- •Дописемний етап розвитку літератури.
- •Загальні відомості
- •Естетика античної літератури Міфологічність
- •Публічність
- •[Музичність
- •Віршованість
- •Традиційність
- •Жанровість
- •Особливості стилю
- •Світоглядні особливості
- •Ідейне наповнення та цінності Античний гуманізм
- •Піднесення земної краси
- •Філософія
- •Етапи античної літератури
- •Давньогрецька література
- •Архаїка
- •Класика
- •Давньоримська література
- •Час Риму
- •Перехід до середньовіччя
- •Античність і Україна
- •Поняття про міф. Міфічна свідомість.
- •Теорія Юнґа про міф
- •Основні риси міфологічного світогляду
- •Міфологія. Типи міфів.
- •Класифікація міфів:
- •Види міфів
- •Сучасне значення
- •Міфологія народів світу
- •Поняття архетипу. Архетипові сюжети та образи в міфах.
- •Архетипові сюжети та образи в міфах
- •Міфічні архетипи «світове дерево», та «світова гора».
- •Світове дерево в світовій культурі
- •Світове дерево та прадавні концепції часу і простору
- •Фольклор
- •Світове дерево в казках
- •У повір'ях і звичаях
- •Світове дерево як втілена родючість
- •Світове дерево Іґґдрасиль у скандинавській міфології Іґґдрасиль
- •Дерево життя як об'єкт поклоніння в Монгольській імперії Чингізхана
- •Вічне дерево життя і християнство
- •Знаки-синоніми світового древа
- •Усна поетична народна творчість. Витоки та жанри фольклору.
- •Роди та жанри фольклору
- •Тематика загадок
- •Загадки можуть мати національні образи:
- •Поетика
- •Розмежування понять приказка і прислів'я
- •Історія балади
- •Балади бувають:
- •Головні ознаки народної балади
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Легенда у фольклорі
- •Характерні ознаки легенди
- •Історія байки
- •Юридичний захист фольклору
- •Міф і казка
- •Характерні особливості
- •Класифікація
- •Народний героїчний епос. Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу.
- •Епос поділяється на:
- •Причини виникнення героїчного епосу
- •Жанрові ознаки героїчного епосу
- •Відміності між архаїчним і класичним народним епосом
- •Сучасні теорії виникнення та розвитку світового героїчного епосу
- •Теорія первісного синкретизму о.М. Веселовського як виявлення першоджерел всієї світової літератури.
- •Олександр Миколайович Веселовський
- •Біографія
- •Зони виникнення та функціонування літератури давнього сходу. Періодизація літератури Давнього Сходу
- •Давньоєгипетська література
- •Шумерська література, Ассиро-вавилонська література (Аккадська література)
- •Хурритсько-хеттська література
- •Давньокитайська література
- •Угаритсько-фінікійська література
- •Давньоіндійська література
- •Давньоіранська література
- •Давньоєврейська література
- •Особливості єгипетських міфів. Космогонічні міфи.
- •Космогонічні міфи
- •Заупокійна література давнього єгипту.
- •Землеробські міфи
- •Казки давнього єгипту
- •Лев та миша
- •Шуліка Ясне Око та шуліка Чутке Вухо
- •Утворення Світу Книга пізнання явищ Ра.
- •Сюжети й образи давньоєгипетської філософської лірики. Приповідки
- •Особливості давньоєгипетської любовної лірики.
- •Особливості шумерських міфів. Цикл міфів про інанну.
- •Зародження героїчного епосу в шумерській літературі.
- •Жанри шумерської лірики.
- •Шумерська дидактична література.
- •Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
- •Епос про гільгамеша – перша героїчна епопея світової літератури.
- •Історія
- •Зміст 11-ти таблиць:
- •Епос Гільгамеша в культурі
- •Епос про першого героя
- •Старість і радість
- •Чистий залишок
- •Аккадська лірика: тематичне й жанрове розмаїття.
- •Дидактика й афористика в аккадській літературі.
- •Світоглядні основи давньоєврейської літератури.
- •Структура та жанровий склад танаху.
