізованої продукції за собівартістю за певний проміжок часу, грн;

О_k – залишки оборотних коштів середні або на визначену дату, грн.

Коефіцієнт визначає віддачу оборотних коштів, тобто суму реалізованої продукції за собівартістю , що припадає на 1 грн оборотних коштів (коефіцієнт віддачі).

Чим вище коефіцієнт, тим краще.

Коефіцієнт закріплення (завантаження) зворотний до коефіцієнта оборотності визначається сумою оборотних коштів, що припадають на одну гривню реалізованої продукції за собівартістю:

(4.27)

Тривалість одного обороту оборотних коштів (швидкість їх обороту).

Т – кількість календарних днів у періоді, що розглядається.

, дн (4.28)

Характеризує число днів протягом, яких кошти здійснюють один оборот (з часу перетворення оборотних коштів у грошовій формі на виробничі запаси до випуску готової продукції та її реалізації (до виручки на розрахунковий рахунок підприємства)).

Чим швидше здійснюється перехід оборотних коштів з однієї фази кругообігу в іншу, чим менше часу обігові кошти затримуються в процесі виробництва і сфері обігу, тим ефективніше використовуються оборотні кошти.

Потреба підприємства в оборотних коштах.

Чим більше обсяг реалізації продукції тим більше оборотні кошти:

(4.29)

Обсяг реалізації в натуральному вираженні:

Q_рн=Q_т+(Q_п.пер-Q_к.пер) (4.30)

де Q_т – випуск товарної продукції;

(Q_п.пер-Q_к.пер) – зміна залишків нереалізованої готової продукції (на початок і кінець року).

Середня величина оборотних коштів дорівнює, при періоді часу місяць - напівсумі залишків цих коштів на початок і на кінець місяця.

При періоді “квартал” дорівнює одній третій сумі середньомісячних розмірів.

При періоді “рік” – дорівнює одній четвертій суми середньоквартальних оборотних коштів.

Коефіцієнт рентабельності – відношення прибутку до середньої суми оборотних коштів:

(4.31)

Частковий коефіцієнт оборотності:

(4.32)

Скорочення тривалості обороту оборотних коштів приводить до абсолютного чи відносного вивільнення.

Абсолютне вивільнення ОК має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів менше, ніж норматив або залишки попереднього періоду при умові збереження обсягів реалізації за звітний період.

, грн. (4.33)

Від’ємне значення свідчить про скорочення тривалості одного обороту.

Відносне вивільнення оборотних коштів – прискорення їх оборотності здійснюється одночасно зі зростанням виробничої програми підприємства, при цьому темпи росту залишків оборотних коштів на перевищують темпів зростання обсягів виробництва.

, грн. (4.34)

де t_о.баз,t_о.зв – відповідно середня тривалість одного обороту оборотних коштів в базовому і звітному роках, днів;

Q_р.зв – фактичний обсяг реалізації у звітному році.

Тема№5: Нематеріальні ресурси та активи підприємства.

1. Поняття і види нематеріальних ресурсів та активів підприємства.

2. Реалізація і охорона права власності.

3. Оцінка і амортизація нематеріальних активів.

1.Поняття і види нематеріальних ресурсів та активів підприємства.

I. Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну користь протягом відносно тривалого періоду, для якої характерні:

1. відсутність матеріальної основи прибутку;

2. невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.

До них відносяться:

1. об’єкти промислової та інтелектуальної власності;

2. інші ресурси нематеріального походження.

Об’єкти промислової власності:

• винаходи;

• промислові зразки;

• корисні моделі;

• товарні знаки;

• знаки обслуговування.

Об’єкти інтелектуальної власності:

• програми забезпечення електронно-обчислювальних машин банки та бази даних

• банки та бази знань

Інші ресурси:

1. НОУ - ХАУ;

2. раціоналізаторські пропозиції;

3. найменування місця походження товару;

4. гудвіл (імідж, репутація, досвід ділових зв’язків, престиж товарних знаків).

Нематеріальні активи – вкладення грошових коштів підприємства на право використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.

Таблиця № 5.1. Елементний склад нематеріальних активів.

Промислова власність – поняття, яке застосовується для позначення виключного права на використання певних нематеріальних ресурсів.

Винаходом називається позначення істотною новизною вирішення технічного завдання в будь-якій галузі народного господарства, яке дає позитивний ефект.

Головною ознакою винаходу є його новизна, тобто: використання технічних засобів, способів, методів, раніше невідомих в даній галузі техніки.

Промисловий зразок – це нове, придатне до здійснення промисловим способом, художнє вирішення виробу.

Він є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не відома в даній галузі країни. Оригінальним, вважається тоді, коли його суттєві ознаки є своєрідними.

Корисні моделі – це нові за виглядом, формою або побудовою моделі; від інших об’єктів промислової власності відрізняються тим, що предметом технічного вирішення є тільки конструкція виробу, його форма.

Товарним знаком називається оригінальні позначки, які мають правовий захист та призначення для виділення даного товару серед інших подібних товарів.

Якщо під товарним знаком надаються послуги, то він називається знаком обслуговування.

Інтелектуальна власність – юридичне поняття, яке охоплює авторське право та інше право на інтелектуальну діяльність.

Програмне забезпечення – це сукупність програм, які використовуються в роботі з ЕОМ.

Банк даних характеризується певною сукупністю програмних, організаційних та технічних засобів, призначених для централізованого накопичення та багатоцільового колективного використання.

Ядро банку даних становить база даних.

Базою даних називається іменована сукупність інформаційних одиниць у певній предметній сфері, які відображають стан об’єктів та їх функціональні бази даних забезпечені сукупністю мовних та програмних засобів.

База знань – це сукупність систематизованих основоположних відомостей, які зберігаються в пам’яті ЕОМ.

Банк знань – розглядається, як сховище знань, в якому крім інформації та відповідного опису знаходяться засоби, за допомогою яких здійснюється їх накопичення, збереження, оновлення та використання.

НОУ-ХАУ – (знати, як зробити з англійської), незахищені охоронними документами неоприлюднені знання чи досвід науково-технічного, виробничого, комерційного, фінансового характеру; незапатентовані винаходи.

Раціоналізаторська пропозиція – технічне вирішення, яке є новим і корисним для підприємства до якого воно подане, і включає пропозиції щодо вдосконалення використовуваної техніки (непатентоспроможні).

Комерційна таємниця – відомості про виробничо-господарську. Фінансово-економічну, науково-технічну діяльність підприємства, розголошення яких може завдати шкоду підприємству.

Найменування місця походження товару – відображає назву країни. яка використовується при позначенні товару.

Гудвіл – нематеріальний актив, вартість якого визначається як надлишок над балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю.

Організаційні витрати на створення підприємства формуються на етапі його створення.

Нематеріальні активи – права власності на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності, а також інші майнові права.

До складу нематеріальних активів входять:

• права на об’єкти промислової власності – це патенти на винахід, промисловий зразок, корисну модель, а також свідоцтво про товарний знак

• авторське право – система правових норм, які визначають положення авторів наукових публікацій, літературних творів та програмного забезпечення ЕОМ.

• Право на використання створених на підприємстві об’єктів інтелектуальної власності

• Право на користування земельними ділянками та природними ресурсами, ліцензії на здійснення певних видів діяльності.

• Організаційні витрати на створення підприємства

• Права на ліцензійні угоди на використання об’єктів промислової власності