- •Методика виконання самостійної роботи
- •Правила роботи з закритими радіонуклідними джерелами і пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Правила роботи з відкритими радіонуклідними джерелами:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
- •Рентгенологічне відділення
- •Розрахункові температура і кратність повітрообміну в рентгенологічних відділеннях
- •Освітленість робочих місць приміщень рентгенологічних відділень
- •Розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (ргдр) на зовнішній поверхні захисту від рентгенівського випромінювача
- •Граничнодопустимі рівні опромінення персоналу, пацієнтів та населення
- •Максимально допустима активність радіонуклідів на робочих місцях
- •Перелік і площі приміщень відділень променевої терапії
- •Санітарного обстеження рентгенологічного відділення лікарняного закладу
- •Гігієнічної оцінки протирадіаційного захисту в радіологічному відділенні лікарні
- •I. Загальна характеристика радіологічного відділення лікарні
- •II. Відділення дистанційної променевої терапії.
- •III. Відділення для лікування закритими джерелами.
- •IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
- •V. Знайомство з документацією радіологічного відділення, її види. Аналіз та оцінка матеріалів радіаційного і медичного контролю за попередній та поточний рік.
- •VI. Висновки. Ситуаційні задачі
- •1. Протирадіаційний захист це:
- •2. Радіаційна гігієна вивчає:
- •3. Кого із співробітників радіологічного відділення онкодиспансеру відносять до категорії “персонал”:
- •4. Що таке радіонукліди?
- •5. Іонізуюче випромінювання це:
- •6. У яких стаціонарних відділеннях лікарень використовують рентгентерапевтичні установки для лікування:
- •7. У яких стаціонарних відділеннях лікарень використовують дистанційну променеву терапію:
- •8. До а категорії опромінювання людей відносять персонал який постійно перебуває:
- •9. До б категорії опромінюваних людей відносять персонал, який:
- •10. До в категорії осіб, які зазнають опромінення відносять:
- •1. Перерахуйте основні приміщення відділення телегаматерапії:
- •2. Перерахуйте основні приміщення кабінету рентгендіагностики:
- •3. Укажіть, в якому підрозділі радіологічного відділення лікарні існує найбільша небезпека зовнішнього опромінення персоналу (категорія а):
- •4. Назвіть основну дозиметричну величину, яка характеризує радіаційну обстановку в приміщеннях радіологічного відділення лікарні, що призначене для проведення дистанційної променевої терапії:
- •5. Назвіть основну дозиметричну величину, яка характеризує радіаційну обстановку у радіологічному відділенні лікарні, що призначене для лікування відкритими джерелами іонізуючих випромінювань:
- •6. Назвіть фактори, що формують дозові навантаження персоналу при проведенні рентгенодіагностичних процедур:
Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
Ліміти доз опромінення |
Категорії осіб |
||
А |
Б |
В |
|
Ліміт ефективної дози |
20 |
2 |
1 |
Таблиця 2
Припустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь, шкіри, спецодягу та засобів індивідуального захисту, част/см2*хв.
Об’єкт забруднення |
Альфа-активні нукліди |
Бета-активні нукліди |
|
окремі |
інші |
||
Непошкоджена шкіра, спецбілизна, рушники, внутрішня поверхня лицевих частин засобів індивідуального захисту. |
1 |
1 |
100 |
Основний спецодяг, внутрішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту. |
5 |
20 |
800 |
Поверхні приміщень постійного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання, зовнішня поверхня спецвзуття. |
5 |
20 |
2000 |
Поверхні приміщень періодичного перебування персоналу та розміщеного в них обладнання. |
50 |
200 |
8000 |
Зовнішня поверхня додаткових засобів індивідуального захисту, що знімаються в саншлюзах. |
50 |
200 |
10000 |
Гігієнічні вимоги для розміщення і проектування об’єктів, призначених для роботи з джерелами іонізуючого випромінювання:
-
земельна ділянка має знаходитись з підвітряного боку щодо житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;
-
встановлюється санітарно-захисна зона і зона спостережень;
-
у санітарно-захисній зоні не допускається розміщення житлових та громадських будівель, зон відпочинку, дитячих та оздоровчих закладів тощо;
-
зона спостережень має бути у 3 – 4 рази більше, ніж розміри санітарно-захисної зони;
-
до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання установа може приступити тільки після одержання спеціального санітарного паспорту, який видається органами Держсанепіднагляду, і відповідного дозволу (ліцензії) МЕБ.
Рентгенологічне відділення
Серед джерел іонізуючих випромінювань, які використовуються в медичних установах, найбільш розповсюдженими являються рентгенівські діагностичні апарати. Рентгенівське випромінювання, що генерується цими апаратами, характеризується значною проникаючою здатністю, у зв’язку з чим може являти певну небезпеку для персоналу рентгенологічних підрозділів, пацієнтів, яким проводяться рентгенологічні процедури, осіб, які перебувають в суміжних приміщеннях і на прилеглій території.
