- •1119 – 1205 Рр. – централізація влади Романом Мстиславовичем;
- •1238 – 1264 Рр. – централізація влади Данилом Романовичем;
- •1015 Рік – Святополк Володимирович отримав допомогу у поляків проти Ярослава, затверджена Ярославом (?) «Руська правда»;
- •1097 Рік - рішення Любецького з»їзду – «кожному в своєму уділі правити» (федерація);
- •1245 Рік – Данило Галицький отримав ярлик від Бату-хана;
- •1215 – Угорці спробували нав»язати галичанам унію, але безрезультатно.
- •1037 Рік – засновуються монастирі Святого Георгія та Святої Ірини;
1215 – Угорці спробували нав»язати галичанам унію, але безрезультатно.
1246-1248 рр. папа пропонував Данилу корону за унію та союз проти монголів, але Данило не погодився.
1254 – в Дорогочині посол папи Опізо коронував Данила в обмін на таємний союз проти монголів без унії (за обіцянку унії?).
В 1274 році візантійці та католики підписали Ліонську унію, яка більш менш уладнала політичні суперечки після розпаду Латинської імперії (1206-1261), українських земель вона не стосувалась.
Петро Ратенський (родом з Волині) - митрополіт 13 ст.; Кирило – кандидат Данила Романовича на Руську митрополію, якого він посилав в Нікею до патріархаМануїла ІІ.
1303 рік – Юрій Львович домігся заснування окремої Галицької митрополії підпорядкованої Константинопольському патріарху.
Мова, писемність та освіта
Протягом 9-13 століть на базі старослов»янських мов в основі яких лежала кирилична абетка (43 літери), починає виділятись праукраїнська мова, якою писались не книжки, а розмовляв народ, перша абетка якої знайдена у Софійському соборі.
Роки рахували з 1 березня від «створення світу», до року нашої ери слід додати 5508 років.
Освіта:
-
перша школа при Володимирі в Софійському соборі для 300 хлопчиків;
-
1086 року – Янка Всеволодівна при Андріївському монастирі заснувала школу для жінок;
-
мало місце і приватне навчання (дяки в ролі вчителів).
Серед епіграфічних пам»яток (перших написів на речах та спорудах) на Русі розповсюджені графіті (400 тільки в Софійському соборі).
На Волині в кінці 13 ст. Володир Василькович – «книжник та філософ, якого ще світ не бачив…»
Найдавніші книжкові пам»ятки Русі:
-
перший літописний звід 997 року;
-
найдавніший Київський звід 1037-1039 рр.;
-
Літописний звід Нікона 1072-1073 рр.;
-
Літописний звід Іоанна 1093-1095 рр.;
-
Реймське євангеліє – 40-ві роки 11 ст.;
-
Остромирове євангіліє – 1056-1057 рр.;
-
чисельні переклади Біблії;
-
билини Київського або Володимирового циклу;
-
збірник крилатих висловів з Біблії та античних авторів «Бджола»;
-
«Хроніка» візантійського історика 9 ст. Георгія Амартола в перекладі;
-«Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона написаний в 1037-1050 рр.;
- два «Ізборники» 1073 та 1076 рр. – «the best» Біблії;
- «Мстиславове євангіліє» 1115 року писця Олекси;
- «Повість минулих літ» Нестора, відображає події з 860 року по 1111 рік, 1113 року;
- «Київський літопис» події з 1111 року по 1200 рік;
- «Повчальні проповіді» Феодосія Печерського другої половини 11 ст.;
- «Повчання дітям» Володимира Мономаха 1096 року;
- «Повість про осліплення Волошка» написана Василем;
- «Христинопольський апостол» 12 ст.;
- «Бучацьке євангіліє» 12 - 13 ст.;
- «Слово о полку Ігоревім» 1187 року (вперше згадується Україна);
-«Послання до Фоми пресвітера» Клима Смолятича;
-«Читання про життя та погибелі Бориса та Гліба» Нестора Печерського;
-«Галицько-Волинський літопис» - складається з двох частин: перша з 1205 року по 50-ті рр.. 13 ст., про Галичину; друга – від середини 13 ст. по кінець 13 ст., про Волинських князів (приписується Володимиру Васильковичу);
- географічні «трактати» Козьми Індикоплова;
- «Києво-Печерський патерик» на початку 13 ст. повчання Симона, Полікарпа та Акіндіна.
Живопис
-
книжкові мініатюри: груповий сімейний портрет з «Ізборника» 1073 року Святослава Ярославовича; художні заставки та зображення святих «Мстиславового євангілія» художника Жадена;
-
мініатюри перемишльського архієрейського служебника та Оршанського євангілія;
-
фрески – основний вид монументального живопису того часу;
-
мозаїки – 180 відтінків кольорів (Оранта);
-
ікони – зображення Богородиці та Ісуса Христа на дошках згідно візантійських канонів: Вишгородська Богоматір з храму Святих Бориса і Гліба у Вишгороді (середина 11 ст. візантійська робота); Богородиця з святими Антонієм та Феодосієм Печерськими (початок 12 ст.) ймовірно роботи Аліпія, Святі Борис і Гліб 12 ст., «Святительський чин», «Євхаристія»;
-
ікона Холмської Богоматері 11 ст. візантійської роботи – найдревніша ікона в Європі, що збереглась);
-
ікона Богородиці Успенської церкви в селі Дорогобужі на Волині – остання третина 13 ст., волинської малярської школи, висотою більше 1,5 метра;
-
архангели Михайло та Гавриїл з церкви Святої Параскеви в Даляві початку 14 ст. перемишльської художньої школи;
-
Ченстохівська ікона Богоматері 13 - 14 століть;
-
«Юрій змієборець на чорному коні» з села Станилі біля Дрогобича.
Співці билин: при дворі Святослава Ярославовича - Боян та галичанин Мітуса.
Лікарі Києво-Печерського монастиря – Агапіт та Вірменін.
Музичні інструменти:
-
щипкові: гуслі та лютня;
-
смичкові: гудок і смик;
-
духові: труби, свистки, зурни, свирілі, дудки, флейти;
-
ударні: бубни, тарілки (кімвали), дзвіночки та брязкальця.
Архітектура
Більшість кам»яних храмів Киівщини побудовані з плінфи і наслідували зразки візантійської архітектури.