- •Передмова
- •Розділ 1. Місце і роль громадських об'єднань у політичній системі сучасної демократичної держави
- •1.1. Світовий досвід створення та діяльності громадських об'єднань
- •1.2. Основні етапи розвитку громадських об'єднань в Україні
- •1.3. Перспективи розвитку громадських об'єднань в Україні
- •Розділ 2. Політичні партії в україні
- •2.1. Порядок створення та функціонування політичних партій в Україні
- •Форми державного фінансування політичних партій
- •Заходи, які можуть вживатися до політичних партій
- •Припинення діяльності політичної партії
- •2.2. Європейські стандарти функціонування політичних партій
- •Державне фінансування
- •Приватне фінансування
- •Фінансування під час виборчих кампаній
- •Контроль та санкції
- •Трансформація статусу партії як політичного інституту
- •Розділ 3. Профспілки та об'єднання підприємців
- •3.1. Професійні спілки та їх об'єднання
- •Право на об'єднання у профспілки
- •Система профспілок
- •Припинення діяльності профспілок
- •Права та обов'язки профспілок, їх об'єднань
- •Гарантії прав профспілок
- •Взаємодія профспілок і держави у вирішенні колективних трудових спорів
- •3.2. Організації роботодавців
- •Створення організації роботодавців
- •Права організацій роботодавців та їх об'єднань щодо захисту прав і законних інтересів своїх членів
- •3.3. Торгово-промислові палати
- •Цілі торгово-промислових палат
- •Принципи створення торгово-промислових палат
- •Порядок створення торгово-промислової палати
- •Діяльність Торгово-промислової палати України
- •Розділ 4. Молодіжні, дитячі та жіночі організації
- •4.1. Молодіжні та дитячі організації
- •4.2. Волонтерський рух в Україні
- •4.3. Жіночий рух та жіночі організації
- •Типологія сучасного жіночого руху в Україні
- •4.4. Державне регулювання молодіжної та тендерної політики
- •Розділ 5 релігійні організації
- •5.1. Загальні принципи функціонування релігійних організацій
- •Право на свободу совісті
- •Рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії
- •Відокремлення школи від церкви (релігійних організацій)
- •Система релігійних організацій України
- •5.2. Реєстрація та припинення діяльності релігійних організацій
- •Майновий стан релігійних організацій
- •5.3. Права громадян, пов'язані зі свободою віросповідання Право на релігійні обряди і церемонії
- •Право на проходження альтернативної (невійськової) служби
- •Право не отримувати ідентифікаційні коди державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів
- •5.4. Державні органи та релігійні організації
- •Розділ 6 ветеранські та патріотичні організації
- •6.1. Ветеранські організації
- •6.2. Козацькі організації
- •6.3. Державна підтримка ветеранських та патріотичних організацій
- •Розділ 7 інші громадські організації
- •7.1. Організації споживачів та кредитні спілки
- •Кредитні спілки
- •Організаційні засади створення та порядок припинення діяльності кредитних спілок
- •Члени кредитної спілки, їх права та обов'язки
- •7.2. Благодійні організації
- •7.3. Творчі спілки
- •7.4. Спортивні організації
- •Органи управління ффу
- •Виконавчий комітет
- •Президія ффу
- •Органи футбольного правосуддя
- •Розділ 8 діяльність іноземних та міжнародних організацій в україні
- •8.1. Представництва міжнародних організацій в Україні
- •Умови визнання суб'єктів олімпійського руху ноКом України.
- •8.3. Філії та відділення іноземних організацій, які діють на території України
- •8.4. Порядок реєстрації філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій зарубіжних держав в Україні
- •Висновки
- •Бібліографія Нормативні джерела Закони України
- •Постанови Верховної Ради України
- •Укази Президента України
- •Розпорядження Президента України
- •Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
- •Відомчі нормативні акти
- •Статути громадських об'єднань
- •Міжнародні документи
- •Література
Державне фінансування
Політичні партії мають отримувати фінансування з державного бюджету для запобігання встановленню залежності від приватних донорів та гарантування рівності можливостей для усіх політичних партій. Державне фінансування повинно, з одного боку, визначатися пропорційно до політичної підтримки, яку має партія, з урахуванням таких об'єктивних критеріїв, як кількість поданих голосів або здобутих місць у парламенті, а з іншого боку, – надавати новим партіям можливість з'являтися на політичній арені та на чесних умовах конкурувати з більш стійкими партіями.
