Перехід радіостанції в режим „прийом”

Після того, як оператор закінчить передачу повідомлення, він відпускає тангенту мікрофона. При відпусканні тангенти і наявності сигналу ІРП (станція ще знаходиться в режимі передачі і команда "Прийом" ще не виконаний) у ВПУ формується команда F3 (Прийом) і передається в ЦПУ доти , поки вона не виповниться. Моментом її виконання є провалля сигналу ІРП із ЦПУ. Формування команди F3 відбувається в платі 70-1 з появою лог. "1" на входах 8, 7 мікросхеми D17. Сигнал ІРП із контакту А12 колодки X1 надходить на контакт 13, 14 мікросхеми D17 і з її виходу 12, у виді лог. "1" надходить на контакт 9 мікросхеми D17. З виходу 10 мікросхеми D17 сигнал лог. "0" впливає на мікросхему D14 і встановлює необхідний коефіцієнт розподілу дільника частоти для одержання командної посилки F3 (Прийом). Команда F3 проходить по тим же ланцюгам ВПУ і ЦПУ, що і команда "Передача".

У приладі 12М спрацьовує фільтр, розташований на платі 12-3. З виходу синхронного фільтра сигнал лог. "1" надходить у плату 12-6 на тригер, виконаний на мікросхемі D11, і переключає його в стан, що відповідає режиму прийому. Транзистори 6, 7, 9 і 2, 13, 14 у мікросхемі D17 защіпаються і радіостанція переводиться в режим прийому. Сигнал ІРП у ЦПУ виключається. На ВПУ при вимиканні сигналу ІРП у платі 70-1 на вході 9 мікросхеми D17 пропадає лог. "1", і команда F3 виключається.

Проходження сигналів кореспондента на впу

Прослуховування сигналів кореспондента на ВПУ відбувається при відпущеній тангенті мікрофона.

Сигнал з виходу приймача (див. рис. 55) через контакт А10 колодки Х17 надходить у плату 12-10. Через замкнуті контакти 5, 6 реле ДО7 сигнал подається на регулятор голосності і далі на динамік ЦПУ для прослуховування в апаратній.

Через контакти 2, 3 реле КЗ сигнал подається на ВПУ. На ВПУ сигнали кореспондента проходять по тим же ланцюгам, що і службові переговори і прослухуються на чи динаміку головних телефонах.

Переключення каналів зв'язку

Переключення каналів зв'язку з ВПУ здійснюється в режимах А и Б, при цьому радіостанція повинна знаходитися в режимі прийому.

Для підвищення стійкості до перешкод системи переключення каналів застосований частотно-часовий код (див. табл. 13). Носієм інформації про номер каналу є різні частоти і їхня послідовність у кодовій посилці. Код складається, із трьох посилок: перша посилка для всіх каналів однакова (F5). Вона є ознакою, що це посилка канальна. Друга і третя посилки несуть інформацію про номер каналу. Тривалість посилок складають приблизно 0,15 + 0,15 + 0,15 = 0,45 с. Формування кодової посилки відбувається у ВПУ при натисканні клавіші перемикача "КАНАЛ".

Розберемо роботу елементів схеми при виборі третього каналу (F5, F3, F1). У вихідному стані конденсатори З1-З10 у приладі 70М заряджені через резистори від джерела + 5 В. При натисканні клавіші 3 канали конденсатор З4 розряджається на тунельний діод V9 через діод VІ0 у платі 70-2. Переключаючи, тунельний діод відкриває транзистор формувача V8 на час 3-5 мкс. З колектора транзистора знімається імпульс з рівнем лог. "0". Для утворення кодової комбінації з трьох посилок необхідно забезпечити послідовне включення дільника частоти (генератора команд) на строго заданий час, обумовлений кодом 0,15 + 0,15 + 0,15 с.

Це досягається за допомогою формувача тимчасових інтервалів, виконаного на мікросхемах D6-D12. Мікросхеми D6-D9 являють собою тригери, з'єднані в лічильник, на вхід 5 тригера D6 безупинно подається частота з попереднього лічильника з періодом проходження 2,3 мс.

