- •1. Законодавство про вибори Президента України в контексті діяльності змі
- •2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі
- •3. Форми передвиборної агітації у змі
- •4. Права та обов’язки змі у період виборів Президента України
- •5. Як змі уникнути відповідальності за зміст розповсюджуваної ним передвиборної агітації
- •6. Особливості поширення інформації про кандидатів
- •2. Як викликати довіру до того висвітлення виборів, яке пропонуєте ви
- •2. Роль емоцій у політичному портретуванні
- •2. Цензура в Україні і тиск влади на змі
- •2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
- •3. Словник найуживаніших економічних термінів
- •Тема 6. Джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •2. Для ділового тижневика у регіоні
- •3. Для щоденної економiчної газети
- •4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •1. Розвиток екологічної журналістики
- •2. Поняття «екологічна журналістика»
- •Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •Тема 3. Термінологія і статистика в екологічних матеріалах (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Тема 4. Джерела екологічної інформації (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •Запит на екологічну інформацію
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)
- •Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
- •2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
- •3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
- •4. Словничок соціальних термінів
- •Тема 6. Проблематика здоров’я
- •2. Статті про інвалідів - мова та етикет
- •3. Тема віл/сніДу в пресі
- •Тема 7. Дитяча проблематика у змі
- •1. Основні положення Конвенції оон про права дитини
- •2. Рівноправні, але не зовсім: діти з обмеженими можливостями
- •3. Ні дискримінації – усі діти рівноправні
- •5. Дитяча праця
- •6. Здоров’я і благополуччя дітей
- •7. Повага. Право дітей на індивідуальність
- •8. Діти-підопічні держави
- •Тема 8. Матеріали про нацменшини
- •2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
- •3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту
2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
До 1991 року загальнополітичні видання Європи майже не виокремлювали економічну тему в системі організації роботи редакції. Спеціалісти з економіки працювали «під крилом» політичного відділу
Початок останнього десятиріччя XX століття ознаменувався справжньою революцією відносин преси з її читачем (цікаво, що ця проблемна ситуація суто хронологічно збігалася з великою кризою старої української преси, що мала принципово інші причини).
Отже, криза, що сталася у європейській пресі, виникла через масове відчуження й недовіру з боку читацької аудиторії передовсім до політичної інформації. Фактичною причиною, а радше поштовхом були певні не дуже чесні репортажі з війни в Перській затоці, а також — усесвітньо відомий телеобман у Тімішоарі (Румунія), коли поховання людей, які померли в лікарні, були показані як «таємне кладовище» жертв нового режиму. До того ж, телебачення почало всіляко демонструвати можливості високопрофесійного монтажу, коли людину можна «відзняти» в тому місці, де вона ніколи не була.
Надто високі технічні можливості ЗМІ тільки підсилили загальну недовіру публіки.
Якісно змінився й читач. Так званий «невибагливий», малоосвічений більше не має ані часу, ані смаку занурюватись у написаний текст. Його інформаційні потреби на 90% вдовольняє телебачення, а на 10% — так звана «легка», дозвільна преса. Водночас читач високоосвічений і не бідний більше не потребує універсальної та поверхово викладеної інформації «під будь-який смак», яку традиційно подавали старі щоденні видання.
Отож, понизились тиражі, переорієнтувалася і стала критичнішою публіка, чимало популярних колись видань опинилися під реальною загрозою повної втрати рентабельності — тобто смерті.
На щастя для європейських газет, вони, на відміну від українських, практично ніколи не існують самі по собі, а належать до пресових груп. Групи ці — складні фінансово-виробничі системи — як правило, допомагають своїм виданням втриматися на поверхні, перерозподіляючи внутрішній сумарний прибуток. Проте початок 90-х років затягнув у кризу й цілі потужні до цього часу групи, що почали зазнавати суттєвих фінансових збитків. До того ж. жодна пресова група не згодиться, як це подекуди трапляється у нас, довго утримувати безнадійно збиткове й непопулярне видання Отже, газети були змушені шукати принципово нові підходи до читача
Отак і настала «золота доба» економічної теми в пресі. ЗМІ треба було якнайшвидше деполітизувати, тож загальнополітичні щоденні видання започаткували в себе окремі економічні відділи, присвячуючи економічній тематиці від 2 до 7 сторінок на день. Економічну інформацію виокремили у власний відділ. Спеціалізована ж економічна преса зазнала в першій половині 90-х років справжнього злету популярності.
Усе, що відбулося з європейською економічною журналістикою на початку 90-х років, ми спостерігаємо в Україні з початку 2000-х.
3. Словник найуживаніших економічних термінів
Акциз — податок, що стягується за виробництво чи продаж конкретних видів продукції. В ідеалі цей податок є способом обмеження щодо споживання певних шкідливих продуктів (наприклад, алкоголю чи тютюну).
