- •Методика виконання самостійної роботи
- •Результати дослідження зразка тканини
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів тканини
- •Гігієнічні вимоги до різних видів одягу
- •Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
- •Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату
- •1. Що таке одяг?
- •2. Виробничий одяг:
- •3. Лікарняний одяг це:
- •4. Загальні вимоги до тканин, що використовуються для виготовлення одягу:
- •5. Тканини та одяг із тканин можуть зумовити:
- •6. При роботі в умовах підвищеної вологості використовують:
- •7. Для дослідження гігієнічних показників тканин одягу використовують методики:
- •8. Зменшити теплопровідність тканини для одягу, що використовується взимку можна:
- •9. Тканини, які не мають пор:
- •10. Гігієнічний та раціональний одяг і взуття є можливим за умови об’єднання зусиль:
- •1. Дайте перелік основних показників фізичних властивостей тканини:
- •2. Дайте перелік основних показників хімічних властивостей тканини:
- •3. До повсякденного одягу ставляться такі гігієнічні вимоги:
- •4. Підодяговий мікроклімат буде оптимальним, якщо при температурі навколишнього середовища 18-22°с проявляються наступні його параметри:
- •5. Найбільш притаманні добрі гігієнічні властивості має одяг із волокон:
- •6. Серед волокон хімічного походження є такі:
- •7. Які переваги одягу із волокон природного походження над одягом із волокон хімічного походження:
- •8. Кращими для виготовлення білизни є:
- •9. Тканини із хімічних волокон мають бути:
- •10. Чому білизна із полівінілхлоридних волокон дістала назву лікувальної?
Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за ротовою порожниною
Гігієнічна оцінка засобів догляду за ротовою порожниною передбачає проведення органолептичних та фізико-хімічних досліджень та визначення гігієнічного індекса зубів.
Органолептичні дослідження засновані на оцінці поверхні ручки щітки та її консистенції (тверда, аморфна, липка), головки щiтки (гладенька, жорстка; наявнiсть щiлин, вiдколiв, подряпин), забарвлення i мiцності фiксацiї барвника. Її визначають пiсля промивання зразкiв у проточнiй водi та обтирання серветкою (серветка помiтно забарвлена; мiстить залишки барвника, зовсім не забарвлюється). Крім того оцінюють стан ворсинок (наявнiсть або вiдсутнiсть задирок на боковiй поверхнi; випрямленi чи викривленi) і одориметричні дані, зокрема запах (наявний або вiдсутнiй) та ступінь його вираженості в балах пiсля промивання у водi і просушування за допомогою серветки.
Фізіко-хімічні дослідження передбачають визначення вмiсту метилового ефiру метакрилової кислоти (метилметакрилату) в середовищi, що iмiтує склад слини i знаходиться в контактi з пластмасою з групи акрилатiв.
Метод заснований на гiдролiзi метилового ефiру метакрилової кислоти у лужному середовищi. Метиловий спирт, що утворюється при цьому, окислюють до формальдегиду, вміст якого визначають за допомогою хромотропової кислоти.
В ході проведення дослідження на робочому мiсцi розмiщують 2 хiмiчнi склянки, в одній з яких знаходиться акрилоксид, в іншій — норакрил в 2,5% розчині NaOH. (полiмернi матерiали протягом 24 годин знаходяться в лужних розчинах у спiввiдношенні: 5 см2 площi матерiалу в 5 мл лугу). З кожної склянці вiдбирають по 2 мл розчину i переносять в колориметричнi пробiрки. Одночасно готують i вимірну шкалу (таб. 2).
Таблиця 2
Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату
Реактив |
Номер стандарту |
||||||||
|
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Стандартний розчин, мл |
0 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 % розчин NaOH, мл |
2 |
1,9 |
1,8 |
1,6 |
1,4 |
1,2 |
1,0 |
0,5 |
0 |
Вміст метил-метакрилату г |
0 |
1 |
2 |
4 |
6 |
8 |
10 |
15 |
20 |
У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожний з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитись. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані. Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20—25 хвилин).
Розрахунок проводять за формулою (1)
а · 1000
Х = ———— ; (1)
в
де Х — вмiст метилметакрилату в 1 мл (мг);
а — вмiст метилметакрилату в стандартнiй пробi (г);
в — кiлькiсть розчину лугу, що вiдiбраний для дослiдження в колориметричні пробiрки (мл).
Примiтка: в ході проведення оцінки результатiв слiд виходити з того, що вихiд метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площi полiмерного матерiалу, яка складає 1 см2, при експозицiї 24 години.
Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI — 2 г, йод кристалiчний — 1 г, вода — 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв.
Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою:
1 бал — відсутність забарвлення;
2 бали — жовте забарвлення;
3 бали — забарвлення бежевого кольору,
4 бали — коричневе забарвлення;
5 балів — інтенсивне коричневе забарвлення.
Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою (2)
Кn
ГІЗ = ——— ; (2) n
де ГІЗ — гігієнічний індекс зубів;
Кn — сума балів;
n — кількість зубів.
Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів — оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів — негативна, понад 3,5 бали — різко негативна.
Вихідний контроль рівня знань студентів