- •Дати визначення цивільного захисту.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за масштабами можливих наслідків.
- •Дайте пояснення експозиційній та поглиненій дозі іонізуючого опромінення.
- •Дати обґрунтування радіаційної аварії.
- •Мета цивільного захисту.
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за сферою їх виникнення.
- •Назвіть джерела іонізуючого випромінювання.
- •Що визначає коефіцієнти послаблення сховища , укриття.
- •Закон України «Про цивільну оборону».
- •Класифікація надзвичайних ситуацій за галузевою ознакою.
- •Що використовують у дозиметричних приладах як детектор іонізуючих випромінювань.
- •Основні принципи цивільного захисту.
- •Визначення надзвичайної ситуації.
- •Як запускається у роботу прилад хімічної розвідки.
- •Яка основна дозиметрична величина, за допомогою якої оцінюють дію радіації.
- •Основні документи міжнародного права з організації цивільного захисту.
- •Визначення стихійного лиха.
- •Дати пояснення зони відчуження при забрудненні місцевості радіоактивними речовинами.
- •Добровільні невоєнізовані формування цивільного захисту.
- •Визначення небезпечного природного явища.
- •На які зони зараження поділяють осередок ураження за дозами опромінення.
- •Документи, які регламентують діяльність цивільного захисту України.
- •Визначення аварії, катастрофи.
- •Що відноситься до медичних засобів індивідуального захисту.
- •На скільки ступенів поділяється променева хвороба, що діє на людей під час аварії.
- •Основні завдання цивільного захисту. Завдання цивільного захисту
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •Класифікація гідрологічно небезпечних явищ.
- •Призначення ізолюючих протигазів та принцип їх дії.
- •Які найбільш небезпечні для організму людини радіоактивні випромінювання.
- •Керівництво Цивільної оборони України
- •Класифікація метереологічних небезпечних явищ.
- •За допомогою чого і як визначаються типорозмір протигаза цп5 та цп7. Де знаходиться позначка на протигазі, яка вказує на його розмір.
- •Дати пояснення дозі випромінення.
- •Як поширюються заходи цивільного захисту в межах України.
- •Основні характеристики такого стихійного лиха, як землетрус.
- •З якого матеріалу виготовляється незапотіваюча плівка і як вона встановлюється у протигаз.
- •Хто проводить оцінку радіаційної обстановки.
- •Визначення магнітуди, як характеристики землетрусу.
- •Протигаз цп7. Устрій, призначення , принцип дії, порядок підбору протигаза по розміру.
- •Скільки існує режимів радіаційного захисту населення.
- •Як трактується єдина державна система цивільного захисту населення і територій.
- •Фільтруючий протигаз цп5; призначення, устрій та команда за якою його надягають.
- •Що визначає закон України про правові засади цивільного захисту.
- •Дати визначення такого природного захисту, як сель.
- •Характеристики
- •Респіратор. Призначення, устрій та команда, за якою його надягають.
- •Дати визначення такого природного явища, як ураган.
- •Найпростіші засоби захисту органів дихання і порядок їх виготовлення.
- •Які права і гарантії мають громадяни України на випадок виникнення надзвичайної ситуації.
- •Класифікація пожеж за ландшафтною ознакою.
- •З якою метою використовуються і як діляться за своїм призначенням засоби індивідуального захисту.
- •З якою метою проводиться оцінка хімічної обстановки.
- •На кого покладається реалізація прав громадян у випадку виникнення надзвичайної ситуації
- •Визначення та обґрунтування пожеж.
- •За яких умов може відбутися вибух або загоряння і на скільки зон поділяється осередок ураження при вибуху газоповітряної суміші.
- •Що впливає на розсіювання зараженої хмари отруйними речовинами.
- •На кого покладається контроль за дотриманням вимог законодавства з питань цивільного захисту.
- •Визначення надзвичайної ситуації соціально політичного характеру.
- •Внаслідок чого виникають осередки ураження на підприємствах з вибухо- і пожежонебезпечною технологією.
- •Основна мета евакуації та що підлягає евакуації.
- •Що включає в себе оповіщення та інформація населення у сфері цивільного захисту.
- •Документ, який затверджує порядок класифікації надзвичайних ситуацій.
