- •Безпека життєдіяльності (Модуль 1 Безпека життєдіяльності. Модуль 2 Цивільна оборона)
- •Тема 12 Державне керування і нагляд за бжд …………………………
- •Модуль 1. Безпека життєдіяльності
- •Тема 1. Основні поняття і визначення бжд
- •1.1 Функції, мета і завдання бжд
- •1.2 Об'єкти вивчення бжд і сталий розвиток суспільства
- •Тема 2. Система «людина-техніка-середовище»
- •2.1 Фізіологічні особливості людини
- •2.2 Психологічні особливості людини
- •Тема 3. Ознаки виникнення небезпеки. Джерела і типи небезпеки
- •3.1 Поняття небезпеки і небезпечних ситуацій (ризиків)
- •3.2 Класифікація небезпек
- •3.3 Загальні поняття аналізу і оцінки ризиків
- •3.4 Види аналізу небезпек (рівня ризиків)
- •Тема 4. Негативні фактори навколишнього середовища
- •4.1 Шкідливі фактори виробничої сфери й побуту
- •4.2 Хімічні й біологічні фактори небезпек
- •4.3 Психофізіологічні фактори небезпек
- •Тема 5. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часу
- •5.1 Основні визначення
- •5.2 Загальна класифікація нс
- •5.3 Структура класифікації нс в Україні
- •5.4 Особливості надзвичайних ситуацій воєнного часу
- •Тема 6. Засоби захисту людини від негативних факторів
- •6.1 Засоби індивідуального і колективного захисту від
- •Засоби колективного захисту на виробництві
- •Засоби індивідуального захисту персоналу
- •Засоби захисту від шуму й вібрації
- •Радіаційна безпека
- •Основні захисні заходи від поразки електричним струмом
- •Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
- •6.3 Захист населення на побутовому рівні
- •Контрольні питання до модулю 1
- •Модуль 2. Цивільна оборона
- •Тема 7. Основи законодавства україни в сфері цивільного захисту
- •7.1 Основні положення міжнародного права з питань захисту людей
- •7.2 Цивільна оборона України
- •7.3 Єдина система Цивільного захисту
- •7.4 Режими функціонування єдсз Режим повсякденного функціонування
- •Режим підвищеної готовності
- •Режим надзвичайної ситуації
- •7.5 Керування єдсз
- •7.6 Організація Цивільного захисту на об'єктах
- •Тема 8. Організація захисту населення
- •8.1 Принципи захисту населення і територій у випадку
- •8.2 Оповіщення і інформування. Спостереження і
- •8.3 Інженерний захист
- •Укриття в захисних спорудах
- •8.4 Здійснення заходів щодо евакуації населення
- •8.5 Медичний захист населення
- •Біологічний захист
- •Захист населення від інфекційних хвороб
- •Тема 9. Моделювання сценаріїв виникнення надзвичайних ситуацій і оцінка обстановки
- •9.1 Оцінка радіаційної обстановки
- •Дози і рівні опромінення
- •Радіаційно-небезпечні об'єкти
- •Оцінка радіаційної обстановки
- •Оцінка радіаційної обстановки при аварії на аес
- •Оцінка радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів поразки
- •9.2 Оцінка інженерної обстановки
- •Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
- •Оцінка інженерного захисту робітників та службовців огд
- •9.3 Прогнозування і оцінка пожежної обстановки на об'єктах
- •9.4 Оцінка хімічної обстановки в нс
- •Класифікація хнр по ступені впливу на організм людини
- •Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хно
- •Тема 10. Радіаційно-хімічний захист населення в надзвичайних ситуаціях
- •10.1 Загальні положення
- •10.2 Організація дозиметричного і хімічного контролю
- •10.3 Режими радіаційного захисту і порядок введення їх у дію
- •10.4 Засоби індивідуального захисту від хнр Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •Засоби захисту шкірних покривів
- •Тема 11. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •11.1 Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації нс
- •11.2 Особливості проведення арінр арінр при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов'язаних з руйнуваннями будинків і споруджень
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій, пов'язаних з викидом (виливом) небезпечних хімічних речовин
- •Арінр при виникненні надзвичайних ситуацій на транспорті
