4.2.2. Контрольні запитання до змістовного модуля 2.

Контрольні запитання:

1. Які характерні ознаки, притаманні суб’єкту господарських правовідносин?

2. За якими критеріями здійснюється класифікація суб’єктів господарських правовідносин?

3. Чим відрізняється суб’єкт господарювання від суб’єкта організаційно-господарських повноважень?

4. Які категорії суб’єктів господарювання закріплені в ч. 2 ст. 55 ГК України?

5. Назвіть основні ознаки господарської організації.

6. В якому порядку створюється господарська організація?

7. В чому полягають основні обов’язки суб’єкта господарювання?

8. Чим відрізняється підприємство від інших суб’єктів господарських правовідносин?

9. За якими критеріями класифікують підприємства?

10. Які підприємства належать до категорії малих підприємств?

11. В чому полягають відмінності між підприємством-власником і підприємством-невласником?

12. Що означає поняття “асоційовані підприємства”? Чи можна класифікувати такі підприємства?

13. Назвіть характерні риси відокремленого підрозділу господарської організації.

14. Розкрийте поняття “державне комерційне підприємство”. Чим воно відрізняється від казенного підприємства?

15. Які види комунальних підприємств передбачені Господарським кодексом?

16. В чому полягає специфіка підприємств колективної власності? Чи можна їх класифікувати?

17. З якою метою створюються виробничі кооперативи? Як ця мета відбивається в особливостях правового становища виробничого кооперативу?

18. Чи може приватне підприємство створюватися юридичною особою? Обґрунтуйте свою відповідь.

19. В чому полягає універсальність організаційно-правової форми господарського товариства?

20. Які види господарських товариств Ви знаєте? За якими ознаками здійснюється класифікація господарських товариств?

21. Чим відрізняються персональні товариства від об’єднань капіталів?

22. Чи може створюватися господарське товариство однією особою?

23. Порівняйте правове становище товариства з обмеженою відповідальністю і закритого акціонерного товариства, зазначивши їх спільні та відмінні риси.

24. Назвіть характерні риси державного акціонерного товариства. Якими нормативно-правовими актами визначається особливість їх правового становища?

25. Чим відрізняється фермерське господарство від селянського господарства?

26. Які суб’єкти здійснюють неприбуткову господарську діяльність?

27. В чому полягає особливість правового становища кредитної спілки?

28. Чим відрізняються суб’єкти організаційно-господарських повноважень від суб’єктів господарювання?

29. Які категорії господарських організацій належать до суб’єктів організаційно-господарських повноважень? В чому проявляється специфіка їх правового становища?

29. За наявністю яких ознак можна виділити суб’єктів організаційно-господарських повноважень?

30. Щодо яких суб’єктів організаційно-господарських повноважень містяться відповідні положення в Законі України від 21 вересня 2006 року “Про управління об'єктами державної власності”?

31. Порівняйте правове становище господарського об’єднання та промислово-фінансової групи (спільні та відмінні риси).

32. За якими критеріями можна класифікувати господарські об’єднання?

33. Чи можна назвати холдингову компанію господарським об’єднанням? Обґрунтуйте свою відповідь.

34. Які характерні ознаки притаманні холдинговій групі?

35. В чому полягає особливість правового становища господарського міністерства (відомства)?

36. Назвіть приклади організаційно-господарських повноважень Кабінету Міністрів України.

4.2.3. Модульне тестування 2: складається з 10 тестів на зразок наведених до семінарських занять 4-8, розроблених викладачем, який веде семінарське заняття у відповідній групі. Правильна відповідь на тест оцінюється 1 балом (максимальна кількість балів за модульне тестування – 10 балів).

Змістовний модуль 3. Майнова основа господарювання та господарські зобов’язання.

Змістовний модуль 3.

Тематика та короткий зміст лекцій, семінарських занять, самостійної роботи студентів, зразки ситуацій та тестового контролю.

Лекція 16. Т.11. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання (2 год.).

1. Майно у сфері господарювання. Поняття та види майна, що використовується у сфері господарювання. Порядок використання майна у сфері господарювання.

2. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст.

3. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання: право господарського відання, право оперативного управління, право довірчої власності, право користування.

Семінарське заняття 9. Т.11. Загальні засади майнових відносин у сфері господарювання (2 год.)

