М

Методи реалізації функцій держави

етод являє собою складне, багатогранне явище – специфічний комплекс прийомів та засобів регулювання, який вміщений у конкретному нормативному матеріалі та тісно пов’язаний з відповідною групою суспільних відносин. Поняття „метод” походить від грецького слова „методос” і означає шлях пізнання. Таким чином, можна вважати, що поняття методу дає відповідь на питання про те, як право виконує свою регулятивну роль, оскільки правові норми регулюють не лише різнохарактерні відносини, але й здійснюють це різним чином. І саме від методу значною мірою залежить ефективність реалізації функцій держави.

Методи реалізації функцій держави – це способи впливу держави на суб’єктів, що забезпечують їх ефективну діяльність у сфері реалізації функцій держави. Методи реалізації функцій держави класифікуються за трьома критеріями:

1. За ступенем визначеності прав і свобод суб’єктів:

а) імперативний метод, що здійснюється на владно-імперативних засадах, визначає права і обов’язки суб’єктів реалізації функцій держави, чітко та повно, не надаючи їм можливості діяти на власний розсуд, не допускає відхилення від правових приписів.

Імперативний метод реалізації функцій держави характеризується детальним передбаченням діяльності учасників відносин. Вони, як правило, мають назву відносин по вертикалі, сторонами такого відношення можуть виступати, наприклад, підприємства, з одного боку, та антимонопольний комітет або інший державний орган, який має владні повноваження – з іншого.

б) диспозитивний метод, що визначає варіанти можливої поведінки суб’єктів надаючи їм можливість вибору того з варіанту поведінки, який відповідає його інтересам. На такий процес впливає активність учасників таких правовідносин. За допомогою диспозитивного регулювання встановлюються найбільш загальні лінії поведінки суб’єктів суспільних відносин, певні варіанти такої поведінки з наданням зазначеним суб’єктам можливості вибору того з них, який найбільш повно задовольняє їх інтереси. При цьому положення суб’єктів суспільних відносин є рівним і незалежним. Диспозитивне регулювання визначає ті суспільні відносини, які прийнято називати горизонтальними, характерною рисою яких є юридична рівність сторін.

2. За способом розподілу права та обов’язків між суб’єктами:

а) загальнодозвільний, що характеризує діяльність фізичних осіб в сфері реалізації функцій держави та надає можливість здійснювати будь-яку поведінку, яка не заборонена правом (дозволено все, що не заборонено законом);

б) спеціально-дозвільний метод, що характеризується діяльністю посадових осіб та органів держави, надаючи можливість вчиняти лише ту поведінку, яка передбачена законом ( дозволено лише те, що прямо передбачено законом).

3. За змістом:

а) метод переконання, що передбачає вплив на індивідуальну та суспільну свідомість шляхом пояснення та обґрунтування необхідності реалізації функцій держави. Його метою є створення умов щодо усвідомленого вчинення правомірних дій суб’єктами у сфері реалізації функцій держави;

б) метод заохочення (стимулювання), забезпечує завдання нормативно встановлених пільг до суб’єктів, шляхом встановлення матеріальних та моральних заохочень їх діяльності в сфері функцій держави;

в) метод примусу як засіб забезпечення бажаної поведінки шляхом загрози застосування чи безпосереднього застосування примусових засобів до суб’єктів, поведінка яких суперечить правовим приписам.

Таким чином, наявність визначених форм та методів реалізації функцій держави забезпечує реальну можливість держави впливати на суспільство завдяки системі прийомів та можливості використання правових, організаційних, матеріальних та ідеологічних засобів.