- •Содержание Танаха
- •Пшат и драш
- •Состав Танаха
- •Различия между Танахом и Ветхим Заветом
- •Александрийский канон (Септуагинта)
- •Протестантский канон
- •Книги Танаха
- •Тора (Пятикнижие)
- •Составители книг Танаха
- •Номера глав и стихов, деление книг
- •Иудаистские и христианские толкования Танаха
- •Танах и литература Танах и европейская литература
- •Танах и русская литература
- •Історичні умови формування текстів біблійного канону. Танах як синтез історичного досвіду єврейського народу. Склад та структура Біблії
- •Старий Заповіт
- •Составители книг Танаха
- •Фольклорні основи танаху. Особливості віршування.
- •1. Мова.
- •2. Письмо.
- •3. Рукописи.
- •4. Редакції.
- •5. Критичні тексти.
- •Тора (п’ятикнижжя мойсея) як єдиний релігійно-історичний епос.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Склад і характеристика п’ятикнижжя.
- •Определения термина
- •Происхождение Торы
- •Комментарии к Торе
- •Пшат и драш
- •Заповеди связанные с Торой
- •Заповеди, связанные со свитком Торы
- •Чтение Торы
- •Изучение Торы
- •Космогонія та антропогонія книги буття.
- •Авторство і створення
- •Літературний жанр
- •Історія патріархів у книзі буття – історія завіту й обіцяння.
- •История почитания
- •Ісаак у Старому Заповіті
- •Иосиф в Египте
- •Свидание Иосифа с братьями и переселение Иакова с семейством в Египет
- •Епос про вихід і народження народу як сакральної спільноти. Скрижалі завіту.
- •Предыстория
- •Подготовка к исходу и сам исход
- •Странствия евреев по пустыне
- •Хронология Исхода
- •Альтернативные версии
- •Вулканическая теория
- •Гипотеза Дрюса и Хана
- •Связь с атонизмом
- •Скрижа́ли Заве́та
- •Заключение Завета
- •История Скрижалей
- •Скрижали в культуре и искусстве
- •Епічні книги розділу «невиїм» («пророки»).
- •Пророки в Библии
- •Етична концепція пророків і специфіка жанру пророчої книги.
- •Пророки в Библии
- •Старозавітне пророцтво як феномен. Індивідуальні особливості пророчих книг старого завіту. Колізія «пророк і цар».
- •Ліричні жанри танаху. Псалтир.
- •Содержание и структура
- •Надписания псалмов
- •Указания на жанровую принадлежность
- •Указания на авторство
- •Указания на порядок исполнения
- •Авторство
- •Поетика «пісні над піснями».
- •Філософська притчева традиція танаху. Старий Заповіт
- •Книга Притч Соломонових
- •Жанр апокаліпсису в давньоєврейській літературі. Есхатологія в Старому Завіті
- •Індуїстські «веди» як два типи текстів.
- •Особливості давньоіндійської гімнографії.
- •Этимология
- •Сохранение
- •Организация
- •Содержание
- •Переводы
- •Индуистская традиция
- •Датировка и историческая реконструкция
- •Флора и фауна в Ригведе
- •Более современные индийские взгляды
- •«Махабхарата». Вставні епічні оповіді.
- •Содержание
- •Историческая основа «Махабхараты»
- •Проблемы генезиса «Махабхараты»
- •Книги «Махабхараты»
- •Издания и переводы «Махабхараты»
- •Логічні та риторичні докази «бхаґават-ґіти».
- •Датировка
- •Предыстория
- •Обзор Основные идеи
- •Обзор по главам
- •Философия
- •Карма-йога
- •Бхакти-йога
- •Джнана-йога
- •Комментарии Классические комментарии
- •Комментарии XIX—XX веков
- •Значение и влияние
- •Значение в индуизме
- •Ритуальная функция
- •Влияние на Западе
- •Влияние в России
- •«Рамаяна». Проблема авторства.
- •Герої «рамаяни» як втілення високих моральних якостей людини.
- •Буддійський канон. «трипітака». Жанр сутри.
- •Китайська міфологія. Культ предків
- •Поетичний світ «ши цзин».
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •«І цзин». Тексти про діалектичність світу як результат взаємодії ян та інь. Китайская Книга Перемен или и-Цзин Историческая справка.
- •Конфуціанський канон. «лунь юй».