- •Асндр при виникненні надзвичайних ситуацій природного характеру
- •Арінр при бактеріологічному (біологічному) зараженні
- •11.3 Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
- •11.4 Життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях
- •11.5 Захист сільськогосподарських тварин
- •Проведення протиепізоотичних заходів
- •11.6 Захист запасів продовольства в надзвичайних ситуаціях
- •Завчасні заходи щодо захисту запасів продовольства
- •11.7 Спеціальна обробка
- •Тема 12. Державне керування і нагляд за бжд
- •12.1 Заходи щодо забезпечення безпеки техносфери Державна стандартизація
- •Державна експертиза
- •Державний нагляд і контроль
- •Ліцензування певних видів діяльності
- •Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки
- •Сертифікація продукції
- •12.2 Заходи щодо поліпшення екологічної обстановки і раціональному природокористуванню Раціональне розміщення потенційно небезпечних виробництв
- •Системи екологічної експертизи
- •Розробка цільових природно-охоронних програм
- •Створення національної і регіональної систем моніторингу навколишнього середовища
- •Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки
- •Контрольні питання до модулю 2
- •Література
6.2 Захист населення від хнр та біологічний захист
Основним у захисті людини від дії шкідливих речовин є санітарне нормування їхньої концентрації в різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів і стоків.
Насамперед, профілактикою інфекційних захворювань є дотримання правил особистої гігієни.
Специфічна профілактика заснована на створенні штучного імунітету шляхом щеплень. Проти ряду захворювань (віспа, дифтерія, туберкульоз) попереджуючі щеплення проводяться по певному розробленому плану. Боротьба з іншими інфекціями передбачає щеплення лише у випадках небезпеки їхнього поширення.
Для захисту від проникнення в організм людини збудників хвороб під час НС використають такі ж засоби, як і для захисту від РР (радіоактивних речовин) і ХНР. Ці засоби захисту розділяють на:
- індивідуальні (протигази, захисні маски і засоби захисту шкіри);
- колективні (спеціально обладнані інженерні споруди).
У комплексі заходів біологічного захисту обов'язковою складовою частиною є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.
6.3 Захист населення на побутовому рівні
Правила поведінки людей у зоні зараження
Оповіщення населення про погрозу зараження у випадку виникнення аварій проводиться негайно після встановлення факту аварії та попереднього прогнозу про напрямок поширення хмари зараженого повітря. В інформації про аварію говориться: яка речовина викинута в навколишнє середовище, у яких районах (житлових кварталах) може виникнути найбільша небезпека поширення хмари зараженого повітря, які міри захисту необхідно терміново почати.
Якщо сигнал застав на вулиці, то не слід піддаватися паніці. Необхідно зорієнтуватися, де перебуває джерело виникнення небезпеки. Після цього почати прискорений рух убік, перпендикулярний напрямку вітру. Якщо на шляху прямування зустрінуться перешкоди (високий забір, ріка, озеро і т.п.), що не дозволяють швидко вийти з небезпечної зони, а поблизу перебувають житловий або громадського призначення будинок, необхідно тимчасово вкритися в ньому. У випадку поширення пар хлору, варто здійнятися на верхній поверх, якщо це аміак, необхідно вкритися на першому поверсі. Більше надійним укриттям у цьому випадку будуть приміщення житлових будинків.
Якщо сигнал застав вдома, то не треба його залишати. Необхідно закрити вікна, фрамуги, кватирки й підготувати ЗІЗ. При їхній відсутності швидко виготовити ватно-марлеві пов'язки, у крайньому випадку, взяти рушник, шматок тканини, змочити їх 2%-м розчином питної соди (при захисті від хлору) або 5%-м розчином лимонної кислоти (при захисті від аміаку), у крайньому випадку простою водою.
Необхідно прийняти заходи щодо герметизації житлових приміщень від проникнення в них небезпечних речовин.
