Тема 3. Страхування життя та пенсій План вивчення теми

1. Необхідність і значення страхового захисту життя і пенсій громадян.

1. Особливості страхування. Розвиток і сучасний стан страхування.

2. Види страхування життя. Змішане страхування життя.

3. Страхування дітей.

4. Страхування до вступу в шлюб.

5. Довічне страхування.

6. Страхування пенсій.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Для вивчення даної теми необхідно опрацювати запропоновану літературу, а також використовувати знання, набуті при вивченні дисципліни "Страхування".

Розглядаючи перше питання необхідно звернути увагу на те, що страхування життя і пенсій належать до підгалузей особистого страхування. У найзагальнішому плані особисте страхування можна визначити як галузь страхової діяльності, яка забезпечує страховий захист громадян або зміцнення досягнутого ними сімейного добробуту. Джерела формування страхового фонду - індивідуальні доходи, а кошти підприємств, - тією мірою, якою особисте страхування є обов'язковим.

Особисте страхування регламентується Законом України "Про страхування".

Необхідність особистого добровільного страхування зумовлюється як ризиковим характером відтворення робочої сили, так і підвищенням ступеню ризику життя у зв'язку з урбанізацією, погіршенням довкілля, а також зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній чисельності населення.

Розглядаючи друге питання, необхідно звернути увагу на те, що здійснення особистого страхування має певні особливості. Зокрема, при його проведенні дуже важко правильно оцінити той ризик, який береться на страхування.

Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку.

Страхування життя розглядається як вигідне вкладення грошей. Страхувальник (застрахований) за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію у разі дожиття до закінчення договору, що є засобом накопичення коштів.

Договори страхування життя мають певні особливості, які потрібно розглянути.

Необхідно розглянути розвиток і сучасний стан страхування.

По третьому питанню необхідно відмітити, що класифікація страхування передбачає поділ його на види. Це дає змогу страховикам розробляти єдині правила страхування певних об'єктів від характерних для них ризиків, застосовувати методи розрахунку тарифів, які розробляються для різних видів страхування, визначати особливості формування резервів страхової компанії.

Існують такі види страхування життя: змішане страхування життя, страхування дітей, страхування до вступу в шлюб (весільне), довічне страхування і страхування додаткової пенсії.

Далі необхідно розглянути кожний вид страхування. Дуже популярним як у колишньому СРСР загалом, так і в Україні зокрема було змішане страхування життя, що, як і інші види страхування, давало впевненість в одержанні страхової суми як у разі закінчення дії договору, так і в разі настання інших обумовлених в договорі подій.

Змішане страхування життя дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування на випадок дожиття і на випадок смерті.

При розгляді цього виду страхування необхідно звернути увагу на такі положення:

• суб'єкти страхування;

• обсяги страхової відповідальності;

• строк страхування;

• страхова сума;

• одержувачі страхової суми у випадку смерті страхувальника;

• порядок визначення і сплати страхових премій;

• організація роботи страхової компанії по визначенню страхових і викупних сум, порядок їх виплати страхувальнику, спадкоємцям або визначеним для цього особам.

Розглядаючи сьоме питання, необхідно звернути увагу на те, що страхування життя може бути поділене на страхування капіталів і страхування рент. Відмінність між цими двома групами страхування життя полягає у тому, що при страхуванні капіталів метою є створення нових капіталів, а при страхуванні рент йдеться про використання всіх існуючих капіталів зверненням їх у річні ренти. Добровільне страхування додаткової пенсії є своєрідним страхуванням на дожиття, яке попри безперечну доцільність з різних причин досі не набуло на Україні достатнього розвитку.