2. Стани населення.

Розповідь учителя.

Суспільство Київської Русі IX—X ст. поділялося на дві основні групи людей: «люди», або вільні общинники, та «луччі мужі» князь та його родина, дружинники (бояри), місцеві князі. Якраз із цієї групи й починає формуватися клас феодалів.

Першими феодалами були князі - - власники земель, сіл, містечок, їхні маєтки постійно зростали за рахунок привлас­нення общинної землі різними шляхами. Звичайно, після утво­рення держави й приєднання нових земель київський князь не міг сам управляти всіма своїми землями, тому скоро став жалувати їх за службу «луччим людям» -- дружинникам або своїм родичам. Так з'являвся клас дрібніших феодалів, яких називали боярами. Вони спочатку були тимчасовими держате­лями землі, але мали можливість її викупити і стати довічними

власниками.

Найчисленнішим соціальним станом Київської Русі були віль­ні селяни-общинники, яких називали смердами. Вони сплачува­ли власникам земель данину спочатку хутром, зерном, медом, а потім — грішми. У процесі захоплення феодалами общинних земель частина вільних смердів стають залежними.

Із феодально залежних людей починають формуватися:

«рядовичі» — перебували в тимчасовій залежності на умовах «ряду» — договору;

«закупи» - розорені смерди, які потрапляли в кабалу до князів і бояр, беручи у феодала «купу» — позику, яку й відпрацьовували в його маєтку;

«холопи» - або раби, ставали ними в разі неповернення «купи», за втечу від свого господаря, крадіжку, розбій, а також народжені від; рабів, одружені з рабом без згоди феодала, ті, що продали себе в рабство;

«челядь» — прислуговували в маєтку князя або феодала: тіу­ни, чашники, стольники, конюші та ін.;

«ізгої» — люди без засобів для ведення власного господарства.

Далі вчитель звертає увагу учнів на схему .

Вільні общинники

Суспільний устрій Київської Русі IX—X ст.

«Люди»

	«Луччі мужі»
Великий київський князь та місцеві князі			Дружинники або бо­яри

Феодально залежні категорії населення

Закупи

Холопи

Челядь

Ізгої

Рядовичі

Запитання та завдання.

1. Порівняйте суспільний устрій Київської Русі та країн се­редньовічної Європи.

2. У чому ви вбачаєте особливість суспільного устрою Ки­ївської держави? Чи можна назвати її феодальною дер­жавою?

3. Господарське й повсякденне життя різних верств населення. Рольова гра.

Розгляд питання про повсякденне й господарське життя різ­них верств населення Київської Русі проводиться у вигляді рольо­вої гри. Учитель об'єднує учнів у чотири групи, кожна з яких отримує картку (див. с. 46) із зображенням представника якоїсь верстви суспільства, після чого виконують завдання:

1. Представник якого етапу населення зображений на ілюст­рації?

2. Уявіть, що ви належите до стану населення, зображеного на ілюстрації. Розкажіть про своє господарське й повсяк­денне життя.

Для підготовки завдання учням надається 5 — 7 хв. При цьо­му діти користуються матеріалом, уміщеним у підручнику. Під час презентації виконаного завдання можна використати вправу «Продовжте розповідь», яка дає можливість залучити до відповіді всіх учнів групи. (Кожен з учнів говорить одне-два речення й передає слово своєму сусідові, той наступному учневі тощо.)