- •1.Роль юридичної деонтології в системі гуманітарних наук
- •2.Юридична деонтологія як навчальна дисципліна
- •3.Завдання науки "юридична деонтологія"
- •4.Сучасні підходи до викладання курсу
- •5.Юридична діяльність та професійна діяльність юристів.
- •Система юридичної діяльності
- •Система юридичної освіти в Україні
- •Суб'єкти освітньої діяльності
- •Види вищих закладів юридичної освіти.
- •Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
- •Структура вищого закладу юридичної освіти.
- •Форми навчання.
- •. Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки та їх характеристика.
- •Освітньо-кваліфікаційні характеристики фахівця з вищою освітою за спеціальністю "Правознавство"
- •Юридична практична діяльність і правова практика
- •Основні ознаки юридичної практичної діяльності
- •1. Професіоналізм юридичної практичної діяльності.
- •2. Незалежність юридичної практичної діяльності.
- •3. Компетентність юридичної практичної діяльності.
- •4. Повага та непорушення прав, свобод та законних інтересів інших суб'єктів.
- •5. Конфліктність юридичної практичної діяльності.
- •6. Інформативність юридичної практичної діяльності.
- •7. Гласність юридичної практичної діяльності.
- •8. Конфіденційність юридичної практичної діяльності (або професійна таємниця).
- •9. Чесність, порядність та щирість у веденні юридичної справи.
- •Процедури, умови, прийоми та засоби здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Процедури
- •2. Умови здійснення юридичної практичної діяльності.
- •Загальна характеристика юридичної практичної діяльності
- •3. Прийоми та засоби юридичної практичної діяльності.
- •Основні вимоги та умови набуття права на здійснення юридичної практичної діяльності
- •1. Набуття якостей, необхідних для самостійного здійснення професійних юридичних функцій.
- •2. Набуття права на самостійне здійснення юридичної практичної діяльності.
- •3. Набуття професійних повноважень.
- •4. Припинення здійснення професійних повноважень.
- •Обов'язки та права суб'єктів юридичної практичної діяльності
- •Суддівська діяльність
- •Прокурорська діяльність.
- •Адвокатська діяльність
- •Нотаріальна діяльність
- •Юридична консультативна діяльність
- •Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів
- •Фактори формування професійної свідомості та культури юриста
- •Етична культура юриста
- •Естетична культура юриста
- •Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей
- •Основні характеристики юридичних спеціальностей
- •Політична культура юриста
- •Загальні вимоги до юристів
- •Зовнішня культура юриста
- •Інформаційна культура юриста
Система юридичної освіти в Україні
В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти I—II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі), в яких навчалися понад півтора мільйони чоловік. У розрахунку на 10 тис. населення України чисельність студентів становить 340 чол.
Основу цієї мережі складають 206 вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, що перебувають у державній власності, контингент студентів яких складав 93%, тоді як у відповідних за рівнем акредитації 92 вищих закладів освіти недержавної власності навчалося 7%. Більшість студентів (63%) навчається на денній формі навчання, 36% — на заочній формі навчання і лише 1% - на вечірній.
Чисельність студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, за галузями знань, з яких здійснюється підготовка, розподіляється таким чином: сільське господарство - 3%; медицина - 4,3%; транспорт - 2,2%; інженерія - 24,2%; математика - 2,7%; природничі - 4,3%; право - 7,8%; економіка -25,9%; соціальні - 1,3%; гуманітарні - 7,3%; культура - 1,8%; освіта - 8,9%; інші - 6,3%.
З 363 тис. випускників навчання завершили з присвоєнням кваліфікації молодший спеціаліст - 46%, бакалавр - 8%, спеціаліст - 44%, магістр - 2%.
Найбільша кількість студентів навчається у вищих закладах освіти III—IV рівнів акредитації, що підпорядковані Міністерству освіти - 836 тис, Мінагропрому - 87 тис, Міністерству охорони здоров'я - 50 тис, МВС - 33 тис, Міноборони - 24 тис
З числа професорсько-викладацького складу, що забезпечує навчання студентів у цих вищих закладах освіти, 9% - докторів наук, 49 - кандидатів наук, а 42% - не мають наукових ступенів.
У 134 вищих навчальних закладах та 197 науково-дослідних установах діє аспірантура, де навчається близько 14 тисяч аспірантів. У докторантурі, яка функціонує у 55 вищих навчальних закладах та 56 науково-дослідних установах, навчається близько 600 докторантів. В Україні діє 636 спеціалізовані вчені ради.
Суб'єкти освітньої діяльності
Вищий заклад юридичної освіти9 є суб'єктом освітньої діяльності, який проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальностями і освітньо-кваліфікаційними рівнями, які визначені ліцензіями і сертифікатами, наданими Державною акредитаційною комісією України, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення; має відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.
Вищий заклад юридичної освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.
Основним призначенням вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України "Про освіту" є забезпечення громадянам України та іншим особам можливості отримати вищу юридичну освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені. Зокрема це:
¨ підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
¨ підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;
¨ науково-дослідна робота;
¨ спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;
¨ культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;
¨ здійснення зовнішніх зв'язків.
Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти, а також здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників встановлює Кабінет Міністрів України.
Документи про вищу юридичну освіту, перепідготовку і підвищення кваліфікації, які видаються акредитованими вищими закладами юридичної освіти, визнані державою і дійсні на всій території України.
У своїй діяльності вищі заклади юридичної освіти керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти, інших міністерств і відомств України та Статутом вищого закладу освіти, який приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу, затверджується у встановленому порядку."
Вищі заклади, незалежно від їх статусу, мають право на добровільних засадах об'єднуватися в комплекси та інші типи об'єднань у встановленому порядку.