1. Майно у сфері господарювання.

2. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст.

3. Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання.

Завдання для самостійної роботи:

Характерні ознаки майна, що використовується у сфері господарювання.

Склад майна суб’єктів господарських правовідносин.

Права та обов’язки суб’єктів господарських відносин щодо закріпленого за ними майна.

Відмінність права власності від похідних правових титулів майна.

Розв’язання ситуацій.

Приклади ситуацій:

Ситуація 1.

Прийнявши рішення про заснування ТОВ з досить поширеним предметом діяльності (оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг у сфері оптової торгівлі; перепакування для потреб роздрібної товарів з великої тари в меншу; виробництво тари малих габаритів для пакування товарів широкого вжитку та продуктів харчування), троє громадян-засновників ТОВ не могли остаточно зупинитися на формі своїх вкладів – лише грошові чи в речевій формі (про неречеву форму вкладів засновники навіть не згадували, вважаючи її такою, що суперечить вимогам законодавства).

За рахунок яких цінностей може формуватися майнова база ТОВ?

Що можна порадити засновникам, маючи на увазі, що (а) один з них був відомим винахідником і винайшов нову технологію виробництва тари, що була належним чином захищена в Україні; (б) другий – володів на праві власності земельною ділянкою розміром 0,5 га та розташованим на ній колишнім складським приміщенням, що можна було пристосувати під виробничі потреби; третій – мав значні заощадження в банку і постійно переймався проблемою поліпшення фінансового стану цього банку, аби він не збанкрутував?

Які вимоги ставить закон до розміру та складу майна суб’єктів господарювання?

Чи виникають у суб’єктів господарювання (в т.ч. ТОВ) якісь обов’язки щодо закріпленого за ними майна?

Ситуація 2.

Громадянин Фещенко Г.Л. (економіст за фахом), продавши отриманий у спадок після смерті тітки будинок з присадибною ділянкою розміром 10 соток, вирішив створити приватне підприємство з надання консультаційних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності, маючи намір залучити до цього свого племінника, який чотири роки пропрацював на митниці (згодом він був звільнений за надання приватних консультацій з митного оформлення товарів, що мали проходити через митницю, на якій він працював). Проте виникло питання з правовим титулом майна підприємства – право власності, право господарського відання чи право оперативного управління?

Які правові титули майна можуть бути використані при заснуванні приватного підприємства?

В чому переваги та недоліки цих правових титулів майна з врахуванням специфіки даної ситуації?

Яку пораду можна дати гр-ну Фещенку Г.Л.?

Ситуація 3.

На загальних зборах акціонерів ЗАТ «Мелех» за ініціативою наглядової ради було прийнято рішення про створення дочірнього підприємства унітарного типу (мало здійснювати комерційну діяльність) із закріпленням за ним майна на двох правових титулах – праві оперативного управління (основні фонди) і праві господарського відання (обігові кошти). Юрисконсульт ЗАТ перед голосуванням за прийняття цього рішення виступив з коротким повідомленням щодо неможливості застосування цих двох правових титулів до майна одного підприємства, проте голова ревізійної ЗАТ, підтримуючи ініціативу наглядової ради товариства, заперечив, заявивши про відсутність у законодавстві заборони поєднувати ці правові титули майна.

Дайте оцінку позиціям учасників цієї ситуації?

Які правові титули майна належать до основних, а які до додаткових?

В чому різниця між основними правовими титулами майна та додатковими?

Спробуйте спрогнозувати наслідки для дочірнього підприємства, його засновника та кредиторів дочірнього підприємства від такого поєднання правових титулів, якщо дочірнє підприємство буде зареєстроване в установленому порядку?

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Які види цінностей не належать до нематеріальних активів:

А. Фірмове найменування.

Б. Сировина.

В. Корпоративні права.

Г. Бездокументарні цінні папери.

Д. Технологія виробництва верстатів, мала включала кілька інновацій.

Тест 2

Які з наведених характеристик не притаманні цілісному майновому комплексу підприємства:

А. Складна річ.

Б. Нерухомість

В. Річ, визначена родовими ознаками.

Г. Майно господарського призначення.

Д. Індивідуально визначена річ.

Тест 3

Якому з правових титулів майна господарської організації притаманні наступні ознаки:

А. Похідне право від класичного права власності.