- •Назвати основний параметр за яким оцінюють ступінь зараження приземного шару атмосфери сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Дати визначення ступеню вертикальної стійкості повітря, такої як інверсія.
- •Що включає в себе психологічний захист населення у надзвичайних ситуаціях.
- •Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •Дати визначення трьом ступеням вертикальної стійкості повітря, які застосовуються при зараженні місцевості сильнодіючими отруйними речовинами.
- •Дати визначення ступеню вертикальної стійкості повітря, такої як ізотермія.
- •Що включає в себе екологічний захист населення і територій на випадок виникнення надзвичайної ситуації.
- •Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлюються наступні критерії:
- •Що впливає на глибину розповсюдження сильнодіючих отруйних речовин і на їх концентрацію у повітрі.
- •Дати визначення ступеню вертикальної стійкості повітря, такої як конвекція.
- •Що включає в себе радіаційний та хімічний захист населення на випадок аварій і катастроф.
- •Хто приймає остаточне рішення щодо рівня надзвичайної ситуації з подальшим відображенням її у даних статистики.
- •Визначення зони зараження та глибини зараження сильнодіючими отруйними речовинами.
- •За допомогою чого і як визначається розмір протигаза марки цп5 та цп7.
- •В якому режимі може функціонувати єдина система цивільного захисту.
- •Що відносять до радіаційно небезпечних об’єктів.
- •Визначення сильнодіючих отруйних речовин та що відноситься до хімічно - небезпечних об’єктів.
- •За допомогою якого пристрою закріплюється незапотіваюча плівка в протигазі.
- •Який з документів міжнародного права у сфері цивільного захисту (цивільної оборони) повністю присвячений захисту населення.
- •Що відносять до хімічно небезпечних виробництв.
- •На які зони поділяється місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністюзабруднення радіонуклідами.
- •Назвіть правила перенесення засобів індивідуального захисту органів дихання (протигазів).
- •Сигнали оповіщення цивільної оборони у мирний час.
- •За рішенням кого проводиться часткова евакуація населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації.
- •На які зони, за дозами опромінення, поділяють зону зараження при аварії на аес.
- •За якою командою одягаються протигази і за якою знімаються.
- •Що являється правовою основою цивільного захисту.
- •За рішенням кого проводиться загальна евакуація населення на випадок виникнення надзвичайної ситуації.
- •Основна дозиметрична величина, за допомогою якої оцінюється дія радіації.
- •Дати пояснення, чи можна вживати воду у протигазі цп-7в.
- •На яких принципах базується цивільний захист.
- •Визначення евакуації та її основна мета.
- •Осередки враження при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.
- •Структура єдиної системи цивільного захисту.
- •Визначення стійкості роботи об’єкта. Повторяется
- •Осередки враження при аваріях на аес.
- •З яких основних елементів складається фільтрувально поглинна коробка протигазів марки цп5 та цп7.
- •Управління єдиною системою цивільного захисту.
- •Основний показник стійкості роботи об’єкта.
- •Осередки враження при землетрусах і повенях.
- •Чи захищають фільтруючі протигази від таких отруйних речовин, як аміак та хлор. Якщо так, то дати пояснення як.
- •Забезпечення життєдіяльності населення в надзвичайних ситуаціях.
- •Хто являється організатором та керівником досліджень стійкості роботи об’єкта.
- •Визначення та види радіаційної аварії.
- •Поясніть дії населення по сигналу оповіщення на випадок виникнення надзвичайної ситуації.
-
Осередки враження при землетрусах і повенях.
Осередком ураження при землетрусі називається територія, в межах якої сталися руйнування споруд та інших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, пошкодження сільськогосподарських угідь. Осередки массового ураження виникають під час землетрусу, інтенсивність якого за шкалою Ріхтера становить 7—8 балів і вище. Осередки ураження при землетрусах за характером руйнування можна порівняти з осередком ядерного ураження.. Осередком ураження при повенях називається територія, в межах якої сталися: затоплення місцевості, руйнування споруд та інших об'єктів, поранення і загибель людей і тварин, знищення врожаю сільськогосподарських культур, псування сировини, палива, продуктів харчування, добрив тощо. Масштаби повеней залежать від висоти води та тривалості її стояння на небезпечному рівні, від площ затоплення, пори року.