Усі виходи тригерів D6-D9 з'єднані зі схемою D12. При наявності лог. "1" на виходах тригерів D6-D9 на виході 12 мікросхеми D12 буде лог. "0", що забезпечує заборона на рахунок тригера D6.

Таке положення тригерів прийняте за вихідний стан розподільника тимчасових інтервалів. При впливі на настановні входи 2 і 6 тригерів D6-D9 імпульсу, що запускає, з колектора транзистора V8, останні переходять у положення, при якому на входах мікросхеми D12 з'являться лог. "0", а на виході 12 лог. "1". Перший тригер D6 починає вважати імпульси з періодом проходження 2,3 мс.

Мікросхеми D10 і D11 являють собою дешифратор, що дешифрує стан останніх двох тригерів. При початку рахунка на виході 10 мікросхеми D10 з'являється лог. "0" на час 147,5 мс. Потім на виході 12 на час 147,5 мс і, нарешті, на виході 10 мікросхеми D11 на час 147,5 мс. Порахувавши в цілому 255 імпульсів, лічильник зупиняється у вихідному стані за рахунок того, що на виходах тригерів з'являються одночасно лог. "1" і мікросхема D12 замикає рахунковий вхід тригера D6 по логічних входах 7, 10.

Таким чином, на виходах 10 і 12 мікросхем D10 і D11 формуються 3 тимчасових інтервали тривалістю близько 0,15з, що використовуються для формування команди управління. З виходу 10 мікросхеми D10 знімається сигнал лог. "0" для формування 1 посилки, з виходу 12 -і другої посилки і з виходу 10 мікросхеми D11 сигнал для формування 3 посилки. Ці сигнали через контакти Б9, Б8 і Б7 колодки Х2 і контакти Б8, А9 і Б6 колодки X1 надходять у плату 70-1. У цій платі сигнали по входах 6, 7, 10 мікросхеми D24 переводять схему ВПУ в режим "Передача", для забезпечення проходження команд у лінію зв'язку на час формування командних посилок, за допомогою мікросхеми D25, на виходах 1 і 7 якої формуються протифазні сигнали лог. "0" і лог. "1". Ці сигнали надходять на бази 4, 8 транзисторних ключів мікросхеми A3, що через контакти А7, Б7 колодки X1 керують реле ДО1 і ДО2. Одночасно лог. "0" 1 посилки після подвійного інвертування на мікросхемі D23 з її виходу 12- (лог. "0") впливає на мікросхему Д15, що змінює коефіцієнт ділення лічильника і він виробляє частоту F5 протягом 147 мс.

При натисканні клавіші 3 канали постійна напруга +5 В через резистор R8 і контакт A3 колодки X1 надходить у плату 70-1. У платі 70-1 на мікросхемах D18-D22 зібраний шифратор. На нього впливають два послідовних сигнали 2 і 3 посилки з розподільника тимчасових інтервалів після інверсії на мікросхемі D23 і один з 10 сигналів (лог. "1") із кнопкового перемикача каналів.

При наборі 3 канали лог. "1" подається з контакту A3 колодки X1 на контакт 8 мікросхеми D21.

Потім на вхід 7 мікросхеми D21 впливає лог. "1" другої посилки, збіг по входах 8, 7 дає лог. "0" на виході 6, що веде до включення частоти F3 на 147 мс. Після закінчення 2 посилки по входу 9 подається лог. "1" 3 посилки. Збіг по входах 8, 9 дає лог. "0" на виході 10, що приводить до включення частоти F1 на 147 мс.

Таким чином, після натискання клавіші 3 канали на перемикачі "КАНАЛ" дільник частоти в платі 70-1 працює автоматично по програмі, що задається розподільником інтервалів із плати 70-2 і кнопками перемикача. При виборі інших каналів всі елементи схеми працюють аналогічно.

Командні посилки, вироблені дільником частоти, підсилюються лінійним підсилювачем і надходять по лінії зв'язку в ЦПУ.

Тональні команди вибору каналу проходять по тим же ланцюгам, де всі інші команди, і викликають спрацьовування відповідних синхронних фільтрів.

