- •Основні теорії походження держави і права:
- •Основні ознаки держави:
- •Класифікація функцій
- •Форми держави:
- •Ознаки права:
- •Функції права:
- •Види соціальних норм
- •Види джерел права:
- •Структура правової норми:
- •Поняття, причини і види правопорушень.
- •Ознаки правопорушення:
- •Склад правопорушення:
- •Принципи застосування юридичної відповідальності:
- •Цілі юридичної відповідальності
- •Види юридичної відповідальності
Класифікація функцій
За сферами суспільного життя:
-
економічна – забезпечення стабільного розвитку економіки;
-
політична – організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;
-
соціальна – охорона прав і свобод громадян;
-
ідеологічна – всебічний розвиток науки, культури, освіти.
За територіальною спрямованістю:
-
внутрішні (економічна, культурно-виховна, екологічна, охорона правопорядку, прав і свобод людини та ін..);
-
зовнішні (організація співробітництва з ін.. державами, захист державного суверенітету тощо).
За часом виконання:
-
постійні – здійснюються протягом усього часу існування держави;
-
тимчасові (наприклад, під час стихійного лиха, війни).
За процесом реалізації державної влади:
-
законодавчі – розробка і прийняття законів
-
управлінські – керування державою;
-
правоохоронні – забезпечення та охорона прав і свобод громадян;
-
інформаційні – доведення офіційної інформації до населення.
Форми держави:
Форма державного правління – організація верховної влади в країні.
Є дві основні форми правління: монархія – верховна влада здійснюється одноосібно та є, як правило, спадковою; -- республіка – вища державна влада здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням на певний строк.
Монархія буває : 1. Абсолютною – вся влада зосереджена в руках самодержця (Саудівська Аравія, Оман);
2. Конституційною – влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент.
Конституційна монархія є двох видів: парламентська та дуалістична.
Парламентська монархія: влада монарха істотно обмежена у сфері і законодавчої, і виконавчої влади, уряд формується парламентом, монарх має представницькі функції (Англія, Данія, Швеція, Іспанія, Бельгія, Японія);
Дуалістична монархія – уряд призначається монархом, монарх має виконавчу владу, може накладати вето на рішення парламенту (Монако, Лесото, Бутан, Йорданія, Кувейт)
Теократична монархія – монарх є главою як світської влади, так і релігійної (Ватикан).
Нетиповою формою монархії є республіканська монархія – монарх одержує владу не престолонаслідуванням, а обирається на певний строк (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).
Республіка є
Парламентською – верховенство парламенту, уряд формується парламентом, президент обирається парламентом і його компетенція дуже обмежена (Італія, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Угорщина, Болгарія, Індія).
Президентська республіка – президент обирається народом, очолює уряд, але не може розпустити парламент, парламент має право накладати вето на президентські укази(США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія, Єгипет, Франція,).
Президентсько-парламентська республіка – поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік Уряд формується президентом та парламентом, президент обирається народом. Він має право розпуску парламенту, а парламент має право на імпічмент (усунення президента). (Україна,Португалія).
Форма державного устрою – територіальний поділ держави. Розрізняють прості (унітарні) держави і складні держави (федерації, конфедерації, імперії).
Унітарна держава – єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, вони не мають ознак суверенітету. (Польща, Україна, Литва, Болгарія).
Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень (Німеччина, Росія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Австрія)
Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу (Російська імперія, Англійська імперія).
Державний (політичний) режим – методи здійснення державної влади.
Демократичний режим – реальна участь народу у здійсненні державної влади.
Ознаки:
-
джерелом влади є народ;
-
наявність конституції;
-
рівність громадян перед законом;
-
гарантування та дотримання прав та свобод громадян;
-
принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;
-
політична та ідеологічна багатоманітність.
Авторитарний режим – концентрація влади в руках правлячої верхівки. Різновиди: абсолютні, дуалістичні монархії, диктатури, військові хунти.
Ознаки:
-
влада належить невеликій кількості осіб або правителю;
-
сильна виконавча влада (парламент передвоюється в декоративну установу);
-
обмежені політичні права і свободи громадян;
-
опора на силу.
Тоталітарний режим – характеризується повним контролем влади над суспільством, застосуванням примусу. Різновиди: фашизм, комунізм.
Ознаки:
-
монополія держави на ЗМІ;
-
панування загальної державної ідеології;
-
монополія держави на всі види зброї;
-
централізований контроль над економікою;
-
особлива система контролю та насилля.
-
Наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер.
Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.