85.Економічні умови демократії

Дуже часто як пояснює змінної виникнення демократії використовуються показники економічного розвитку. Вва ¬ шається, що чим вищий рівень розвитку економіки (для його характе ¬ них характеристик звичайно використовують показники валового національного про ¬ продукту на душу населення, показники індустріалізації - виробниц ¬ ство електроенергії на душу населення, тощо), тим вірогідніше систе ¬ ма буде ставати демократичною. Правда, частина країн як би ви ¬ падає з даної взаємозв'язку (Індія, східні «тигри», нефтедо ¬ бувають країни Сходу), але тут знаходяться конкретно історія ¬ етичні пояснення відхилень, і до того ж у країнах з еко ¬ ким зростанням так чи інакше створюються матеріальні умови для де ¬ мократізаціі в майбутньому. Прізвисько Мур, аналізуючи ситуацію з дослід женням економічних умов демократії, робить висновки: (1) Ортодоксальний погляд, що є крос-секційна статистична взаємозалежність між рівнем доходу і демократією, робить ¬ ся обгрунтованим. (2) Більш важливо, що є сильне підтверджений ¬ ня того, що цей зв'язок є каузальне: зміни в рівнях доходу є значною причиною змін в ступені демокра ¬ критті. (3) Ми залишаємося все-таки в невіданні стосовно того, наскільки зміни в рівні демократії залежать від змін у рівні доходу

Слід зауважити, що аналіз взаємозв'язку між демократією та економічним розвитком дозволив ряду дослідників говорити про наявність якогось порогу економічного розвитку, після якого ве ¬ роятность виникнення демократії зростає. Роберт Даль (Dahl, 1971, р. 67-68) свого часу стверджував, що існує верхній поріг в межах 700 - 800 дол валового продукту на душу населення м. ¬ ня, вище якого шанси поліархія є найбільш віддай перевагу ¬ тельно, і нижній поріг - 100 - 200 дол, нижче якого шансів у поліархія для виникнення занадто мало. Хантінгтон, аналізуючи третю хвилю демократизації, показав, що близько двох третин froaH що здійснюють перехід до демократії, мали показники ва-СТвого внутрішнього продукту на душу населення 300-1300 дол З 31 країни, які здійснили демократизацію U'ni 'значну політичну лібералізацію між 1974 і 1989 рр.., половина характеризувалася показником 1000-3000 дол Запропонувавши свою пояснювальну мо ¬ ле ть взаємозв'язку економіки і демократії, Липсет, вересень і Торрес знайшли, що шанси для демократії зростають для країн з рівнем економічного розвитку до 2346 долл.; в межах 2346 - 5000 дол вони значно знижуються, а після п'яти тисяч відбувається стаб ¬ лізація відносин між демократією та економікою

87. «Розподільні» моделі умов демократії

Розглянемо далі ті моделі умов демократії, які грунтуються на ідеї, що економічне зростання впливає на виникнення і зміцнення демократії не безпосередньо, а через інші соціально-економічні фактори, пов'язані з цим зростанням. Особливе місце в цій групі займають так звані «розподільні» моделі: модель розподілу владних ресурсів Ванханена, модель соціальної рівності / нерівності Мюллера і модель «многоваріант ¬ ної каузальності» дайамонд.

Тату Ванханен вважав, що демократія передбачає широкий розподіл владних ресурсів, під якими він розумів соціально-професійний статус, освіта і наявність земельної власності. Чим ширше розподілені владні ресурси, тим більш реальною можливість виникнення демократії. Для емпіричного аналізу взаємозв'язку демократії (його індекс демократії буде розглянуто нами в гол. 11) і соціально-економічних умов Ванханен форми рілої п'ять вимірників розподілу владних ресурсів

1. IOD (index of occupational diversification) - індекс професійної диверсифікації, підрахований як арифметичне середовищ ¬ неї між частками міського населення і несільськогосподарського населення.

2. IKD (index of knowledge distribution) - індекс розподілу знання, підрахований як арифметичне середнє часткою учнів і грамотних.

3. FF (family farms) - індекс розподілу земельної власності, підрахований як частка сімейних земельних ділянок у загальному числі земельних володінь.

4. Арифметичне середнє IOD, IKD, FF.

5. IPR (index of power resources) - індекс владних ресурсів, що вимірюється за формулою:

IPR = IOD х IKD х FF / 10000

Емпіричне обстеження 119 держав (ibid), а потім 147 держав включало аналіз процесу виникнення демократії по десятиліттях, починаючи з 1850 і по 1988 р. статистичними методами аналізу емпіричних даних використовувалися кореляційний та регресійний аналізи. Згодом ця методологія і методика з деяким доповненням індексів використовувалися Ванханеном для аналізу процесу демократизації в Вистачає ¬ ної Європі

Перші дослідження Ванханена були направлені на підтвердження таких гіпотез: (1) арифметичне середнє 1PR по десятиліттях явно вище у демократій, ніж v недемократів-(2) політичні змінні позитивно корелюють з IPR і його частини: (3) всі країни прагнуть перетнути поріг демократії при одному і тому ж рівні IPR; (4) всі країни прагнуть перетнути поріг демократії, коли IOD, IKD, FF та їх середнє арифметичне до ¬ стігает рівня JO-50 / o. У загальному і цілому результати емпіричного аналізу свідчили про наявність досить тісного зв'язку між розподілом владних ресурсів і показниками демократії