47. Діалектична залежність попиту і пропозиції, їх співвідношення. Рівноважна ціна.

Криві попиту (DD) і пропозиції (SS) перетинаються лише в одній точці (E). Якщо ціна встановлюється на рівні, який перевищує ціну рівноваги, пропозиція перевищує попит і виникає надлишок продукту. Коли ціна нижча, ніж ціна рівноваги, попит перевищує пропоз. і виникає дефіцит.

Q Якщо ринкова ціна буде вищою ніж ціна рівноваги попиту і

пропоз., то це спонукатиме виробників збільшувати обсяги вир-ва. Більша пропозиція створить проблему, як реалізувати свій товар. Продавці почнуть знижувати ціну.

Якщо ринкова ціна нижча, то попит перевищить пропоз. і виникне дефіцит, який створить проблему як придбати товар. Продавці почнуть збільшувати ціну.

Ціна ринкової рівноваги не лише збалансовує попит і пропоз., а й надає ін форм. виробникам про необхідність розширення (скорочення) вир-ва, а споживачам – про можливості збільшення (зменшення) споживання, отже, збалансовує вир-во і споживання.

Ціна ринкової рівноваги є засобом саморегулювання відносин покупців і продавців. Адже ніхто не змушує продавців забезпечувати ринок певними товарами і продавати по певній ціні. А покупців ніхто не змушує купувати ці товари за певною ціною. Спільну діяльність людей організовує ціна ринкової рівноваги.

48. Державний бюджет, його сутність та структура. Бюджетна політика уряду Укр.

Гос. бюджет – главное звено фин. си-мы; это форма образования и использования централизованного фонда ден. средств для обеспечения ф-й гос. органов.

Задачей гос-ва явл. убрать « - » ринка – это внешние эффекты, обеспечить соц. защиту и производство обществ. благ.

Сущность гос. б. проявл. в его ф-х:

1).перераспр-е ВВП и НД, в условиях ринка эта ф-я направлена:

а) на структурную перестройку экономики;

б) для ускорения эк. роста и соц. защиты населення.

2).гос. регулир. и стимулирование эк.:

а) совершенствование внутриотраслевых, межотр-х, общегос-х, террит-х пропорций.

б) совершенствование налоговой политики

в) разв. научно-техн-го прогресса.

3).контроль за образование и использование централизов.-х фондов ден-х средств.

Держ. бюджет – річний план держ. витрат і джерел їхнього фін-го забезпечення.

Держ. бюджет країни скл-я з доходів (надхлджень) і видатків (витрат). Доходна частина бюдж. формується з податків і частково з неподаткових надходжень. Видатками держ. б. є витрати на утримання соц. сфери, на соц. захист населення, на оборону, на держ. капіталовкладення.

49. Основні етапи розвитку ек. Теорії (ет)

Історія розвитку ек. теорії тісно пов’язана з розвитком людського суспільства. Зі становленням та розвитком вир-ва і обміну розвивалася ек. наука. ЕТ виникла в 16 – 17 ст. Це період капіталізму. Великий внесок у розвиток ЕТ зробили представники класичної школи: Уїльям Петті, Адам Сміт, Давид Рикардо.

У. Петті вважав, що джерелом багатства є виробництво, праця і земля.

Найбільший внесок в розвиток ЕТ зробив А. Сміт. Його теорія містила такі ел-ти: вільний рух роб. сили; вільна торгівля землею, вільний рух капіталу, свобода зовнішньої торгівлі.

Д. Рікардо приділяв велику увагу вартості грошей, ЗП й прибутку, земельної ренти, сформулював науку ек. законів.

У 40-х роках 19 ст. на політ. арені з’являються К.Маркс і Фрідріх Енгельс. Вони створили теоретичну концепцію, що дістала загальну назву „марксизм”: крах феодалізму та бурхливий розвиток капіталізму; розвиток продуктивних сил.

У др.. половині 19 ст. в боротьбі з марксизмом виникла низка течій, у тому числі одна з найголовніших в ек. науці – маржиналізм (Карл Менгер, Фрідріх фон Візер..) У цій теорії з’являються витрати вир-ва, попит і пропозиція, ціна.

На межі 19-20 ст. з’являться нові школи. Неокласичний напрям (Альфред Маршал). Він доповнив і узагальнив результати маржиналістської теорії. Головну увагу у його дослідженні було приділено формуванню цін під впливом взаємодії попиту і пропозиції. На основі неокласичного напряму виникли нові ланки ЕТ: теорія ринкової ціни, вчення про пп-цтво, теорія поведінки споживача.

Наступний напрям – кейнсіанство (пр-к Джон Кейнс). Його робота – „Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей”. Він побудував свою нову теорію, яка ґрунтується на таких принципах: провідна роль у регулюванні нац. госп-ва має належати гос-ву; для забезпечення повної зайнятості пр-ків потрібен ефективний попит. Ідеї кейнсіанства стабілізували ек-ку Заходу, але ці ідеї повністю не вирішили проблеми ек-ки.

Неоконсерватизм (Мілтон Фрідмен): виступали проти надто великого збільшення податків, за відновлення свободи приватного пп.-цтва; проти того, щоб держава втручалася в діяльність пп.-ців. На їх думку, пп.-ці самі здатні передбачити ек. процеси, а держ. органи мають зосередитися на довготривалій ек. політиці.

Взаємна критика кейнсіанців і неоконсерваторів зумовила появу нової школи в ЕТ– неокласичного синтезу. Ця модель дає можливість отримати найдоцільніше співвідношення сук. попиту і сук. пропозиції, а також поєднати вис. ефективність вир-ва, соц. справедливість, стабільність ек. розвитку.