- •Даоський канон. «дао де цзин». Поняття дао як першооснови і загального закону світобудови.
- •Происхождение книги
- •Содержание
- •Язык, комментаторская традиция и переводы
- •Багатоплановість діалогів «чжуан-цзи».
- •Текст та його структура
- •Філософія “Чжуан-цзи”
- •«Історичні нотатки» («ши цзин») сима цяня.
- •Классические комментарии
- •Переводы
- •Лірична поезія давнього китаю.
- •Давньоіранська міфологія та її близькість з міфологією ведійською.
- •Дуалізм зороастризму. Вчення заратуштри.
- •Зороастризм: религия космологического дуализма Ранние религиозные идеи иранской мифологии и основатель религии зороастризма
- •Видение Зороастра
- •Учение Зороастра
- •Дальнейшая история зороастризма
- •Изменения в зороастризме
- •Заключение
- •Склад і жанри авести.
- •Название
- •Традиционная история
- •Современная Авеста
- •Состав современной Авесты:
- •Сасанидская Авеста
- •Происхождение и трансляция авестийских текстов
- •Содержание Авесты
- •Авеста и Запад
- •Художня своєрідність «гат».
- •Структура и расположение
- •«Яшти» – гімни божествам дозороастрійського періоду.
-
Аккадська космогонічна поема «енума еліш».
„Енума еліш” ( „ Коли вгорі...”) – космогонічна поема, одна з найвеличніших пам’яток шумерської літератури. Складається з семи клинописних табличок з текстом по 125-165 рядків кожна. Таблички були знайдені в бібліотеці ассирійського царя Ашшурбанапала. Поема датується ІІ тисячоліттям до нашої ери. Очевидно, вона являла собою богослужебний текст якогось Новорічного свята.
У порівнянні з шумерськими уявленнями про творення світу новим в космогонічній частині поеми є уявлення про послідовні покоління богів, серед яких кожне наступне перевершує попереднє, про теомахію – боротьбу старих та нових богів та уніфікування багатьох божественних образів творців в один.
Поема відводить головну роль у творенні світу Мардуку ( очевидно, від шумерського Амар - Уту(к), „теля Уту”, інколи ім’я етимологізується як Мар-Дук, „син Дука” ), центральному божеству вавілонського пантеону, головному богу міста Вавилон. Мета створення поеми – обґрунтувати та утвердити право Мардука на панування над усіма древніми богами і над всесвітом, довести, що він –прямий та законний нащадок древніх могутніх сил, у тому числі й шумерських божеств. Тому Мардук отримує шумерську генеалогію і стає героєм – переможцем древніх космічних сил. Уже к кінцю ІІ тис. до н.е. він займає головне місце у вавилонському пантеоні, а в кінці старовавилонського періоду отримує загальне визнання і за межами Вавилону.
Але Мардук отримує владу не лише на ґрунті законної спадкоємності, але й по праву сильнішого, тому тема боротьби та насильного скинення древніх сил є основним мотивом поеми.
В ашшурській версії поеми кінця ІІ тис. до н.е. Мардука замінює Ашшур, головний бог міста Ашшур та центральне божество ассирійського пантеону. Це стало проявленням загальної тенденції до уніфікації та монотеїзму, точніше – монолатрії, що виражалася у прагненні виділити основного бога, що мало підґрунтя не тільки в ідеологічній, але й в суспільно-політичній ситуації І тисячоліття до н.е. Ряд космологічних мотивів поми „Енума еліш” дійшов до нас у грецьких переказах вавилонського жреця 4-3 тис. до н.е. Беросу, а також грецького письменника 6 в. н.е. Дамаскія.
Поема написана архаїзованою мовою, чітко витримана за розміром.
Таблиця І починається описом первинного хаосу, коли не існувало ще ні землі, ні неба, тільки прабатьки Апсу та Тіамат, які породжують молоде покоління богів ( Лахму, Лахаму, Аншар, Кішар). Та їх шум порушив спокій прародителів. Особливо роздратованим є Апсу, котрий разом зі своїм візиром Мумму вирушають до Тіамат та просять дозволу згубити неспокійних богів. Тіамат згоди не дає. Тоді Апсу та Мумму вирішують діяти самостійно. Але Ейа, син Ану, дізнається про їхні плани та випереджує ворогів. Він вбиває Апсу, заздалегідь усипивши його, а Мумму бере у полон. Над вбитим Апсу він споруджує собі будівлю, де народжується прекрасне божественне дитя, Мардук. Він перевершує всіх створених до нього богів, у тому числі й батька свого, Ейа.
