- •Хід уроку
- •2. Орфографічна розминка
- •3.Повідомлення теми і мети уроку
- •4.Актуалізація знань.
- •5.Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу
- •6.Осмислення знань у процесі практичної роботи
- •7.Підсумок уроку
- •8.Домашнє завдання
- •Хід уроку
- •2. Лексична розминка
- •3.Перевірка домашнього завдання
- •8.Підсумок уроку
- •Хід уроку
- •4.Повідомлення теми і мети уроку
- •5.Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу
- •6.Осмислення знань у процесі практичної роботи
- •7.Підсумок уроку
- •Хід уроку
- •2. Мовленнєва розминка
- •3.Перевірка домашнього завдання
- •4.Актуалізація знань.
- •5.Повідомлення теми і мети уроку
- •6. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу
- •8.Підсумок уроку
- •9.Домашнє завдання
- •Повідомлення теми та мети уроку
- •Актуалізація опорних знань
- •Виконання практичних вправ
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
Система уроків у 8 класі
Підготувала
Ігнатьєва Наталія Анатоліївна
учитель-методист вищої категорії учитель української мови та
літератури
загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів№2
м. Лохвиці
Полтавської області
ТЕМА. Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком
МЕТА: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити однорідні члени речення та визначати їх вид, аналізувати зв'язок між ними, а також смислові відношення, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з однорідними членами; розвивати творчі вміння складати речення з однорідними членами та використовувати їх в усному та писемному мовленні, навчити моделювати схеми речень з однорідними членами; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників засобами краси природних надбань.
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань
ОБЛАДНАННЯ: підручник Глазова О.П. «Українська мова» 8 клас, таблиця, проектор
Хід уроку
І. Організаційний момент
2. Орфографічна розминка
Словниковий диктант
Уранці, сніжно-білі, де-не-де, з року в рік, щоранку, щовесни, тільки що, ніжно-пурпурові, з’являються, промінчик, білосніжний, вічнозелені, ледве-ледве, по-новому, по твоєму обличчю, взимку, зогори, конферансьє, ад’ютант,портьєри,Червона книга, кінець кінцем, чин чином, аніскільки, деколи, будь-що.
Використовуючи слова, скласти речення так, щоб у ньому були коми. (Під час перевірки звернути увагу на речення з однорідними членами, наголосити на вживанні ком)
3.Повідомлення теми і мети уроку
(Зазначити, що матеріал достатньо відомий)
4.Актуалізація знань.
Робота з текстом
Прочитати текст. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Визначити основну думку і тип мовлення. Аргументувати свою відповідь. Поміркувати, що мав на меті автор, змальовуючи цю картину. Усно доповнити власними реченнями про красу осінньої природи
Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев, вчорнілих задуманих соняшників, що вже не тягнуться ні до зірок, ні до сонця.
Мене все життя ваблять і хвилюють зорі – їхня довершена і завжди нова краса, таємнича мінливість і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.
І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходила м’ята, павині вічка, дикі півники, що не журяться, а цвітуть собі (За М. Стельмахом).
5.Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу
Робота з підручником
Опрацювати матеріал на с. 158-159, дати відповідь на питання, пояснити на прикладі речень з тексту.(питання на кожній парті)
-
Що називається однорідними членами речення?
-
Які члени речення можуть бути однорідними?
-
Які ознаки мають однорідні члени?
-
Що таке сполучниковий, безсполучниковий і змішаний зв'язок?
-
Які однорідні члени речення називаються поширеними, які непоширеними?
Перевірка опрацювання
Проблемна ситуація
Поставити розділові знаки в схемах, розповісти правила вживання ком у реченнях з однорідними членами.(За потреби зверніться до таблиці на с.26)
і і і і і і
За якої умовами між двома однорідними, з’єднаними одиничним сполучником, стоятиме кома ( а )
Поясніть різницю , але або
Які схеми відповідають реченням тексту?
Доповнення вчителя Ставимо крапку з комою Іноді між однорідними членами речення ставиться крапка з комою, особливо коли вони поширені та в їхньому складі є свої розділові знаки, або далекі за змістом. Наприклад: А над самою водою верба похилилась; аж по воді розіслала зеленії віти (Т. Шевченко). Говорили ті книжки про право кожного й про волю те право добувати; судили про звіра й про чоловіка; про світ і йог закони довічні (Панас Мирний).
Проблемне питання. Поміркуйте, чому: а) у першому реченні немає ком, хоча сполучник вжито двічі; б) у другому реченні перед першим сполучником ставиться кома, а перед другим - не ставиться. 1. Люблю твій шум і шепіт серед поля і серцем чую силу наливну (А. Малишко). 2. Скресли ріки, і крижини безладно громадились і шурхотіли у течії повноводдя (Р. Іванченко).
Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. З'ясуйте, які з речень є простими, а які - складними. Чим ще, крім однорідних членів речення, вони ускладнені? 1. Все тут радує зір рівні стрункі берізки не понівечені любителями березового соку гінкі бурштинові сосни що мов корабельні щогли сурмлять у сизу небовінь (А. Камінчук). 2. Він подумав не зовсім так але відчув, що його думка останнім часом мовби кудись посувається набирає інших обмірів і обмірює вже не тільки тонни збі^к^кя і гектари посівів а й ще щось (Ю. Мушкетик). 3. Село гойдалося поміж ніччю і днем то поринало в чорну імлу то підводилося з неї підбадьорювало себе скрипом журавлів цоканням сокир неголосними перемовками (Ю. Мушкетик). 4. Рвучкий вітер бушував над лісом і дерева то гули грізно і тривожно то шуміли тихо і приємно (М. Коцюбинський). II. Прочитайте речення з правильною інтонацією.
ВИСНОВКИ 1. Між однорідними членами речення можуть ставитися коми, іноді - крапка з комою 2. Слід розмежовувати з'єднані одиничним сполучником однорідні члени речення, між якими не ставиться кома, і складне речення, між частинами якого ставиться кома.