2. Харчування працівників розумової праці

2.1. Характеристика фізіологічних особливостей організма працівників розумової праці.

У Національних нормах харчування жителів України працівники переважно розумової праці віднесені до I групи фізичної активності, яка характеризується як робота з дуже легкою фізичною активністю. Розумова праця не пов'язана з великою витратою енергії, оскільки при такій роботі інтенсивно витрачається нервова енергія, а маса нервової системи людини складає всього 3 % загальної маси його тіла.

Проте, нервові клітини дуже чутливі до недоліку харчових речовин, необхідних для їх нормальної життєдіяльності. Зниження рівня глюкози в крові, виникаюче при нерегулярних прийомах їжі, гальмує діяльність кори головного мозку - виникають головні болі, різко падають працездатність і увага. Нестача вітамінів приводить до появи дратівливості, порушення сну, погіршення пам'яті, розвивається пригноблюваний настрій. Як недолік, так і надлишок харчових речовин робить шкідливий вплив на нервову систему.

Розумова праця багатоманітна, деякі її види вимагають творчого мислення, інші – лише напруги уваги, розвитку швидкої реакції на зовнішнє роздратування. Емоційна напруженість інтелектуальної діяльності іноді маскує стомлення і разом з відчуттям задоволення від роботи непомітно викликає перевтому. В зв'язку з цим важливим засобом профілактики стомлення і підвищення продуктивності праці є раціоналізація режимів роботи, відпочинку і харчування працівників розумової праці.

У орієнтовному переліку спеціальностей, приведених в Національних нормах харчування для жителів України, до працівників переважно розумової праці віднесені наступні професійні групи: науковці, студенти гуманітарної спеціальності, оператори ЕОМ, контролери, педагоги, диспетчери, робочі пультів управління і т.п.

2.2. Значення та нормування харчових речовин (білки, жири та вуглеводи)

При розробці раціонів харчування для працівників розумової праці необхідно враховувати якісну характеристику білків. Основними джерелами цього нутрієнта повинні бути продукти тваринного походження. Перевагу слідує віддавати м'ясу нежирних сортів. Не рекомендується включати в харчування копчені ковбаси, риба повинна бути нежирною, несолоною. Зміст білків тваринного походження повинен складати не менше 55 %, рослинних масел - 30 % від їх загальної кількості в раціоні; споживання цукру не більш 60-70 г/добу, а кількість складних вуглеводів - не менше 70-80 % від їх загальної потреби. Раціон харчування повинен мати антисклеротичну, ліпотропну і антистресову спрямованість для оптимізації обміну жирів, зниження рівня холестерину в кров, забезпечення оптимальних умов функції нервової системи.

Недолік рухової активності під час роботи і затримка виділення жовчі з організму у працівників розумової праці можуть порушити обмін холестерину і привести до атеросклерозу. Тому для профілактики атеросклерозу необхідно включати в їх раціон харчування джерела ліпотропних речовин: гречану і вівсяні крупи, свіжу зелень, овочі, фрукти, морську капусту, м'ясо криля і пасту «Океан».

З метою профілактики ожиріння слід обмежити енергетичну цінність раціону за рахунок меншого споживання таких висококалорійних і багатих цукром продуктів, як цукерки, шоколад, печення, тістечка, хлібобулочні вироби з пшеничної муки вищого і першого сортів (бублики, здобні булочки, батони).

Надмірний вміст в раціоні харчування жирів і вуглеводів є частою причиною розвитку ожиріння, у зв'язку з цим необхідне строге дотримання не тільки загальної добової норми вказаних нутрієнтів, але і змісту їх по окремим прийомам їжі.

Разом з джерелами харчових речовин в раціони осіб розумової праці повинне бути включена достатня кількість харчових волокон. Харчові волокна (клітковина, пектини, геміцелюлоза) сприятливо впливають на діяльність шлунково-кишкового тракту: підсилюють його рухову активність, стимулюють відділення травних соків, нормалізують функцію корисних мікроорганізмів, що містяться в ньому. Доведена здатність харчових волокон виводити з організму холестерин.