Державне фінансування має передбачатися для усіх партій, представлених у парламенті.
Для діяльності, пов'язаної виключно з політичною активністю партії, можуть встановлюватися податкові пільги.
Державне фінансування не має перевищувати рівня, необхідного для досягнення вище зазначених цілей, оскільки надмірна залежність від державного фінансування може спричинити послаблення зв'язків між партіями та їхнім електоратом.
Окрім фінансової допомоги, держава може здійснювати непряму фінансову підтримку політичних партій на підставі закону. Наприклад, шляхом покриття поштових витрат та оренди приміщень для зустрічей, підтримки партійних засобів масової інформації, молодіжних організацій і дослідницьких інститутів, а також надаючи податкові пільги.
Фінансування політичних партій з державного бюджету можливе за умови підконтрольності витрат політичних партій спеціальним державним органам (наприклад, Аудиторській палаті). Держави повинні сприяти політиці фінансової прозорості партій, які отримують державне фінансування.
Приватне фінансування
Це також важливе джерело фінансування політичних партій.
Держави мають заохочувати громадян брати участь у діяльності політичних партій, зважаючи на те, що вони можуть фінансово їх підтримувати. Членські внески, традиційні та безспірні джерела фінансування не є достатніми з огляду на постійно зростаючі витрати на політичну боротьбу.
Оскільки приватне фінансування, зокрема пожертви, створює можливості для впливу та корупції, мають застосовуватися такі правила:
1) заборона пожертв від державних підприємств, підприємств, що знаходяться під державним контролем, фірм, що виробляють товари чи надають послуги для публічного адміністративного сектору;
2) заборона пожертв від компаній, розташованих в офшорних зонах;
3) суворі обмеження на пожертви від юридичних осіб;
4) законодавча межа максимальної суми пожертв;
5) заборона пожертв від релігійних інституцій.
Забороняються пожертви від іноземних держав чи підприємств. Але це не має перешкоджати фінансовим пожертвам від громадян, які перебувають за кордоном.
Має гарантуватися прозорість приватного фінансування кожної партії. Для досягнення цього партія повинна щороку оприлюднювати річний фінансовий звіт за попередній рік, що має включати список усіх пожертв, окрім членських внесків. Усі пожертви, що перевищують установлений законодавством обсяг, мають бути обліковані та оприлюднені.
Фінансування під час виборчих кампаній
З метою забезпечення рівності можливостей для різних політичних сил витрати на проведення виборчої кампанії мають обмежуватися верхньою межею, що відповідає ситуації в країні та є пропорційною кількості виборців.
Держава повинна брати участь у покритті витрат на виборчу кампанію шляхом фінансування, яке дорівнює певному відсоткові зазначеної верхньої межі або є пропорційним кількості отриманих голосів. Однак у такому фінансуванні може бути відмовлено тим партіям, які не досягнули визначеного порогу кількості голосів.
Для покриття витрат на виборчу кампанію можна робити приватні внески, але їхній загальний обсяг не має перевищувати зазначеної верхньої межі. Внески від іноземних держав або підприємств мають бути забороненими. Але це не повинно перешкоджати фінансовим внескам від громадян, які перебувають закордоном.
Можуть бути встановлені також інші обмеження, зокрема заборона внесків від комерційних організацій (підприємств) або релігійних організацій.
Виборча фінансова звітність подається органу, відповідальному за нагляд за виборчим процесом, наприклад, виборчій комісії, у розумний термін після виборів.
Прозорість виборчих витрат має досягатися шляхом оприлюднення виборчої звітності.