Б. Можливість володіння, користування, управління та розпорядження майном суб’єктом цього правого титулу.

В. Встановлення обмежень щодо розпорядження майном та використанням отриманих від його експлуатації доходів.

Г. Договірні засади встановлення правового титулу.

Д. Строковість правового режиму – як загальне правило.

Е. Наявність у суб’єкта цього правового титулу власного майна з відмінним правовим режимом.

Варіанти відповіді:

А. Право господарського відання.

Б. Право власності.

В. Право довірчої власності.

Г. Право оперативного управління.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 261/1 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337 (с/л), 343/1 (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 9, 19, 22, 26, 83, 88, 109, 124, 127, 133, 146, 147, 161, 163, 168/1, 227, 336.

Спеціальна література (с/л): 5, 24, 37, 54, 74, 76, 85, 129, 152, 235, 248, 260, 270, 303, 310, 331, 334, 371.

Лекція 17. Т. 12/1. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання (2 год.).

1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.

2. Особливості правового режиму публічних форм власності.

2.1. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації.

2.2. Право комунальної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації.

2.3. Правові засади приватизації державного та комунального майна.

Лекція 18. Т. 12/2. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання (2 год.).

1. Право приватно-колективної власності:

2. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.

3. Право приватної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.

4. Використання природних ресурсів у сфері господарювання.

5. Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання.

Лекція 19. Т. 12/3. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання (2 год.).

1. Поняття корпоративних прав. Загальні засади здійснення корпоративних прав.

2. Особливості управління державними корпоративними правами.

3. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності: поняття та види цінних паперів, загальні засади їх випуску та обігу. Державний контроль на ринку цінних паперів.

Семінарське заняття 10. Т. 12. Особливості правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання (2 год.)

1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки.

2. Особливості правового режиму публічних форм власності.

3. Право державної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації.

4. Право комунальної власності на засоби виробництва: поняття, зміст, правові форми реалізації;

5. Правові засади приватизації державного та комунального майна.

6. Право приватно-колективної власності:

7. Право колективної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.

8. Право приватної власності на засоби виробництва та форми його реалізації.

9. Особливості правового режиму окремих категорій об’єктів:

А) Природних ресурсів.

Б) Прав інтелектуальної власності.

В) Корпоративних прав.

Г) Цінних паперів.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Роль публічних форм власності (державної та комунальної) у сфері економіки.

Відмінність публічних форм власності від приватно-колективних.

Форми реалізації права власності.

Обставини, що зумовлюють відмінність правового режиму окремих категорій майна у сфері господарювання (природних ресурсів, прав інтелектуальної власності, корпоративних прав, цінних паперів).

Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання.

Особливості реалізації права власності на державні корпоративні права.

Правові засоби, що попереджають зловживання з цінними паперами їх емітентів та професійних учасників ринку цінних паперів (фондового ринку).

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1.

Державна установа, розташована в престижному районі (в самому центрі міста) передала в оренду строком добре обладнану залу засідань та розташований перед нею вестибуль для проведення приватною фірмою триденного (п’ятниця, субота, неділя) міжнародного тематичного семінару для керівних працівників однієї з транснаціональних корпорацій, що мала мережу дочірніх підприємств в Україні. Внаслідок цієї господарської операції установою був отриманий значний дохід – 3.5 тис. дол. За рахунок цих грошових коштів керівник установи вирішив зробити біля свого кабінету кімнату відпочинку та ванну кімнату – для власних потреб.

Чи вправі державна установа здійснювати господарські операції на зразок згаданої (передання в короткострокову оренду частини приміщень в неробочий для установи час)?

Чи має право державна установа розпоряджатися закріпленим за нею майном?

Який правовий титул майна встановлений законодавством України для державних установ?

Які межі повноважень державної установи щодо закріпленого за нею майна?

Ситуація 2.

За рішенням Кабінету Міністрів України Державне комерційне підприємство з виготовлення мисливської зброї та набоїв до неї “Мисливство» було передане у комунальну власність. Генеральний прокурор України не погодився з цим рішенням і приніс протест.

Чи підлягає задоволенню протест Генерального прокурора?

Чи містить чинне законодавство обмеження щодо передачі певних обєктів з державної у комунальну власність?

Якщо так, то які саме? Обґрунтуйте свою відповідь.