Тим часом божества старшого покоління призивають Тіамат помститися за Апсу, і вона, розлютившись, починає готуватися до бою. Вона створює цілу армію драконів та чудовиськ, на чолі яких ставить бога Кінгу, потім робить його своїм чоловіком. Рада старших богів обирає його правителем, і Тіамат доручає йому таблиці судьб.
Далі, у Таблиці ІІ, розповідається про те , що премудрий Ейа, прочувши про приготування до битви, просить поради у Аншара. Той пропонує Ейа самому битися з Тіамат. Той, очевидно, відмовляється, і тоді Аншар згадує про молодого Мардука. Він погоджується битися з нею, якщо боги визнають його царем і дадуть йому право вирішувати долі.
Боги роздратовані, вони й чути не хочуть про вимоги Мардока. Одак, іншого вибору немає. Аншар скликає раду богів. Розкішний пир та велика кількість випитого вина сприяють тому, що богу все ж таки погоджуються дати Мардоку право верховенства над ними ( Таблиця ІІІ ). Мардок возсідає на троні, інші боги вихваляють його, але просять довести свою могутність. Зі слів Мардока щезає, а потім знов з’являється зірка, і вже ніхто не сумнівається в його величі.
У Таблиці ІV детально описується підготовка Мардука до бою з Тіамат. Він готує лук, стріли, булаву, сітку. Сім вітрів служать йому, а чотири урагани він запряг у колісницю та кинувся в бій, зажавши в руці траву заклинань.
Спочатку Мардук та Тіамат обмінялися взаємними обвинуваченнями, а потім починається битва. Він накидає на праматір сітку та запускає їй в черево буйний вихор, а потім пронизує її стрілою та вбиває. Винищує Мардук також і військо Тіамат, а Кінгу забирає в полон та відбирає в нього таблиці судьб.
Після загиблі Тіамат починається творення світу. Мардук розсікає її тіло навпіл: одну половину робить небом, а другу – землею. На небі він створює Ешарру – щось на зразок земного будинку Апсу – і поселяє там Ану, Ен-ліля та Ейа.
Таблиці V і VІ розповідають про створення небесних світил, визначенню порядку їх руху: дня і ночі, сезонів, років. Також Мардук вирішує створити людей , щоб ті допомагали богам та оброблювали землю. Рада богів вирішує вбити Кінгу та з його крові створити весь рід людський. За всі діяння Мардука боги вирішують збудувати йому „небесний” Вавилон з храмом Есагіл, щоб вшановувати його честь, а потім на небі встановлюють лук Мардука.
Поема закінчується гімном Мардуку як творцю Всесвіту, що і складає зміст Таблиці VІІ. В ній перераховуються всі його 50 імен, згідно з проявами його сили.
Таким чином, мета створення поеми полягала в тому, щоб пояснити та виправдати возвеличення майже невідомого до ХІХ – ХVІІІ віків до н.е. міста Вавилону та його місцевого божества – Мардука. Завдяки цьому стало можливим визначити приблизний час створення пам’ятки: поема була створена не раніше ХVІІІ в. До н.е. При цьому більшість дослідників, виходячи зі специфіки опису Мардука у поемі у порівнянні з його ж зображенням у надписах царя Хаммурапі ( 1792-1750 роки до н.е. ), а також на стилістичному та філологічному аналізі поеми, відносять її створення до кінця старовавилонського, або каситського, часу, скоріш за все до ХV – ХІV віків до н.е.
„Енума еліш” і стилем, і мовою, і призначенням своїм становить для нас яскравий та характерний приклад культового, храмового епосу: вона була частиною новорічного богослужіння. Характерним є і те, що таке ж значення мав епос і в Ассирії, тільки там вже наприкінці ІІ тис. до н.е. Мардука замінив Ашшур, центральне божество ассирійського пантеону.