- •Тема 4. Основи цивільного права.
- •1.Поняття і загальна характеристика цивільного права та цивільних правовідносин.
- •2. Поняття фізичної особи, її дієздатність та правоздатність. Фізична особа – підприємець. Юридична особа.
- •Фізична особа – підприємець
- •Опіка та піклування
- •Юридична особа.
- •3. Правочини.
- •Представництво
- •4. Зобов’язальне право
- •5. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору .Укладення, зміна і розірвання договору.
- •1.Джерела цивільного права.
- •2. Захист цивільних прав та інтересів
- •3. Позовна давність
- •4. Право власності (загальні положення)
- •5. Право інтелектуальної власності
- •6. Окремі види зобов’язань (договірні і не договірні зобов’язання ).
- •7. Поняття та види цивільно-правової відповідальності, її особливості. Підстави цивільно-правової відповідальності.
- •8. Поняття спадкування та спадкового права.Особливості спадкування за заповітом і спадкування за законом.
- •1) Спадкування за заповітом: поняття та загальна характеристика..
- •2) Спадкування за законом: поняття та загальна характеристика.
5. Поняття, загальна характеристика та умови дійсності договору .Укладення, зміна і розірвання договору.
Договором – є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Договір є взаємною угодою, тому в договорі окремі положення, які визначають права та обов’язки сторін. Сукупність цих умов, погоджених між сторонами. Сукупність цих умов, погоджених між сторонами і становить зміст договору.
За своєю правовою природою будь – який цивільно – правовий договір є правочин категорії “Правочин” і “договір” співвідносяться між собою, як загальне і окреме: будь – який договір є правочином, але не всякий правочин є договором.
Договір є підставою виникнення зобов’язання.
При характеристиці договорів їх класифікують за різними ознаками (кретеріями, зокрема :
-
Залежно від змісту розрізняють договори купівлі-продажу, позики, майнового найму ,підряду і т. д.;
-
Залежно від форми ( усні, письмово прості і письмово нотаріально посвідчені договори );
-
Залежно від строку (строкові і безстрокові);
-
Залежно від того, чи має одна сторона право на одержання від другої сторони винагороди за надані їй цінності або послуги, розрізняють оплатні і безоплатні договори;
-
Залежно від того,як ропреділені права та обов’язки між сторонами у договорі розрізняють односторонні, двосторонні та багатосторонні договори.
Розрізняють такі види договорів:
- односторонні і двосторонні. Односторонні – це договори, в яких одна із сторін бере на себе обов’язок перед іншою стороною вчинити певні дії або утриматись від них, а інша сторона наділяється лише правом вимоги без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Тобто одна сторона має тільки права, а інша тільки обов’язки (наприклад, договір займу). Двосторонні – договори, в яких кожна із сторін наділена правами та обов’язками (наприклад, договір купівлі – продажу, міни, найму);
- реальні і консенсуальні. Реальні - це договори, які для свого укладення потребують вчинення певної дії (наприклад, передачі речі). Прикладом реального договору є договір позики. Консенсуальні договори вважаються укладеними з моменту досягнення згоди з основних умов договору (наприклад, договори підряду, поставки).
- оплатні і безоплатні. Якщо у договорі кожна із сторін має вигоду, то він є оплатним; якщо у договорі одна сторона має вигоду з договору, то такий договір є безоплатним (наприклад, договір дарування);
- усні і письмові. Письмові – нотаріально посвідчені.
В новому цивільному кодексі передбачені нові види договорів, як:
- публічний визнається договір, в якому однією із сторін є підприємець, що взяв на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до нього звертається.
- попередній сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
- договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
- договір на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок не користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Укладення, зміна і розірвання договору
Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В процесі укладення договору присутні дві послідовні стадії: пропозиція укласти договір і, прийняття пропозиції (акцепт).
Традиційно в юридичній літературі розрізняють:
- істотні умови є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди;
- звичайні умови є умови, які передбачаються чинним законодавством (н-д, місце виконання договору);
- випадкові умови є умови, які звичайно в договорах такого виду не передбачаються, але можуть бути встановлені угодою сторін (наприклад, винагорода повіреному в договорі дорученні).
Розбіжності, що виникають між сторонами при укладанні договору на підставі акта органу державної влади, органу влади АРК., органу місцевого самоврядування, вирішуються судом, в остальних випадках судом, але за домовленістю сторін.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Договір може бути змінено або розірвано судом на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір.
Самостійна робота.