-
Чи захищають фільтруючі протигази від таких отруйних речовин, як аміак та хлор. Якщо так, то дати пояснення як.
Аміак - безбарвний газ з характерним різким запахом «нашатирного спирту». З повітрям аміак утворює вибухонебезпечні суміші.
Десятипроцентний розчин аміаку надходить у продаж під назвою «нашатирний спирт», який широко використовується у медицині та побуті. 18-20-процентний розчин називається «аміачною водою» і використовується як добриво. Аміак використовують при добуванні азотної кислоти, мінеральних добрив, світлокопіювальних елементів на основі діазосполук. Рідкий аміак використовують як робочу речовину холодильних машин. Перевозиться аміак в зрідженому стані під тиском. Коли попадає в атмосферу - димить. Речовина добре розчиняється у воді, тому заражає водойми у випадку проникнення його у водне середовище.
Аміак викликає пошкодження органів дихання, при цьому з’являються сильні серцебиття. Пари аміаку дуже сильно подразнюють слизову оболонку, шкіряні покрови, викликають почервоніння, свербіння та опіки шкіри. Спричиняє різі в очах, причому відбувається посилене виділення сліз. У випадку попадання рідкого аміаку і його розчинів на шкіру можливе обмороження.
Захист органів дихання від аміаку забезпечують фільтруючі промислові та ізолюючі протигази, респіратори.
При розливі рідкого аміаку і концентрованих його розчинів не можна доторкатися до розлитої рідини. При інтенсивному розливі розлиту речовину огороджують земляним валом, а місце розливу нейтралізують слабким розчином кислоти, промивають великою кількістю води.
Перша медична допомога при отруєнні аміаком.
Якщо ж ураження аміаком відбулося:
- слід як найшвидше винести потерпілого на свіже повітря;
- перевозити потрібно в лежачому стані;
- потерпілого необхідно забезпечити теплом та спокоєм, давати дихати зволоженим повітрям (інгаляція);
- при зупинці роботи легенів не можна робити штучне дихання;
- шкіру і очі треба промивати водою не менше 15 хвилин, 1-процентним розчином борної кислоти, очі закапувати 2 - 3 краплями 30 % розчину альбуциду, в якому є тепле оливкове масло.
Хлор - газ жовто-зеленого кольору з різким характерним задушливим запахом. Малорозчинний у воді. Він приблизно в 2,5 рази важчий за повітря, тому накопичується у низинах. У великих кількостях використовується для відбілювання тканин і паперової маси, знезараження питної води. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Щорічне споживання у світі хлору становить десятки мільйонів тонн.
При випаровуванні та з’єднанні з водяною парою у повітрі стелиться над землею у вигляді туману зеленувато-білого кольору, може проникати в нижні поверхи та підвальні приміщення будинків. При виході в атмосферу димить. Його пари сильно подразнюють органи дихання, очі, шкіру.
Мінімально відчутна концентрація хлору в повітрі - 2 мг\м3.
Дія хлору протягом 30 - 60 хвилин у межах 100 - 200 мг\м3 - небезпечна для життя, вища концентрація миттєво викликає смерть.
Органи дихання та очі від хлору захищають фільтруючі та ізолюючі протигази.
При ліквідації аварії на хімічно небезпечних об’єктах з викидом хлору користуються ізолюючими протигазами, прогумованими костюмами, гумовими чобітьми та рукавицями.
Наявність хлору в повітрі та його концентрацію можна визначити за допомогою універсального аналізатора, а також приладами хімічної розвідки.
При виробничій аварії на хімічно небезпечному підприємстві, при зберіганні чи транспортуванні хлору може статися витік речовини і її концентрація в повітрі буде небезпечною для людей, тварин і навколишнього середовища. У цьому випадку необхідно не допустити людей у небезпечну зону без засобів захисту та не допускати попадання хлору на незахищену шкіру.
Перша медична допомога при отруєнні хлором. Якщо сталося отруєння хлором, потерпілого негайно виносять на свіже повітря, вкривають. Шкіру та слизові оболонки промивають 2-процентним содовим розчином не менше 15 хвилин. В разі відсутності дихання, треба зробити штучне дихання.