Обробка і переключення каналів у ЦПУ складається з наступних етапів:

а) повернення логічної частини схеми у вихідний стан;

б) аналіз "СВ-ЧУЖИЙ";

в) вимикання (скидання) раніше набраного каналу;

г) включення (запис) нового каналу.

Послідовність цих операцій здійснюється за допомогою схеми розподільника тимчасових інтервалів, розташованого на платі 12-6.

Сигналом, що визначає початок роботи схеми, є одержання обробленої стартової посилки F5 із плати фільтра (див. рис. 59). Імпульс позитивної полярності через колодку Х13 контакт Б6 надходить на вхід 9 мікросхеми D2. На виході 10 утвориться сигнал лог. "0", що переключає тригер, виконаний на мікросхемі D2 (входи 2, 3 і 13, 14). З виходу 1 сигнал позитивної полярності надходить у базу 4 транзистори, у мікросхемі D4. Транзистор відкривається н через ланцюг затримки на R14 і ЦЮ видає сигнал, що інвертується в мікросхемі D2, обриває сигнал лог. "0" на виході 10 мікросхеми D2. Сформований у такий спосіб негативний імпульс надходить у плату 12-5 через Х13 контакт Б11 і Х12 контакт Б5 на скидання тригерів пам'яті, виконаної на мікросхемах D2, D3 і D22 (див. схему принципову 12-5). Зазначені тригери встають у вихідний стан. При цьому з виходу 12 мікросхеми D6 виключається сигнал "СВОЇ" (з'являється сигнал лог. "0"), що через колодку Х12 контакт Б7 і Х13 контакт А12 надходить у плату 12-6 на входи 2, 3 мікросхеми D18. Інвертований сигнал надходить на вхід 6 мікросхеми D3, на вході 5 якої уже включена лог. "1" при включенні тригера на мікросхемі D2. Сигнал збігу інвертується і з виходу 10 мікросхеми D3 лог. "1" через колодку X13 контакт Б5 і Х12 контакт А2 надходить на входи мікросхеми D1 у платі 12-5, дозволяючи проходження командних посилок Fl-F4 на запис у тригери пам'яті, входи яких для підвищення завадостійкості відкриваються тільки на час проходження командних посилок. У платі 12-5 командні посилки, що прийшли, аналізуються, і при правильному записі в плату 12-6 видається сигнал лог. "1" по проводу "СВОЇ" на запуск схеми розподільника. У платі 12-6 сигнал інвертується на мікросхемі D18 і з виходу 1 надходить у ланцюг заборони роботи тригерів пам'яті.

Одночасно сигнал «СВОЇ» надходить на входи 8, 14 мікросхеми D9 і на вхід 9 операційного підсилювача А2 через ланцюг затримки R17, З12. З затримкою 50—70 мс підсилювач переключається в область негативної напруги. На час затримки по входах 8, 9 і 13, 4 мікросхеми D9 виходить збіг по «1», і з виходів 10 і 12 знімається лог. «0». Сформований у такий спосіб імпульс тривалістю 50—70 мс інвертується і з виходу 7 мікросхеми D9 надходить у плату 12-5 через колодку Х13 контакт Б4 і Х12 контакт Б8 на скидання реле раніше набраного каналу. По закінченні імпульсу на виході 12 мікросхеми D9 включається сигнал лог. «1» і надходить на підсилювач A3 і мікросхему D15 для формування сигналу «ПЕРЕЗАПИС», що надходить у плату 12-5 для включення нового каналу. По закінченні імпульсу «ПЕРЕЗАПИС» формується імпульс «ПЕРЕБУДОВА» на підсилювачі А4 і частини мікросхеми, що залишилася, d15. імпульс «перебудова з впу» надходить у плату 12-8 для формування сигналу на перебудову передавача. Таким чином, формуються три керуючі імпульсу, що випливають друг за другом, однакової тривалості. Усі три каскади формування працюють аналогічно. Закінченням циклу роботи розподільника є включення сигналу «ПЕРЕБУДОВА», що додатково заводиться на вхід 3 мікросхеми D3, інвертується і логічним нулем з виходу 12 переключає тригер на мікросхемі D2 у вихідний стан, і буде знаходитися в ньому до приходу посилки F5 із плати фільтра. Роботу розподільника можна проконтролювати візуально за допомогою світодіодів V8, V9 і V10, що короткочасно загоряються при наявності імпульсів управління.