Чи належить виробництво мисливської зброї та набоїв до неї до державної монополії?

Ситуація 3.

Казенне підприємство “Смарагд” тричі протягом 6 місяців відмовило своїм постачальникам в оплаті поставленої продукції, мотивуючи свою відмову невиконанням державним замовником зобов’язань за державним контрактом щодо авансування виробництва замовленого устаткування у розмірі 20% суми державного контракту. Кредитори намагалися стягнути заборгованість з майна казенного підприємства, проте господарський суд відмовив у позові.

На якому правовому титулі за казенним підприємством закріплюється державне майно? В чому полягає специфіка правового режиму майна казенного підприємства?

Яким чином кредитору можуть компенсувати свої втрати від невиконання казенним підприємством договірних зобов’язань?

Ситуація 4.

Державне акціонерне товариство (ДАТ), створене в процесі корпоратизації шляхом перетворення державного унітарного підприємства у ВАТ і визнане таким, що не підлягає приватизації, в особі голови правління уклало договір про продаж цілісного майнового комплексу структурного підрозділу, балансова вартість якого становила 15% розміру статутного фонду ДАТ.

Чи є державне акціонерне товариство власником майна, сформованого з вкладу засновника, виробленої продукції, отриманих доходів та на інших законних підставах?

Яким нормативно-правовим документом визначаються типові повноваження органів ДАТ, що не підлягає приватизації?

Чи має право голова правління ВАТ самостійно прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу ДАТ, вартість якого становить 15% розміру статутного фонду ДАТ?

Ситуація 5.

ВАТ “НДІ Продпроект” було відмовлено як покупцю обєкта приватизації у вигляді цілісного майнового комплексу державного комерційного підприємства “Укрпродбуд” на тій підставі, що 25,5 % статутного фонду ВАТ належить державі.

Які особи не можуть бути покупцями обєктів приватизації згідно з чинним законодавством України?

Чи правомірна зазначена відмова?

Що змінилося б у вирішенні цієї ситуації, якщо б частка держави у статутному фонді становила 20%?

Ситуація 6.

На загальних зборах акціонерів ЗАТ «Майбуття» було прийнято рішення про випуск облігацій сумарною номінальною вартістю 20 млн. грн., що вдвічі перевищувало розмір статутного фонду АТ.

Чи відповідають прийняті рішення вимогам закону?

Які нормативно-правові акти регулюють порядок випуску облігацій та їх правовий режим?

За яких умов випуск облігацій такої сумарної номінальної вартості відповідатиме вимогам закону?

Що змінилося б у правовій оцінці цієї ситуації, якби емітентом облігацій було товариство з обмеженою відповідальністю?

Ситуація 7.

Громадянин Звариш Е.Л., придбавши 15, 3 % облігацій ВАТ «Норд-вест», вважав, що він отримав в результаті цього корпоративні права та можливість участі у загальних зборах ВАТ, а також права меншості. Крім того гр-н Звариш Е.Л. наполягав на включення його до складу виконавчого органу чи спостережної ради ВАТ як крупного облігаціонера.

Розкрийте поняття «корпоративні права»

Якими нормативно-правовими актами визначається правовий режим корпоративних прав?

Дайте оцінку позиції гр-на Звариша Е.Л., обґрунтувавши свою відповідь відповідними положеннями чинного законодавства.

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Які з наведених цінних паперів не належать до емісійних:

А. Облігації підприємств.

Б. Акції.

В. Векселі.

Г. Інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду.

Тест 2

На якому правовому титулі державне майно закріплюється за державною холдинговою компанією?

А. Праві власності.

Б. Праві оперативного управління.

В. Праві господарського відання.

Г. Право довірчого управління.

Тест 3

Які способи приватизації належать до неконкурентних?

А. Продаж об’єкта приватизації за конкурсом.

Б. Продаж об’єкта приватизації на аукціоні.

В. Викуп об’єкта приватизації у випадках, передбачених законом.

Г. Продаж акцій створеного в процесі приватизації ВАТ на фондовій біржі.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 261/1 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337 (с/л), 343/1 (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 3, 3/1, 6, 9, 16, 17, 20, 24, 25, 27, 29-32, 35, 55, 58, 59, 61, 63, 64, 66, 75, 78, 79, 81-82, 87, 114, 123, 132, 141, 145, 146, 160, 162, 164, 166, 172, 173, 175-176, 178-182, 184, 194, 202, 209, 210, 212, 228, 240, 250, 281, 285, 297, 304, 310-314, 318-319, 325, 336/1.

