2. Визначення та властивості біоценозів

Для біоценозів характерні властивості, які стосуються просторових і часових меж існування біоценозу, організації процесів, внутрішніх і зовнішніх зв”язків. Біоценоз (життя, загальний) – це організована група популяцій рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, що живуть разом в одних і тих же умовах середовища. Звідси, біотоп – це простір з більш-менш однорідними умовами, який заселений тим або іншим угрупованням організмів (біоценозом).

3. Класифікація біоценозів та фітоценозів

У процесі вивчення біоценозів склалися різні підходи до їх класифікації, а саме: 1) географічний – це членування біоценозів за фізико-географічними зонами – арктичні, тайгові, бореальні тощо; 2) історико-періодичний – це виділення біоценозів за періодом існування на Землі – найдавніші океанічні, наймолодші дельтові; 3) структурно-фізіономічний – це виділення біоценозів за характерними компонентами тваринного і рослинного світу – тропічні ліси з мавпами, африканські савани з жирафами; 4) функціональний – це виділення біоценозів за функціями гетеротрофів – нестабільні, міграційні; 5) екосистемний - це виділення біоценозів за величиною екосистем – мікро-, мезо- і макроекосистеми.

4. Структура біоценозів

Вертикальна структура: Ярусність – це явище вертикального розмежування біоценозів на різновисокі структурні частини.

Горизонтальна структура. Вона складається із горизонтально розміщених утворень – синузій, як просторового так часового явища. Сукупність синузій формує мозаїчність, яка насамперед пов”язана із екологічними умовами рельєфу. Межею біоценозу є межа фітоценозу. Контури, що утворені межами фітоценозів, складають територіальні одиниці горизонтальної структури.

Видова структура. Видове різноманіття складає основу видової структури біоценозів і визначається математичним шляхом за допомогою різноманітних індексів видового різноманіття.

Консорція – це сукупність популяцій організмів, життєдіяльність котрих у межах одного біоценоза трофічно або топічно зв’язана із центральним видом – едифікатором, тобто сукупність організмів, що займають обмежене місцезростання і не поділяються на яруси та горизонти.

Трофічна структура. Це кормова мережа із сукупністю всіх трофічних зв”язків між видами, що входять до угруповання. За спрощеним варіантом біотичне угруповання складається з трьох компонентів, а саме:

Продуценти – це автотрофні зелені рослини, які в процесі фотосинтеза створюють органічну речовину – первинну біологічну продукцію і акумулюють сонячну енергію. Консументи – споживачі – гетеротрофні організми, які харчуються рослинами або іншими гетеротрофами.

Редуценти – деструктори – знищувачі органічної речовини – бактерії, гриби та інші організми, що харчуються мертвою органічною речовиною.

Біологічна продуктивність – властивість угруповань або окремих живих організмів утворювати, перетворювати й нагромаджувати органічну речовину в біоценозах.

5. Поняття про континуум.

Біоценотичний покрив Землі має свої закономірності просторового розміщення угруповань. Ці закономірності простежуються залежно від зміни градієнтів угруповань і факторів, які діють на них у просторі. Дослідження, метою яких є встановлення стосунків популяції видів і характерних угруповань до градієнтів умов середовища, називають градієнтним аналізом. Екологічний ряд – це послідовність та характер розташування видів або їх угруповань залежно від зростання або послаблення будь якого екологічного фактора чи поєднання факторів.