Далі розглянемо принцип роботи плати 12-5, як було домовлено на прикладі включення 3 канали. При приході частот F3 і F1 друга і третя посилки в приладі 12М послідовно спрацьовують синхронні фільтри в платах 12-3 і 12-2, і сигнали лог. «I» надходять у плату 12-5 з колодки Х10 контакт А6 і Х9 контакт А6 на входи 8 і 2 мікросхеми D1 (див. схему електричну принципову плати 12-5—ХЖ5.068.381ЭЗ в альбомі схем). На входи 3 і 9 поданий сигнал лог. «1», що дозволяє проходження сигналу (як було показано вище). З виходів 10 і 1 мікросхеми D1 сигнали лог. «0» надходять на входи тригерів. Чотири тригери, зібрані на мікросхемах D2 і D3, являють собою елемент пам'яті для запам'ятовування команд для подальшої їхньої обробки. При приході посилки F3 спрацює тригер, виконаний на мікросхемі D3 (входи 2, 3, 13, 14).

Тригер переключається в стан, при якому на виході 1 включається лог. «1». Аналогічно, сигнал F1 через контакт Б2 колодки Х12 і через мікросхему D1 вих. ] включає тригер, виконаний на мікросхемі D2 (входи 2, 3 і 13, 14). На мікросхемах D5, D8, D11 виконаний дешифратор стану тригерів пам'яті. У нашому випадку збіг виходить тільки по входах 13, 14, 1,2 мікросхеми D5. На виході 12 з'являється лог. «0», що надходить на вхід 3 мікросхеми D6 і інвертований з виходу 12 надходить по ланцюзі, описаної вище в виді лог. «1» у плату 12-6 як сигнал «СВОЇ» і на вхід 1 мікросхеми D4, даючи дозвіл на скидання раніше набраного каналу.

Якщо під впливом яких-небудь перешкод виявиться спрацьованим тільки один чи більш двох (3,4) тригер, то по жодному входу мікросхем дешифратора збігу не відбудеться, сигнал «СВІЙ» не буде сформуваний, запуску розподільника не відбудеться і станція буде працювати на колишньому каналі. У платі 12-6 формується сигнал «СКИДАННЯ РЕЛЕ», що надходить у плату 12-5 на вхід 2 мікросхеми D1. На виході 3 знімається сигнал лог. «0», що інвертується і надходить на базу транзистора 2, 13, 14, що входить до складу транзисторної зборки D13. Допустимо, що перед набором 3 каналу був включений 2 канал. Насичуючи, транзистор підключить корпус на обмотку В-Г поляризованого реле ДО2 через його замкнуті контакти. Реле спрацює, контактами 12, 13 розімкне ланцюг живлення, а контактами 22, 23 розірве ланцюг включення 2 каналу. Таким чином, раніше включений канал буде виключений. Сигнал з виходу 12 мікросхеми D5 одночасно інвертується і з виходу 5 надходить на входи 13 і 6 мікросхеми D9 і D12. Для розрізнення команд з однаковими частотами (наприклад, 2 канал - F1, F3, а 3 канал - F3, F1) необхідно розпізнавання черговості надходження посилок. У випадку надходження першої команди F1 по входах 6, 7, 8, 9 мікросхеми D14 виходить збіг на час до приходу останньої командної посилки. З виходу 10 мікросхеми D14 лог. «0» надходить на вхід 8 мікросхеми D21. На виході 10 сигнал знімається, інвертується і з виходу 12 сигнал лог. «0» надходить на вхід тригера розрізнення непарних каналів (1, 3, 5, 7 і 9), виконаного на мікросхемі D22 (входи 8, 9, 13, 14). Тригер перекидається, і з виходу 12 видається заборона сигналом лог. «0» на входи 8 мікросхем D9. D18, D12, D15 і на вхід 1 мікросхеми D11. Таким чином, при приході команди на включення 2 канали Fl, F3 з виходу До мікросхеми Do сигнал інвертується і з виходу 5 D5 видається на включення каналу відразу на входи двох мікросхем, на вхід 13 мікросхеми D9 і вхід 6 D12, але по входу 8 D12 надходить заборона з тригера розрізнення непарних каналів і сигнал надходить тільки на вихід 12 мікросхеми D9, а при приході команди F3, F1 (3 канал) сигнал з'являється тільки на виході 10 мікросхеми D12, т.д. тригер розрізнення на мікросхемі D22 н спрацьована і заборона з його надходить на вхід 1 мікросхеми D9. Тригер із входами 2, 3, 4, 5, 6 мікросхеми D22 і мікросхема D21 із входами 2, 3 і 5, 6 також входять у схему В розрізнення непарних каналів (для розрізнення каналів 4, 5 і 8, 9 з командними, частотами F2, F3 і F2, F4).