Спеціальна література (с/л): 4, 5, 7, 12, 15, 16, 36, 38, 53, 72, 79, 99, 100, 110-114, 121, 126, 128, 149, 150, 153, 160-162, 166, 175, 177, 197, 202-204, 212, 213, 223, 225, 227, 230, 232, 233, 238, 243, 251, 252, 252/2, 255, 273, 276, 293, 294, 298, 301, 305, 314, 325-326, 331-333, 339, 343, 343, 356, 365, 366.

Лекція 20. Т. 13. Зобов’язальні відносини у сфері господарювання (2 год.)

1. Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення.

2. Підстави класифікації та види господарських зобов’язань.

3. Основні засади виконання господарських зобов’язань.

4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.

5. Припинення господарських зобов’язань.

Семінарське заняття 11. Т. 13. Зобов’язальні відносини у сфері господарювання (2 год.)

1. Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення.

2. Види господарських зобов’язань.

3. Виконання господарських зобов’язань.

4. Забезпечення виконання господарських зобов’язань.

5. Припинення господарських зобов’язань.

Завдання для самостійної роботи (2 год.):

Розмежування господарських та цивільних зобов’язань.

Спільні та відмінні риси майново-господарських та організаційно-господарських зобов’язань.

Особливості соціально-комунальних та публічних зобов’язань.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1.

Акціонер закритого акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ЗАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі-продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ЗАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера – Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ВАТ, який був конкурентом ЗАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу.

Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ЗАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов’язань акціонера ЗАТ щодо відчуження належних йому акцій.

Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію?

Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов’язані будуть вчинити брати Доренко?

Ситуація 2.

ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту.

Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання?

Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту?

Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно – укладення державного контракту?

Ситуація 3.

Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально-комунальних зобов’язань – участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній – виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста.

Чи відповідає вимогам закону рішення міськради?

Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов’язань?

В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов’язаннями?

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Чи є підставою для виникнення господарського зобов’язань суб’єкта підприємницької діяльності прийняття органом місцевого самоврядування рішення про обов’язкову участь усіх зареєстрованих на території відповідної громади суб’єктів підприємництва приватно-колективної форми власності у створенні нової паркової зони:

А. Так.

Б. Ні.

В. У разі наявності на це згоди суб’єкта підприємництва.

Тест 2

Що не може бути підставою припинення господарського зобов’язання, яке виникло на передбачених законом підставах:

А. Належне виконання зобов’язання.

Б. За згодою сторін.

В. Відмови виконавця від виконання зобов’язання через брак у нього коштів, що виник в результаті застосування до виконавця санкцій за невиконання ним інших договірних зобов’язань.

Г. Зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 261/1 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337 (с/л), 343/1 (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 5, 14, 16-17, 40, 48, 51, 55, 67, 82-83, 97, 108, 118, 126, 135, 136, 141, 156, 171, 274.

Спеціальна література (с/л): 32, 33-34, 37, 51, 55-56, 93, 122, 122/1, 144/1, 148, 215, 223, 244, 264, 276, 350.

Лекція 21. Т. 14/1. Господарські договори (2 год.)

1. Поняття та ознаки господарського договору.

2. Функції господарських договорів: регулятивна, координаційна, контрольно-інформаційна, охоронна, планувальна, опосередкування відносин між суб’єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин, узгодження економічних інтересів сторін договірного зв'язку з загальногосподарськими інтересами.

3. Критерії класифікації та види господарських договорів.

Лекція 22. Т. 14/2. Господарські договори (2 год.)

1. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

2. Зміст господарського договору. Модель господарського договору, що враховує інтереси сторін в ринкових умовах господарювання.

3. Форма господарського договору. Модифікації письмової форми господарського договору.

4. Забезпечення належного виконання господарських договорів: цивільно-правові та господарсько-правові способи забезпечення належного виконання договірних зобов’язань.

Семінарське заняття 12. Т. 14. Господарські договори (2 год.)

1. Поняття та ознаки господарського договору.

2. Функції господарського договору.

3. Класифікація господарських договорів.

4. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.

