Основні принципи слухання співрозмовника

• Я концентруюсь не на тому, що я думаю, а на тому, що говорить партнер.

• Я перевіряю, чи я вірно зрозумів, і чи вірно я формулюю думки.

• Я висловлюю свій інтерес несловесно, а також тембром голосу.

• Я не оцінюю, що вірно.

• Я не роз’яснюю додатково суть повідомлення.

1. Метод “пояснення”

• ми допомагаємо пояснити суть розмови;

• ми отримуємо інформацію;

• ми шукаємо нові взаємні зв’язки;

• ми ставимо відкриті питання;

• шляхом подальших інформацій ми сприяємо тому, щоб усі особи, які приймають участь у спілкуванні краще, точніше усвідомлювали ситуацію.

Наприклад:

• “Як часто таке відбувається?”

• “Коли це сталося?”

• “До кого це відноситься?”

• “Де це сталося?”

• “Кому це заважає?”

2. Метод “резюме”

• ми повторяємо спокійним голосом важливі думки, факти, відчуття;

• ми описуємо досягнутий прогрес;

• ми завершуємо одну частину переговорів та перейдемо до іншої їх частини (ми залишаємо маловажливі теми).

Наприклад:

• “Сьогодні ми розглянули питання А,В,С, а іншим разом ми проаналізуємо решту питань”.

• “ Я дума , що в цьому місці бажано узагальнити результати дискусії”

• “Давайте підсумуємо те, що на цей момент висловлено”

• “ Ми домовились про те, що ми будемо вирішувати …,

• це так, чи не правда”

3. Метод “спонукання”

• ми демонструємо зацікавленість до співрозмовника, до предмету розмови;

• ми спонукаємо співрозмовника до подальшої розмови, частіше всього, з допомогою відкритих питань;

Наприклад:

• “Що Ви мені можете ще розповісти про це?”

• “Розкажіть мені про це більше.”

• “Яка Ваша думка з цього приводу?”

4. Метод: “оцінка”

• ми ставимо оцінку всьому, чому можна поставити оцінку (активна участь у переговорах, готовність вирішувати проблеми, нова думка про ситуацію, позитивний підхід…);

• ми позитивно оцінюємо оригінальність думки про ситуацію та інформацію іншої сторони;

• бажано , щоб оцінки були достовірні і щоб вони стосувалися всіх.

Наприклад:

• “Я задоволений, що Ви мені про це розповіли”.

• “Це дуже добре, що Ви звернули на це мою увагу.”

• “Мені дуже приємно, що…”.

• “Мені дуже приємно, що Ви знайшли час та прийшли.”

• “Для мене було б дуже цінним почути Вашу думку з цього приводу.”

• “Я дуже задоволений, що ми про це поговорили.”

5. Метод “парафразування”

• ми демонструємо іншій особі, що ми до нього прислуховуємося та розуміємо його;

• ми перевіряємо, чи вірно ми розуміємо його слова;

• ми своїми власними словами переказуємо повідомлення іншої особи;

• ми показуємо іншій особі , як ми розуміємо, те що він сказав;

• ми даємо можливість співрозмовнику, щоб він точніше висловив те, що він хоче сказати;

• Ми зменшуємо напругу у розмові доречним застосуванням парафразування’

Наприклад:

• “Якщо я Вас вірно зрозумів, Ви кажете…?”

• “Значить, Ви думаєте, що…”?,

• “ Так це…”.

• “ Ви говорите, що…?” “

• Вам потрібно було б…”

• “Я Вас вірно зрозумів,…”

• Ви хотіли б, щоб…?”