- •8. Міжнародні договори, ратифіковані Україною, які стосуються кримінально-процесуальних правовідносин.
- •С т а т т я 14. Презумпція невинуватості і забезпечення доведеності вини
- •19. Правила, порядок обчислення строків у кримінальному судочинстві
- •22. Сутність і завдання органів дізнання. Співвідношення Органу дізнання і особи, яка проводить дізнання
- •32. Цивільно-правові відносини у кримінальному судочинстві. Співвідношення диспозитивності цивільного - і публічності кримінального процесів.
- •33. Умови спільного розгляду цивільного позову і кримінальної справи. Вирішення цивільного позову судом
- •34. Суб'єкт звернення із цивільним позовом у кримінальній справі. Порядок і строки подання цивільного позову.
- •38. Правові підстави притягнення як цивільного відповідача володаря джерела підвищеної небезпеки. Історичний погляд на визначення поняття „Джерело підвищеної небезпеки".
- •66. Речові докази. Порядок, строки їх зберігання і вирішення питання про речові докази
- •69. Правила, порядок обчислення строків у кримінальному судочинстві
33. Умови спільного розгляду цивільного позову і кримінальної справи. Вирішення цивільного позову судом
Умови спільного розгляду цивільного позову та кримінальної справи:
• наявність завданої шкоди (матеріальної чи моральної). Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при провадженні в кримінальній справі потерпілий має право висунути цивільний позов про стягнення моральної шкоди в кримінальному процесі;
• завдання шкоди вчиненням злочину. Позови про відшкодування шкоди, що є наслідком адміністративного, цивільно-правового й інших видів правопорушень, не можуть розглядатись у кримінальній справі;
• завдана шкода повинна випливати безпосередньо з факту вчинення розслідуваного злочину. Зокрема, не можуть розглядатись одночасно з кримінальною справою позови осіб, яким завдано шкоди внаслідок купівлі викрадених речей, що потім були в них вилучені та повернені законним володільцям. Такі позови безпосередньо не випливають з факту злочину, їхню основу становлять цивільно-правові відносини, тому такі позови можуть бути розглянуті лише в порядку цивільного судочинства;
• цивільний позов повинен бути заявлений своєчасно. Він може бути пред'явлений як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, але до початку судового слідства (ч. 3 ст. 28 КПК України).
Значення спільного розгляду цивільного позову разом з кримінальною справою:
- це сприяє всебічному, повному й об'єктивному розслідуванню та розгляду справи, позаяк у деяких випадках розмір завданої шкоди впливає на кваліфікацію діяння, визначення ступеня винності підсудного та міру покарання;
- економія часу й засобів суду, учасників процесу, оскільки виключається необхідність розгляду однієї й тієї ж справи двічі: у порядку кримінального та цивільного судочинства. Крім цього, цивільний позивач і цивільний відповідач при розгляді цивільного позову в кримінальній справі або позову про відшкодування збитків, завданих особою, стосовно якої справу закрито з підстав, зазначених у статтях 7, 7-1 КПК України, звільняються від сплати державного мита (ч. 5 ст. 28 КПК України);
- полегшує позивачу можливість доказування як наявності, так і розміру завданої злочином шкоди, бо воно провадиться за правилами кримінального судочинства відповідно до принципу публічності. Згідно з ч. 2 ст. 29 КПК України, заявлений потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, завданих злочином, може підтримувати прокурор, якщо цього вимагає охорона інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права;
- сприяє більш швидкому відшкодуванню заподіяної злочином шкоди, тобто є важливим засобом усунення наслідків злочину та поновлення порушених прав громадян, підприємств, установ і організацій.
Підстава пред 'явлення цивільного позову -заподіяння злочином майнової чи моральної шкоди потерпілому, підприємству, установі, організації або наявність витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (статті 28, 29 КПК України).