5. Зміст господарського договору.

6. Форма господарського договору.

7. Забезпечення належного виконання господарських договорів.

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

визначити:

• відмінність господарського договору від цивільного;

• принципи господарського договірного права;

• зміст господарського договору (універсального), що максимально забезпечує врахування та захист прав та законних інтересів сторін договірного зв’язку;

• особливості застосування електронної форми господарського договору;

• правові засоби, що забезпечують зменшення ризиків сторін договору у разі його невиконання за відсутності вини обох сторін.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1.

Державне підприємство «Авіатор» відмовилося від прийняття державного замовлення до виконання та укладення державного контракту на поставку 20 літаків останньої моделі Збройним Сила України, мотивуючи свою відмову відсутністю виробничої можливості виконання такого значного замовлення протягом одного року. Державний замовник звернувся до господарського суду з позовом про спонукання ДП «Авіатор» до укладення державного контракту.

В чому полягає специфіка державного контракту?

За наявності яких підстав підприємство, для якого укладення державного контракту є обов’язковим, може відмовитись від його укладання?

Дайте оцінку діям державного замовника та Державного підприємства «Авіатор» з посиланням на відповідні норми актів законодавства.

Ситуація 2.

ВАТ «Верстатбуд»дало оголошення в місцеву газету про продаж партії верстатів, від яких відмовився їх замовник, за ціною 53 тис. грн. за один верстат (в газеті зазначалося, що ціна є чинною протягом одного місяці від дня публікації, а верстати можуть бути продані цілою партією чи в будь-якій меншій кількості). Через два тижні ПП «Торез» звернулося до ВАТ, маючи намір купити три верстати за вказаною в публікації ціною. Проте представник ВАТ заявив, що вони чекають більш вигідних покупців, які могли б купити або всю партію, або заплатити вищу ціну, ніж була зазначена в публікації.

Чи правомірна відмова представника ВАТ «Верстатбуд»?

Чи свідчить публікація повідомлення про продаж партії верстатів про наявність публічної оферти і відповідно – публічного договору?

Яким в даному випадку має діяти ПП «Торез» з метою захисту своїх прав та законних інтересів?

Ситуація 3.

Приватне підприємство (ПП) «А» і ТОВ «Р» уклали договір поставки, за яким ПП прийняло зобов’язання поставити ТОВ автозапчастини до трактора ХТЗ. Проте в договорі не було зазначено: а) асортимент запчастин, б) вимоги щодо їх якості.

Після поставки першої партії запчастин ПП «А» з’ясувало, що поставлена продукція не відповідає усним домовленостям з постачальником щодо її асортименту та якості. Вимогу замінити поставлені запчастини на інші, що відповідають усним домовленостям, ТОВ «Р» проігнорувало.

Чи є цей договір чинним?

Які умови договору є істотними?

Які наслідки відсутності в договорі хоча б однієї з істотних умов?

Чи є правомірними вимоги ПП «А»?

Вирішіть цей спір, посилаючись на відповідні положення актів законодавства.

Приклад тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Для яких підприємств прийняття державного замовлення до виконання і відповідно – укладення державного контракту не є обов’язковим:

А. Державне акціонерне товариство.

Б. ТОВ, яке діє на підставі орендованого цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства.

В. Виробничий кооператив.

Г. Підприємство з іноземними інвестиціями, визнане в установленому порядку монополістом.

Тест 2

За яких умов доцільним є використання конкурентних способів укладення господарського договору:

А. Терміновість виконання робіт.

Б. Потреба у виявленні виконавця, що може запропонувати новітні технології при виконанні необхідних замовнику робіт.

В. Замовлення містить конфіденційну інформацію, розголошення якої серед кількох претендентів є небажаним для замовника.

Д. Незначна вартість замовлення (постачання).

Е. Відсутність на ринку кількох виробників, які б могли виконати замовлення.

Тест 3

Які наслідки непередання на розгляд суду переддоговірного спору, що залишився неврегульованим в процесі укладання в загальному (або традиційному) порядку господарського договору, що ґрунтується на обов’язковому для сторін державному замовленні:

А. Договір вважатиметься неукладеним.

Б. Договір набуває чинності в редакції протоколу розбіжностей.