Логічний сигнал на включення 3 канали з виходу 10 мікросхеми D12, що знімається тільки під час приходу команди «ПЕРЕЗАПИС» із плати 12-6 на 7 контакт, інвертується за допомогою мікросхеми D7 до з виходу 6 через резистор R4 надходить у базу транзистора 6, 7, 9, що входить у мікросхему D13. Транзистор, насичуючи, подає корпус на обмотку А-Б поляризованого реле ДО3, що переключається і через контакти 22, 23 видає напругу — 27В на включення 3 канали.

Для візуального контролю роботи схеми в платі установлені світодіоди V11—V14, загоряння яких сигналізує про спрацьовування відповідних тригерів пам'яті до світодіод V15, загоряння якого сигналізує про спрацьовування тригера непарних команд. Включення світодіодів здійснюється за допомогою транзисторів, що входять у мікросхеми D17, D19, D20. При включенні Я третього каналу повинні зайняти світодіоди V13 і V11.

Після вибору потрібного каналу необхідно здійснити перебудову передавача, для чого необхідно сформувати команду на запуск автоматики передавача.

Схема запуску перебудови розташована в платі 12-8. Для запуску автоматики з ВПУ використовується сигнал, сформований при роботі розподільника в платі 12-6, З контакту Б2 колодки Х13, і контакту А12 до човна Х15 сигнал лог. «1» надходить на базу 12 транзистора, що входить у мікросхему D4. Транзистор відкривається і насичує транзистор 6, 7, 9, що виробляє імпульс, необхідний для запуску автоматики.

При переключенні режиму ВПУ й А перемикачем «РЕЖИМ РОБОТИ» на ЦПУ також відбувається формування команди на перебудову передавача.

З перемикача S5 «РЕЖИМ РОБОТИ» на обмотку реле ДО1, що розташовано на панелі приладу 12М, подається корпус через контакти 7, 7 галети «м». Реле спрацьовує, і в момент переключення з контакту 5, що підключений на контакт А10 колодки Х15, знімається корпус і в платі 12-8 на базу 2 транзистора мікросхеми D4 надходить напруга +5 В через резистор R58 і діод V14.

Транзистор відкривається і через діод V20 заряджає конденсатор З26. Розряд конденсатора здійснюється через базу 5 транзистора, що входить у ту ж мікросхему. Час значно більше часу заряду, тому що конденсатор розряджається на вхід елітарного повторювач.

Транзистор 5, 10, 11 також відкривається на час 60—80 ми і насичує транзистор 6, 7, 9, що виробляє імпульс для запуску автоматики. При запуску автоматики з блоку авто настройки надходить корпус на контакт Б10 плати 12-8, у результаті чого видається корпус на контакт Б11 колодки Х15 для включення індикації перебудови. Одночасно цей корпус надходить у плату 12-1 через контакт Б6 колодки Х8.

3 платі 12-1 спрацьовує реле ДО12. На вхід 10 мікросхеми А5 подається перемінна напруга 439 Гц, що пульсує з частотою 3,4 Гц. Ця напруга виробляється на транзисторах 2, 3, 4 і 5, 6, 7, що входять у мікросхему АЗ і з емітера вихідного транзистора через конденсатор З18 надходить на вхід підсилювача. З виходу 5 підсилювача через ємність 321 і 322 і замкнуті контакти 2, 3 реле ДО12 напруга надходить у лінію зв'язку на ВПУ, де і прослухується.