- •Методика виконання самостійної роботи
- •Екстрене повідомлення про гостре професійне захворювання (отруєння)
- •Карта обліку професійного захворювання ( отруєння)
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •Повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння)
- •Додаток 2
- •Реєстрації нещасних випадків (виробничих травм, гострих отруєнь та захворювань)
- •Додаток 3
- •Розслідування нещасного випадку (аварії, що стався (сталася)
- •1. Відомості про потерпілого (потерпілих)
- •2. Характеристика об'єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •Ситуаційні задачі
- •Вихідний контроль рівня знань студентів
- •1. Назвіть фактори виробничого середовища, що можуть збільшувати ступінь токсичної дію шкідливих речовин на організм робітників:
- •2. Назвіть показники, що визначають ступінь кумуляції токсичних речовин:
- •3. Назвіть найбільш характерний ранній клінічний прояв випадків хронічного отруєння виробничими отрутами:
- •8. Дайте визначення поняття “професійне отруєння”:
- •9. Дайте визначення поняття “гостре професійне отруєння”:
- •10. Дайте визначення поняття “хронічне професійне отруєння”:
- •1. Назвіть заходи щодо профілактики декомпресійної (кесонної) хвороби:
- •2. Назвіть несприятливі наслідки дії біологічного фактора на людину:
- •3. Укажіть головні принципи регламентування мікробного забруднення зовнішнього середовища:
- •9. Дайте визначення індикуючої дози мікроорганізмів:
- •10. Перерахуйте основні виробничі шкідливості у роботі механізаторів сільського господарства:
1. Назвіть заходи щодо профілактики декомпресійної (кесонної) хвороби:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 451.
1). Забезпечення рівномірності та достатності освітлення
*2). Дотримування режиму декомпресії
3). Проведення дезактивації
*4). Механізація та автоматизація кесонних робіт
5). Хімічні методи захисту
6). Використання сучасних методів декомпресії
7). Екранування робочих місць
8). Медикаментозні методи захисту
*9). Використання спеціальних камер декомпресії
2. Назвіть несприятливі наслідки дії біологічного фактора на людину:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 490.
*1). Зміни етіологічної структури інфекційних захворювань
*2). Поява стійких штамів мікроорганізмів
*3). Сенсибілізація організму та поствакцинальні ускладнення
*4). Зростання числа внутрішньолікарняних інфекцій
*5). Зростання числа захворювань, які викликані умовно–патогенною мікрофлорою
6). Порушення екологічного балансу
7). Порушення процесів самоочищення грунту
8). Зміни хімічних та фізичних показників атмосферного повітря
9). Порушення процесів самоочищення води
3. Укажіть головні принципи регламентування мікробного забруднення зовнішнього середовища:
Гончарук Є. Г., Кундієв Ю. І., Бардов В. Г. Загальна гігієна. ― К.: «Вища школа»,1995. ― С. 348-350.
*1). Відсутність збудників інфекційної етіології у певних об’ємах або масах об’єктів зовнішнього середовища
*2). Обгрунтування допустимих рівнів мікробіологічних показників
*3). Використання індикаторних (санітарно–показових) мікроорганізмів як показників, що нормуються
4). Відсутність мікроорганізмів в об’єктах зовнішнього середовища
5). Визначення наявності різних штамів мікроорганізмів в об’єктах зовнішнього середовища
6). Ідентифікація ферментативних особливостей мікроорганізмів, що виділені
7). Ідентифікація чутливості мікроорганізмів до впливу засобів дезінфекції
8). Використання рідких та твердих середовищ для вирощування мікроорганізмів
9). Посів об’єктів зовнішнього середовища з метою ідентифікації мікроорганізмів
4. Назвіть, хто з перелічених нижче видатних стародавніх вчених першим зробив опис професійної патології:
Навроцький В. К. Гигиена труда: Издание второе. — М.: Медицина, 1974. — С. 6.
1). Арістотель
2). Плутарх
*3). Гіппократ
4). Парацельс
5). Рамаціні
6). Гален
7). Ломоносов
8). Геродот
9). Авіценна
5. Укажіть впродовж якого часу з моменту постановки первинного діагнозу гострого професійного отруєння слід відіслати термінове повідомлення:
Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 43.
*1). 1 доба
2). 2 доби
3). 3 доби
4). 4 доби
5). 5 діб
6). 6 діб
7). 7 діб
8). 10 діб
9). 2 тижня
6. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:
Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 52.
1). Не більше 10 діб
*2). Не більше 7 діб
3). Не більше 6 діб
4). Не більше 5 діб
5). Не більше 4 діб
6). Не більше 3 діб
7). Не більше 2 діб
8). Не більше 1 доби
9). Не більше 6 годин
7. Укажіть максимально допустимий термін, що відводиться для розслідування випадку гострого професійного захворювання (отруєння) з моменту отримання термінового повідомлення про захворювання:
Мороз В. М., Сергета І. В., Фещук Н. М., Олійник М. П. Охорона праці у медицині та фармації. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. — С. 44.
1). Не більше 10 діб
2). Не більше 7 діб
3). Не більше 6 діб
4). Не більше 5 діб
5). Не більше 4 діб
*6). Не більше 3 діб
7). Не більше 2 діб
8). Не більше 1 доби
9). Не більше 6 годин
8. Перерахуйте основні профілактичні заходи щодо запобігання несприятливого впливу шкідливих виробничих факторів на здоров’я людини:
Даценко І. І., Габович Р. Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології: Підручник. ― 2 видання: К.: Здоров’я, 2004. ― С. 409-523.
*1). Гігієнічне нормування
2). Психотерапевтичні заходи
*3). Технологічні заходи
4). Епідеміологічні заходи
*5). Санітарно-технічні заходи
*6). Архітектурно-планувальні заходи
*7). Організаційні заходи
*8). Лікувально-профілактичні заходи
9). Інформаційні заходи