- •Основи організації та механізм міжнародних розрахунків розділ 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків
- •§ 1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів.
- •§1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- •§ 1.3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод.
- •§ 1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- •§1.3.2. Умови платежу
- •§ 1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- •Питання по темі:
- •Розділ 2. Роль банків в організащї міжнародних розрахунків
- •§ 2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- •Система свіфт
- •§ 2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- •§ 2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- •Розділ 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Після вивчення цього розділу ви зможете:
- •§ 3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •§ 3.2. Умови поставок товару
- •Класифікація умов інкотермс за обов'язками продавця
- •§ 3.3. Види документів при міжнародних поставках
- •§ 3.3.1. Комерційні документи
- •§ 3.3.2. Транспортні документи
- •§ 3.3.3. Страхові документи
- •§3.3.4. Фінансові документи
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 4. Недокументарні форми розрахунків
- •§ 4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- •§ 4.2. Авансові платежі
- •§ 4.3. Платіж на відкритий рахунок
- •§ 4.4. Банківський переказ
- •§ 4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 5. Документарні форми розрахунків Після вивчення цього розділу ви зможете:
- •5.1. Документарний акредитив
- •§ 5.1.1. Фази акредитива
- •§ 5.1.2. Форми акредитива
- •§ 5.1.3. Види і конструкції акредитива
- •§ 5.1.4. Конструкції акредитива
- •§ 5.1.5. Відкриття акредитива
- •§ 5.1.6. Виконання акредитива
- •§ 5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- •§ 5.2. Інкасо
- •§ 5.2.1. Види інкасо
- •§5.2.2. Фази документарного інкасо
- •§ 5.2.3. Узгодження умов інкасо
- •§ 5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- •§ 5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- •Розділ 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків
- •§ 6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- •§ 6.2. Кредитування імпорту
- •§ 6.2.1. Кредитування на основі векселя
- •§ 6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •§ 6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •§ 6.3. Кредитування експорту
- •§ 6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •§ 6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •§ 6.3.3. Експортний лізинг
- •Розділ 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- •§ 7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- •§ 7.1.1. Поручительство
- •§ 7.1.2. Платіжне зобов'язання
- •§ 7.2. Дія банківських гарантій
- •§ 7.3. Видача банківських гарантій
- •§ 7.4. Використання банківської гарантії
- •§ 7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- •§ 7.5.1. Типи банківських гарантій
- •§ 7.5.2. Види банківських гарантій
- •Валютні операції комерційних банків розділ 8. Загальні основи діяльності комерційних банків на валютних ринках
- •§ 8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- •§ 8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- •§ 8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- •Запитання для самоконтролю
- •Розділ 9. Міжбанківські депозитні операції в іноземній валюті
- •§ 9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- •§ 9.2. Валютування депозитних угод
- •9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- •§ 9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування.
- •9.5. Депозитна позиція
- •§ 9.6. Ринок євровалюти
- •9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- •10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- •10.2. Валютні операції на умовах спот
- •10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- •10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- •10.5. Валютна позиція
- •10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- •11.1. Валютні форвардні угоди
- •11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- •11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- •11.1.4. Контракти на ламану дату
- •11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- •11.1.6. Форвардні крос-курси
- •11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- •11.2. Процентні форварди
- •11.2.2. Угоди за форвардними ставками
Запитання для самоконтролю
1. Які недокументарні форми платежів у міжнародних розрахунках ви знаєте?
2. Чим відрізняється платіж на відкритий рахунок від авансового платежу?
3. Що таке банківський переказ?
4. Як використовуються векселі та чеки в міжнародних розрахунках?
5. Які ви знаєте види векселів?
6. Що таке дорожній чек і в яких випадках він використовується?
7. Який механізм використання єврочеків?
8. Охарактеризуйте механізм розрахунків із використанням векселів,
9. Використання пластикових карток у розрахунках. 10. Які є види пластикових карток?
Розділ 5. Документарні форми розрахунків Після вивчення цього розділу ви зможете:
• ознайомитися з документарними формами розрахунків;
• дати характеристику документарного акредитива і документарного інкасо:
• пояснити, як оформлюються акредитиви та інкасо;
• з'ясувати, за яких обставин використовується той чи інший вид акредитива та інкасо;
• ознайомитися з уніфікованими правилами для акредитива та інкасо.
5.1. Документарний акредитив
Документарний акредитив — це угода, згідно з якою банк зобов'язується на прохання клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціару), на користь якої відкрито акредитив.
Специфічність акредитивної форми розрахунків обумовлена цілою низкою умов та вимог, які мають бути виконані торговельними партнерами, а також банками. Комерційні банки з простого переказника грошових коштів, якими вони є при використанні відкритого рахунку та авансових платежів, перетворюються у заінтересованих учасників розрахункової операції поряд із зовнішньоторговельними контрагентами.
До 80% платежів у світовій торгівлі здійснюється за допомогою акредитива. Це пов'язано з тим, що з усіх форм міжнародних розрахунків документарний акредитив є найменш ризикованим та найбільш дійовим інструментом забезпечення платежів. У ділових зв'язках з партнерами з тих країн, де держави контролюють зовнішню торгівлю, застосування акредитива в багатьох випадках є необхідною умовою для здійснення експортно-імпортних операцій.
Розрахунки у формі документарного акредитива більш характерні для угод, які передбачають платіж проти надання експортером документів (готівковий платіж) або надання покупцю короткотермінового (до одного року) комерційного кредиту. Використання акредитива для оплати товару на умовах довгострокового кредитування в практиці міжнародних розрахунків трапляється дуже рідко. Якщо кредит надається покупцю на тривалий термін, акредитив використовується в поєднанні з іншими формами розрахунків і покриває ту частину вартості товару, котра оплачується проти подання банку комерційних документів, тобто готівкою.
При розрахунках за комерційним кредитом також можуть відкриватися акредитиви для акцепту й оплати строкових тратт (переказних векселів) бенефіціара (експортера), виставлених на банк, що виконує акредитив, або на імпортера. У цьому разі виконуючий банк здійснює акцепт (акцепт та оплату) тратт. За допомогою акцепту банк дає згоду на виконання своїх зобов'язань за акредитивом. Надалі сторони вступають у правові відносини, які регулюються нормами вексельного права.
Розглядаючи взаємозв'язки між договорами купівлі-продажу та акредитивами, зазначимо, що акредитив являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу (контракту) або іншого договору, на якому він може базуватися, і банки ніяким чином не зобов'язані займатися такими договорами, навіть якщо в акредитиві є посилання на такий договір. Аналогічно клієнт за результатами своїх взаємовідносин між банком-емітентом або бенефіціаром не може виставити претензію щодо зобов'язань банку здійснити платіж, оплатити чи акцептувати тратту або негоціювати і/чи виконати будь-які інші зобов'язання за акредитивом.
Бенефіціар за акредитивом у жодному разі не може скористатися на свою користь договірними відносинами, що існують між банками або між стороною, яка дала наказ відкрити акредитив, і банком-емітентом. Під час операцій з акредитивом заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов'язань, до яких можуть належати документи. Акредитиви виставляються банками на підставі доручення або заяви клієнта (імпортера), які фактично повторюють усі умови розділу контракту, що стосується платежів.