2. Будова атому. Склад атомних ядер. Будова електронних оболонок атомів.

Ядро́ — центральна частина атома. В ядрі зосереджені позитивний електричний заряд та основна частина маси атома.

В порівнянні з розмірами атома, який визначається радіусом електронних орбіт, розміри ядра назвичайно малі 10^-15-10^-14 м, тобто приблизно в 10 мільйонів разів менші від розміру самого атома.

Ядра всіх атомів складаються з протонів і нейтронів, близьких за масою та іншими властивостями частинок, з яких лише протони несуть електричний заряд. Повне число протонів називаєтся атомним номером Z атома і збігається з числом електронів в нейтральному атомі. Протони і нейтрони, їх ще називають нуклонами, утримуються разом дуже великими силами. За своєю природою ці сили не можуть бути ні електричними, ні гравітаційними, а за величиною вони на багато порядків перевищують сили, які пов'язують електрони з ядром. Ця взаємодія отримала назву сильної взаємодії.

Ядро найпростішого атома — атома водню — є одним протоном.

1. s-Елементи : заповнюється електронами s-підрівень зовнішнього рівня. До них відносяться перші два елементи кожного періоду.

2. р-Елементи: заповнюється електронами р-підрівень зовнішнього рівня. Це останні 6 елементів кожного періоду (крім першого і сьомого).

3. d-Елементи: заповнюється електронами d-підрівень Другий зовні рівня, а на зовнішньому рівні залишається один або два еле трону (у Pd - нуль). До них відносяться елементи вставних декад великих періодів, розташованих між s-і р-елементами (їх також називають перехідними елементами).

4. f-Елементи: заповнюється електронами f-подуровень третього зовні рівня, а на зовнішньому рівні залишається два електрони. Це лантаноїди і актиноїди.

У періодичній системі s-елементів 14, р-елементів 30, d-елементів 35, f-елементів 28. Елементи одного типу мають ряд загальних хімічних властивостей.

4. Хімічний зв'язок і будова речовини.

Хімі́чний зв'язо́к — взаємодія між атомами, яка утримує їх у молекулі чи твердому тілі.

Хімічні зв'язки є результатом складної взаємодії електронів та ядер атомів і описуються квантовою механікою. В останні десятиліття виникла окрема галузь хімії, предметом якої є вивчення структури молекул і кристалів за допомогою квантово-механічних розрахунків: квантова хімія.

Полярний зв'язок — вид хімічного зв'язку, що характеризується наявністю сталого електричного дипольного моменту внаслідок незбігу центрів тяжіння негативного заряду електронів і позитивного заряду ядер. Більшість ковалентних, а також усі донорно-акцепторні та іонні зв'язки є полярними. Молекули, в яких атоми зв'язані полярним зв'язком, називають полярними, наприклад Н₂О, NН₃, НСl. Такі молекули часто більш реакційноздатні, ніж неполярні.

Ковалентний зв'язок є формою хімічного зв'язку, характерною особливістю якого є те, що задіяні атоми посідають одну чи більше спільних пар електронів, що і спричиняють їх взаємне притяжіння, яке утримує їх у молекулі. Електрони при цьому, як правило, заповнюють зовнішніелектронні оболонки задіяних атомів. Такий зв'язок завжди сильніший ніж міжмолекулярний зв'язок та порівняльний за силою чи сильніший зайонний зв'язок.

Ковалентний неполярний зв'язок

При взаємодії атомів з однаковою електронегативністю утворяться молекули з ковалентним неполярним зв'язком. Такий зв'язок існує в молекулах наступних простих речовин: H₂, F₂, Cl₂, O₂, N₂. Хімічні зв'язки в цих газах утворені за допомогою спільних електронних пар, тобто при перекритті відповідних електронних хмар при зближенні атомів. Складаючи електронні формули речовин, потрібно пам'ятати, що кожна спільна електронна пара — це умовне зображення підвищеної електронної густини, що виникає внаслідок перекриття відповідних електронних хмар.

Ковалентний полярний зв'язок

При взаємодії атомів, значення електронегативностей яких відрізняються, але не різко, відбувається зміщення загальної електронної пари до більш електронегативного атома. Це найбільш поширений тип хімічного зв'язку, який зустрічається як в неорганічних, так і органічних сполуках. До ковалентних зв'язків в повній мірі відносяться і ті зв'язки, які утворені по донорно-акцепторному механізму, наприклад в іонах гидроксонія і амонія.

Йо́нний хімі́чний зв'язо́к, також іонний хімічний зв'язок^[1] — це тип зв'язку, при якому електрони переходять із одного атома до іншого, й основний вклад в притягання вноситься електростатичною взаємодією.

Утворюється між атомами або групами атомів зі значною різницею в електронегативностях.

Характерний для сполук металів з найтиповішими неметалами.

Кристалічні тверді тіла, утворені завдяки йонному зв'язку, називаються іонними кристалами. Прикладом такого кристалу є кам'яна сіль NaCl. До йонних кристалів належать також численні оксиди (MgO).

Йонні зв'язки не характеризуються властивістю насичення, а кулонівські сили, які в них відіграють основну роль, діють на далеких віддалях, спадаючи дуже повільно. Тому при розрахунках енергії взаємодії неможливо обмежитися найближчими сусідами атомів.

Металі́чний зв'язо́к — тип хімічного зв'язку, при якому валентні електрони атомів делокалізуються й стають загальною власністю усього тіла.

При встановленні металічного типу зв'язку між атомами утворюється метал, в якому позитивно заряджені іони занурені в електронний газ. Незважаючи на заряджений стан іонів, взаємодія між ними екранується рухливими електронами, й не поширюється на далекі віддалі.

Речовина́ — вид матерії, яка на відміну від поля, характеризується масою та складається з елементарних частинок (електронів,протонів, нейтронів, мезонів тощо). Характерною властивістю таких частинок є відмінні від нуля баріонний заряд або лептонний заряд. Терміном хімічна речовина позначають головним чином матерію речовину організовану в атоми, молекули тощо

Загальна характеристика

Вся різноманітність фізичних та хімічних властивостей речовин зумовлюється взаємодією між електронами та атомними ядрами, а також між атомами, молекулами, йонами. Хімічні речовини, що складаються з атомів одного виду, є простими, з атомів різних видів — складними. Складні хімічні речовини розділяються на органічні і неорганічні.

Відомо 4 стани речовини:

гази,тверді тіла,рідини,плазма.

Характеристики речовини

Молекулярна формула — одна з кількісних харатеристик речовини. Коли у науковій практиці одержують нову речовину, одним з кроків першої її ідентифікайції є знаходження молекулярної брутто-формули. Для цього виконують якісний та кількісний елементний аналізи.^[2]

Будова речовини Більшість речовин молекулярної будови (кисень, вода, аміак, метан), але є й атомарні речовини (грфіт, алмаз, гелій,і всі інертні гази), і навіть іонні речовини (всі метали).

Маючи на увазі існування атомарних та іонних речовин, усе ж умовно можна говорити узагальнено про молекулярну будову речовини.