Якщо не було рекомендацій про евакуації з житлових приміщень, то перейдіть у кімнату, що знаходиться з підвітряного боку відносно поширення хмари зараженого повітря. При відсутності такої можливості найкраще зайти в ту частину квартири (будинку), що найменше піддається впливу протягів.
Не забувайте, що вітер може змінити свій напрямок, істотно скоротивши тривалість дії зараженої хмари. Після одержання сигналу "Відбій хімічної тривоги", відкрийте вікна і провітрите приміщення.
Необхідно знати, що ширина зони зараження залежно від відстані від джерела зараження і швидкості вітру може коливатися від десятків до декількох сотень метрів. А це значить, що на вихід з небезпечної зони при русі зі швидкістю 4 км/год буде потрібно 10-15 хвилин. При наявності стерпних концентрацій цього часу може бути досить, щоб вбезпечити себе.
Іти треба швидко, уникаючи при цьому ярів, лощин, парків. Обов'язково обходити видимі скупчення пар отруйних речовин і диму.
При виході із зони зараження необхідно використати протигази (респіратори), а при їхній відсутності - найпростіші пов'язки з марлі або тканини, змочені водою.
Захист продуктів харчування і води
Основним способом захисту продуктів харчування і води від зараження є їхня ізоляція від зовнішнього середовища.
Найкраще захищені консервовані продукти, а також загорнені в пергамент, целофан і щільний папір. Упаковані продукти рекомендується зберігати в буфетах, шафах, ящиках і домашніх холодильниках. Для захисту продуктів харчування можна використати скляні та глиняні банки, різний домашній посуд, захисні мішки із прогумованої тканини або поліетиленових плівок, дерев'яні або фанерні ящики, вистилений зсередини щільним папером.
Особливо ретельно потрібно захищати хліб, сухарі, кондитерські вироби. Для цього застосовують поліетиленові мішечки, пергамент, плівки та інші подібні матеріали Для захисту рідких продуктів використаються посуд з добре пригнаними кришками, посудини із притертими пробками термоси, бідони, банки, пляшки. Картоплю, капусту та інші свіжі овочі варто зберігати в дерев'яних або фанерних ящиках, вистелених зсередини щільним папером, целофаном, поліетиленовою плівкою або клейонкою і укритих брезентом або іншою щільною тканиною.
Запаси питної води варто тримати в герметичному скляному або металевому посуді. Цю воду бажано щодня заміняти свіжою.
Для герметизації різних сховищ щілини в їхніх стелях і стінах замазують глиняним (цементним, вапняним) розчином. У дерев'яних приміщеннях щілини проконопачують мохами або ганчірками і штукатурять. Стіни цих приміщень зовні обвалують землею. Вікна наглухо закладають цеглою і замазують глиною або зашпаровують по обидва боки щитами, простір між якими засипають землею (піском). Частина вікон може залишатися незакритими. На ці вікна роблять знімні щити, що обшитые толем або іншим щільним матеріалом. Щілини між деталями вікон варто промастити замазкою або яким-небудь розчином. Двері ремонтують, оббивають толем, прогумованим або плівковим матеріалом. На дверну раму кріплять прокладку із пружного матеріалу: гуми губчатої, поролону. Із внутрішньої сторони дверних прорізів роблять занавеси із щільного матеріалу або солом'яних матів, які за допомогою планок щільно притискають до дверної рами. Повсякденно використовувані двері повинні мати тамбур такої величини, щоб, входячи в нього, можна було спочатку закрити за собою, а потім відкрити наступні двері. У тамбурі повинне бути місце для зберігання забрудненого одягу, комбінезонів, зміни взуття.
Система вентиляції повинна відповідати всім вимогам захисту: дверцята або заслінки вільно відкриватися і закриватися, і в той же час щільно пригнані. У вентиляційну трубу ставлять фільтри з підручного матеріалу: мішковини або рогожини в кілька шарів. Керування систем вентиляції повинне здійснюватися тільки із приміщення. Щоб у сховище не проникали гризуни, вентиляційні отвори, віддушини, вікна і дверні прорізи забезпечуються дрібними металевими сітками, а нижню частину дверей оббивають смужкою листової сталі.