39. Життя — занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно.

Оскар Уайльд

40. Живи так, щоб ніколи не було соромно, якщо те, що ти робиш або говориш, стане відомо усьому світу, — навіть якщо те, що стане відомо, буде неправдою.

Річард БАХ

41. В душі кожної людини знаходиться мініатюрний портрет його народу

Фрейтаг

42. Існує три різновиди людей: ті, що бачать, ті, що бачать коли їм показують, та ті, що нічого не бачать. Леонардо да Вінчі|

43. Єдино справжня розкіш – розкіш людського спілкування.

Антуан деСент–Екзюпері

44. Єдина людина вашого рівня – це ви самі. Валерій Афонченко

45. Є люди, які набагато чемніше відмовляються, ніж інші вміють давати

Жан де Лабрюйєр

46. Є люди які думають. А є люди, яким здається, що вони думають.

47. Істинна філософія швидше прагне дозволяти, чим заперечувати.

Ф. Ніцше

48. Добродійний і повчальний вплив якої-небудь філософії.. ніскільки не доводить вірності її, точно так, як і щастя, що випробовується божевільним від своєї idee, - fixe (невідступній думці), ніскільки не говорить на користь розумності цієї ідеї.Ф. Ніцше

49. Думки філософа - як зірки, вони не дають світла, тому що занадто піднесені. Ф. Бэкон

50. Жарт у філософів такий помірний, що її не відрізниш від серйозного міркування. Люк де Вовенарг

51. Філософія відкриває людині притулок, куди не проникає ніяка тиранія, долину внутрішнього світу, лабіринт серця, і це дратує тиранів.

52. Філософія відкриває людині притулок, куди не проникає ніяка тиранія, долину внутрішнього світу, лабіринт серця, і це дратує тиранів. Ф. Ніцше.

53. Філософія легко торжествує над стражданнями пройшли і майбутніми; але справжні страждання торжествують над нею. Ф. Ларошфуко

54. Філософи - не більше ніж ковалі, що кують плуги. Після них багато що ще має бути зроблене, щоб вийшов хліб. Л. Берне

55. Чим відрізнявся наш філософ від їх? Наприклад, їх говорив: "Автентичний екзистенціальний вибір обумовлює."., і так на десять сторінок. А наш, якийсь там Аничков або Сковорода про те ж : " Якщо у тебе в кишені діра, можна щось та втратити". Віталій Власенко

Перелік екзаменаційних питань

1. Філософія: її походження, проблематика та функції.

2. Поняття світогляду. Структура світогляду людини.

3. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.

4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай).

5. Антична філософія та коло її проблем.

6. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Полеміка між номіналізмом і реалізмом з приводу універсалій.

7. Гуманізм, антропоцентризм, натурфілософія та пантеїзм у філософії Відродження (Д.Аліг'єрі, Піко делла Мірандола, Л.Валла, М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Копернік).

8. Проблема методу пізнання та субстанції у філософії Нового часу (Ф.Бекон. Р.Декарт, Дж.Локк, Б.Спіноза, ГЛейбніц).

9. Філософія європейського Просвітництва та її особливості (Вольтер, Ж.-Ж.Руссо, Д.Дідро, Ш.Монтеск'є).

10. Німецька класична філософія (І.Кант, Г.Гегель, Л.Фейєрбах).

11. Соціально-практична орієнтація марксистської філософії.

12. Ірраціоналізм та „філософія життя" (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, В.Дільтей).

13. Філософія позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму (О.Конт, Г.Спенсер, Дж.Мілль, Л.Вітенштейн, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд).

14. Психоаналіз З.Фрейда та неофрейдизм (К.Юнг, А.Адлер, Е.Фромм).

15. Екзистенціальна філософія про людину та ЇЇ буття (С.К'єркегор, Ж.-П.Сартр, А.Камю, М.Хайдеггер, К.Ясперс).

16. Еволюція релігійної філософії XX ст. Погляди П.Тейяра де Шардена.

17. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

18. Розвиток філософської думки в Острозькому культурно-освітньому центрі та братських школах.

19. Філософія у Києво-Могилянській академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Щербацький, Г.Кониський).

20. Філософські погляди Г.Сковороди.

21. Філософські ідеї у творчості членів Кирило-Мефодіївського товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Куліш, М.Гулак).

22. „Філософія серця” П.Юркевича.

23. Ідеї державотворення у філософській та суспільно-політичній думці України поч. XX ст. (Б.Кістяківський, М.Грушевський, В.Липинський, В.Винниченко. Д.Донцов та ін.).

24. Співвідношення „людина – світ” як філософська проблема.

25. Філософський зміст категорії буття.

26. Матерія як філософська категорія.

27. Форми руху матерії.

28. Єдність матерії, руху, простору і часу.

29. Специфіка соціального простору і часу.

30. Діалектика як загальна теорія розвитку. Альтернативи діалектики.

31. Закони діалектики та їх зміст.

32. Категорії діалектики та їх співвідношення.

33. Проблема свідомості у філософії.

34. Генезис свідомості як розвиток форм відображення.

35. Роль соціальності у виникненні свідомості.

36. Структура індивідуальної свідомості, її основні рівні.

37. Суспільно-практичний та культурно-історичний характер свідомості.

38. Праця і мова як об'єктивні фактори формування свідомості.

40. Проблема людини в історії філософії та філософській антропології.

41. Антропосоціогенез. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

42. Проблема смерті, безсмертя та сенсу людського життя.

43. Зміст та співвідношення понять „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість”.

44. Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція.

45. Діяльність як спосіб суспільного буття людини.

46. Поняття природи та географічного середовища. Сутність геополітики.

47. Суспільство і природа, їх зв'язок в ході історії. Ноосферна концепція В.Вернадського.

48. Поняття суспільства у філософії. Соціум як історичний процес.

49. Поняття суспільного виробництва та його структура.

50. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин.

51. Поняття рушійних сил суспільного розвитку.

52. Поняття суб'єкта історичного розвитку.

53. Суспільство як система і життєдіяльність людини.

54. Сутність екологічної свідомості та екологічної освіти.

55. Духовне життя суспільства: поняття, сутність, структура.

56. Сутність, структура та функції політичної системи.

57. Структура та функції суспільної свідомості.

58. Форми суспільної свідомості.

59. Історичний характер взаємозв'язку суспільства та особистості. Історична необхідність та свобода особистості.

60. Соціально-практична обумовленість пізнавальної діяльності. Об'єкт і суб'єкт пізнання.

61. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні.

62. Проблема істини в теорії пізнання. Критерії істини.

63. Специфіка наукового пізнання та його методи.

64. Людинотворчий характер культури та її функції.

65. Поняття творчості. Види творчості: науково-технічна, художня, соціальна.

66. Поняття народу та нації. Національні відносини.

67. Народонаселення та сучасна демографічна ситуація.

68. Сутність та основні напрямки науково-технічної революції.

69. Соціальні наслідки науково-технічної революції.

70. Сутність та критерії суспільного прогресу. Прогрес і регрес.

71. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.

72. Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення суспільства.

73. Філософія історії, її предмет і напрямки.

74. Концепції ствердження та заперечення суспільного прогресу.

75. Поняття соціального прогнозування та передбачення майбутнього.

76. Проблема сенсу та спрямованості людської історії.