В. Договір набуває чинності в редакції автора проекту договору.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 261/1 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337 (с/л), 343/1 (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 3/1, 4, 5, 8, 14, 16, 17, 26, 28, 36, 37, 44, 45, 48, 56, 67, 72, 82, 83, 85, 97, 124, 125, 143-144, 148, 161, 185, 211, 212, 221, 222, 223, 229, 232, 233, 236-238, 243, 258, 274, 279, 286, 291, 331, 333-336.

Спеціальна література (с/л): 10, 13, 18, 19, 22, 24, 26, 31, 33-34, 35-37, 39, 41, 49-51, 54, 55-57, 70-72, 77, 83, 86, 87, 89, 93, 98, 120, 122, 122/1, 125, 129, 152, 184, 196, 198-199, 203, 217, 219, 222, 223, 244, 252/1, 269, 270, 302, 317, 320, 346.

Лекція 23. Т. 15/1. Окремі види господарських договорів (2 год.)

1. Договори на реалізацію майна: договір купівлі-продажу, договір поставки, договір міни (бартеру), договір контрактації сільськогосподарської продукції, договір енергопостачання.

2. Договори на користування чужим майном: договір оренди, договір лізингу, договір концесії.

Лекція 24. Т. 15/2. Окремі види господарських договорів (2 год.)

1. Підрядні договори: договір підряду на капітальне будівництво, договір підряду на проведення проектних і досліджу вальних робіт.

2. Транспортні договори: договори перевезення вантажу, договори транспортного експедирування, договори в прямому змішаному сполученні, інші договори, що віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту (фрахтування судна, буксирування, подання та прибирання вагонів та ін.)

Семінарське заняття 13. Т. 15. Окремі види господарських договорів і модульне тестування 3 (2 год.)

1. Договори на реалізацію майна.

2. Договори на користування чужим майном.

3. Підрядні договори.

4. Транспортні договори.

Завдання для самостійної роботи (3 год.)

Спільні та відмінні риси договорів купівлі-продажу та поставки.

Складні договори, що опосередковують користування чужим майном.

Організаційні договори на транспорті.

Договори про надання послуг у сфері господарювання.

Розв’язання ситуацій на зразок:

Ситуація 1.

Між підприємством з іноземними інвестиціями (ПІІ) “Урал” та державним замовником за результатами проведеного тендеру на визначення виконавця, було укладено державний контракт на поставку продукції для державних потреб. ПІІ «Урал» виконало умови державного контракту в частині виготовлення продукції і повідомило державного замовника про готовність поставити продукцію. Державний замовник, не маючи достатніх підстав, відмовився прийняти та оплатити виготовлену відповідно до умов державного контракту продукцію. ПІІ «Урал» змушене було терміново реалізувати виготовлену продукцію, щоб покрити видатки на її виробництво, і у такий спосіб уникнути стану неплатоспроможності. При цьому продукція була реалізована за ціною, що на 5% була нижчою, від визначеної в державному контракті. Після цього ПІІ «Урал» пред’явило претензію державному замовникові про відшкодування завданих збитків, включаючи цінову різницю, упущену вигоду (через брак коштів ПІІ не могло сплатити за контрольний пакет акцій підприємства-суміжника в процесі його приватизації, як планувало), а також моральну шкоду в сумі 30 тис. грн. за завдання шкоди репутації йому як виконавцеві державного замовлення. Правомірність заявлених претензійних вимог державний замовник заперечив, посилаючись на наявну у ПІІ «Урал» можливість знайти такого споживача, який запропонував би ціну на продукцію не нижче тієї, що була зафіксована у державному контракті. ПІІ «Урал» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення збитків з державного замовника.

За наявності яких підстав державний замовник може відмовити від прийняття виконання за державним контрактом?

Якими нормативно-правовими актами регулюються відносини щодо держзамовлення та державного контракту?

Яку відповідальність передбачає законодавство за відмову державного замовника від закупівлі продукції, визначеної контрактом на поставку продукції для державних потреб?

Чи є обґрунтованими вимоги ПІІ «Урал»?

Ситуація 2.

Виробничий кооператив з переробки сільськогосподарської продукції «Зоря» (ВК), виходячи з падіння цін на ринку овочів, вніс до свого примірника договору на поставку овочів (капуста, буряк, морква, баклажани, цибуля), укладеного з фермерським господарством “Коломієць” (ФГ), зміни щодо ціни на продукцію, повідомивши про це контрагента в телефонній розмові. ФГ відмовилось від здійснення поставки за новою – зазначеною у примірнику договору покупця (ВК) – ціною. ВК звернувся до господарського суду з позовною заявою про спонукання ФГ до виконання умов договору поставки.