Вимоги до розміщення, планування, опорядження, санітарно-технічного обладнання рентгенологічних підрозділів медичних установ, протирадіаційного захисту їх персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів викладені в “Будівельних нормах і правилах”, “Санітарних правилах і нормах – Рентгенологічні відділення (кабінети)”(ДСанПіН 42-129-11-4090-86), “Санітарних правилах роботи при проведенні медичних рентгенологічних досліджень” (№ 2780-80).
Основні санітарно-гігієнічні вимоги до рентгенологічних відділень (кабінетів):
-
мають розташовуватись у спеціально збудованих або реконструйованих для них приміщень (санітарне законодавство не дозволяє розміщення рентгенологічних кабінетів в житлових будинках і дитячих установах);
-
перевагу віддають блочному розміщенню в окремій прибудові або на першому чи останньому поверсі будівель;
-
повинні мати приміщення, перелік і площі яких наведені у таблиці 3;
-
для фарбування стін застосовується баритобетон;
-
двері повинні бути покриті листами заліза або свинцю, просвинцьованою гумою;
-
обладнання вікон залізними віконницями (дерев’яними з покриттям їх залізом або просвинцьованою гумою) або підняття підвіконня на висоту 1,6 м над рівнем підлоги;
-
світловий коефіцієнт у кабінеті повинен знаходитися у межах не менше 1 : 10;
-
після спорудження відділення стаціонарне захисне обладнання перевіряють за допомогою дозиметричної апаратури;
-
у процесі експлуатації кабінету контроль повинен здійснюватися не менше 1 разу на 2 роки;
-
повітря рентгенівського кабінету внаслідок дії іонізуючого випромінювання забруднюється озоном і оксидами озону, тому приміщення повинні обладнуватись припливно-витяжною вентиляцією, норми повітрообміну наведені у таблиці 4;
-
штучне освітлення повинно бути загальне і локальне (робоче), вимоги до освітлення наведені у таблиці 5;
-
у кабінетах рентгеноскопії передбачається затемнення і адаптаційне освітлення, у рентгеноопераційних – аварійне освітлення;
-
розрахункові граничнодопустимі рівні випромінювання (РГДР) мають відповідати нормам наведеним у таблиці 6;
-
граничнодопустимі рівні опромінення під час експлуатації кабінетів не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 7;
-
основними видами стаціонарного захисту є стіни, перекриття, перегородки, захисні двері та оглядове скло із свинцю;
-
індивідуальний захист: мала захисна ширма, що захищає тулуб лікаря-рентгено-лога; гумовий килимок, що захищає ноги; фартух з просвинцьованої гуми; рукавички;
-
персонал повинен суворо дотримуватись вимог спеціальних правил стосовно місця розташування під час процедур, часу перебування на робочому місці, використання засобів індивідуального захисту тощо;
-
під час проведення діагностичних (терапевтичних) процедур персонал зобов’язаний забезпечити пацієнта відповідними засобами індивідуального захисту ділянок тіла, які не опромінюються.
Таблиця 3
Перелік і мінімальні площі приміщень у рентгенологічному відділенні
Назва приміщення |
Площа, м2 |
Процедурна з поворотним столом-штативом і стійкою для знімків |
34 |
Процедурна з поворотним столом—штативом, столом з приставкою для рентгеноскопії |
45 |
Кімната управління |
10 |
Фотолабораторія |
10 |
Кімната лікаря |
10 |
Туалет для пацієнтів (у кабінетах для дослідження травного каналу) |
1,6 ´ 1,1 |
Процедурна рентгенофлюрографічного кабінету |
20 |
Роздягальня (в кабінетах для масових обстежень) |
15 |
Очікувальна (в кабінетах для масових обстежень) |
15 |
Фотолабораторія |
6 |
Процедурна рентгеномамографічного кабінету |
10 |
Процедурна ретгеностоматологічного кабінету |
10 |
Процедурна рентгеноурологічна |
34 |
Процедурна комп’ютерної томографії |
34 |
Кімната управління комп’ютерної томографії |
15 |
Комп’ютерна |
18 |
Фотолабораторія комп’ютерної томографії |
12 |
Переглядальна |
12 |
Рентгеноопераційна |
48 |
Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для досліджень серця і великих судин (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, кімната тимчасового перебування хворих, фотолабораторія, переглядальна) |
86 |
Комплекс допоміжних приміщень рентгеноопераційного блоку для дослідження легенів (кімната управління, передопераційна, стерилізаційна, мікроскопічна, фотолабораторія, кімната особистої гігієни персоналу, кімната зберігання брудної білизни, комірка запасних частин, кімната перегляду знімків, кабінет лікаря) |
101 |
Процедурні кабінетів дистанційної і контактної рентгенотерапії |
24 |
Кабінет завідувача відділення |
12 |
Кімната персоналу |
3,25 на 1 особу |
Очікувальна |
4,8 на 1 кабінет |
Таблиця 4