Валюта — грошова одиниця однієї країни, представлена у відповідності до іншої. За походженням — банківський термін, популяризований для здійснення обмінних грошових операцій.
ВВП, валовий внутрішній продукт — вимірює багатство країни і вираховується як сума доданих вартостей в країні за рік. Додана вартість — це ціна переробки сировини в готовий продукт або в напівфабрикат.
Світова Організація Торгівлі — офіційно існує з 1 січня 1995 року СОТ є вислідом міжміністерської конференції країн —учасниць САТТ від 1994 року (Маракеш). СОТ працює як міжнародний організм, що здійснює нагляд за виконанням домовленостей САТТ та розв'язує суперечки в міжнародній торгівлі.
ГАТТ — угода, підписана у Женеві 30 жовтня 1947 року 23-ма країнами для регуляції міжнародної торгівлі та митних податків. З перших днів свого існування ГАТТ працює на зменшення перешкод до здійснення вільного обміну товарів та послуг між державами. Зокрема, з 1963 до 1967 року ГАТТ домігся зменшення митних податків на торговельні операції між США та Європейським Співтовариством на 37%.
Державний бюджет — державний бюджет складається з розрахунків щодо постійних ресурсів і витрат у рамках фінансового року. Доходна частина представлена фінансовими надходженнями, витратна — коштами, розподіленими між галузями. Витрати, що перевищують надходження, — це бюджетний дефіцит, який заповнюється за рахунок міжнародних позик чи через ринок капіталу.
Євродолари — кошти в доларах, розмішені в банках поза територією Сполучених Штатів Америки. Бурхливий розвиток євродоларів — один з найважливіших феноменів міжнародних монетарних відносин з часів Другої Світової війни.
Зовнішньоторговельне сальдо — зовнішньоторговельне сальдо репрезентує комерційний обмін держави з іншими країнами світу. Це є різниця між кількістю експортованої та імпортованої продукції. Якщо різниця позитивна, кажуть про позитивне сальдо, якщо негативна - сальдо є від'ємне, і, таким чином, існує дефіцит торговельного балансу.
Інфляція - феномен знецінення грошей, який знаходить вираження у підвищенні цін. Інфляція може бути спричинена кількома чинниками: надмірне збільшення готівкової маси, збільшення собівартості продукції, зменшення товарної маси на ринку. Можуть існувати й причини зворотного характеру: падіння цін, яке породжує дефляцію.
Підприємство — суб'єкт економіки, що існує з мстою виробництва товарів чи послуг.
Платіжний баланс — бухгалтерський звіт, що реєструє всі переміщення майна, капіталу, послуг між конкретною державою та рештою світу за певний період часу.
Податки прямі, непрямі — обов'язкові виплати на користь державних структур. Прямі податки сплачує безпосередньо фізична чи юридична особа, непрямі ж податки вираховуються з виплат при здійсненні економічних операцій (купівля автомобіля, житла тощо).
Прямі податки існують у формі різноманітних відрахувань: місцеві податки, податок з доходу, податок з прибутку підприємства. Податок з доходу виплачується за пропорційно-прогресивною системою. Він залежить від загального доходу оподатковуваної особи, від її сімейного стану... Податок з підприємств стягується прибутку.
Непрямі податки — це ПДВ, податок на додану вартість, який стягують при всіх видах купівлі будь-якого товару, і також акцизи з горілчаних виробів, податки на користування автомобілем тощо.
Фіксований курс валют — принцип, за яким вартість однієї валюти по відношенню до інших зупиняється на певному рівні, визначеному Міжнародною монетарною системою. Цей курс у рамках купівлі-продажу може коливатися тільки в жорстких, офіційно визначених межах.
Запитання і завдання для самоконтролю
-
Які економічні теми найчастіше висвітлюються у європейській пресі.
-
А які з них зустрічаються в українських виданнях?
-
Що таке глобалізація міжнародної економіки? Наведіть приклади з української преси.
-
Що таке монетарна політика? Наведіть приклади статей з українських видань.
-
Наведіть приклади статей на тему світової комерції.
-
Наведіть приклади статей на тему великих ринків сировини.
-
Наведіть приклади статей на тему розвитку міжнародного ринку енергії.
-
Наведіть приклади статей на тему інвестицій та заощаджень.
-
Наведіть приклади статей на тему макро- та мікроекономіки.
-
Наведіть приклади статей на тему приватизації та націоналізації.
-
Наведіть приклади статей на тему захисту справ споживачів.
-
Наведіть приклади статей на тему конфлікту екології та виробництва.
Рекомендована література до теми:
1. Гутиря І. І. Економічна проблематика в пресі: критерії та складові ефективності // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / За ред. А. З. Москаленка. – К., 1997.
2. Економічна журналістика: новації західної преси / навчальний модуль, розроблений за матеріалами семінару. – К., 1998.
3. Економіка всюди. – К.: Асоціація української преси. – 2000.