Яке рішення має прийняти господарський суд?

Чи встановлено в законодавстві порядок внесення змін до господарських договорів? Якщо так, то розкрийте порядок зміни умов господарського договору, посилаючись на відповідні положення чинного законодавства України.

Ситуація 3.

Приватний підприємець на підставі договору оренди, укладеного з КСП «Урожай» на 6 місяців, використовував орендовану вантажівку для перевезення товарів для продажу їх на ринку. Керуючись доцільністю більш ефективного використання вантажівки і скрутним фінансовим становищем, ПП у період, коли вантажівка не використовувалася, здавав її в суборенду іншим приватним підприємцям. При цьому орендар не питав згоди це власника майна, який при укладенні договору відмовився від включення положень про суборенду в текст договору.

Чи правомірні дії орендаря?

За яких умов можлива суборенда?

Яких заходів щодо орендаря має право вжити орендодавець?

Ситуація 4.

Акціонерний банк «Інвестбанк» прийняв рішення про будівництво приміщень двох філій. Через відсутність у штаті банку фахівців з проектування та будівництва перед банком виникла проблема вибору проектних та будівельних підрядників, розміщення замовлень на проектування та будівництво, оцінки виконаних підрядниками робіт тощо.

1. Яким чином банк може розв’язати ці проблеми і забезпечити захист своїх інтересів на стадіях проектування та будівництва?

2. Який вид договору доцільно використати в даному випадку?

3. Які умови договору забезпечать захист інтересів банку?

Ситуація 5.

Підприємство - вантажоодержувач звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з автотранспортного підприємства збитків від недостачі 45 ящиків рибних консервів на загальну суму 57 тис. грн., що виникла при транспортуванні вантажу. Судом було встановлено, що представник автоперевізника відмовився складати комерційний акт про недостачу вантажу, а прохання вантажоодержувача надіслати іншого представника для підписання акту залишилися без відповіді. Тому відповідний акт був складений комісією у складі посадових осіб вантажоодержувача і того ж дня надісланий автоперевізнику цінним листом. Автоперевізник відмовився визнати акт, оскільки він не був підписаний його представником і складений не в день прибуття вантажу, а наступного дня.

Дайте оцінку діям сторін.

Яке рішення має винести суд і чому?

Приклади тестів для експрес-тестування:

Тест 1

Які договори є універсальними (використовуються на всіх чи більшості видів транспорту):

А. Подачі та прибирання вагонів

Б. Перевезення вантажу.

В. Каботажу.

Г. Буксирування.

Д. Фрахтування судна.

Тест 2

Для яких видів транспорту притаманні наступні договори:

А. Експлуатація залізничної колії

Б. Каботажу

В. Фрахтування

Г. Навігаційний договір

Д. Експедирування.

Відповіді:

1. Річковий транспорт.

2. Повітряний транспорт.

3. Морський транспорт.

4. Залізничний транспорт.

4. Автотранспорт.

Рекомендовані джерела:

Основні джерела: 1 (н/а), 137 (н/а), 138 (н/а), 78 (с/л), 94 (с/л), 95 (с/л), 159, 228 (с/л), 229 (с/л), 261/1 (с/л), 278 (с/л), 336 (с/л), 337 (с/л), 343/1 (с/л), 353 (с/л), 360 (с/л).

Додаткові джерела:

Нормативно-правові акти (н/а): 5, 14, 16, 17, 26, 44, 45, 48, 56, 60, 67, 72, 82, 83, 85, 87, 115, 122, 124, 125, 156,161, 185, 212, 221- 223, 227, 229, 232, 233, 236, 237, 258, 262, 274, 280, 286, 291, 309, 331-336.

Спеціальна література (с/л): 13, 19, 22, 24, 26, 32, 34, 35, 37, 39, 50-51, 58-62, 65, 69-72, 74, 87, 96, 112, 116, 119, 123, 152, 159, 186, 196, 199, 212, 224, 227, 237, 258, 270-272, 279, 284, 285, 290, 304, 316, 317, 343, 345, 364.