- •1.1.Металеві конструкції та їх використання в інженерних спорудах.
- •1.2. Коротка історія розвитку металоконструкцій
- •1.3. Основні принципи проектування металевих конструкцій
- •1.4. Організація проектування металевих конструкцій
- •1.5. Матеріали для металевих конструкцій Сталі. Склад сталей
- •Марки сталей.
- •Вибір сталей для мк.
- •Основні фізико-механічні властивості будівельних сталей.
- •Робота сталі на розтяг.
- •1.6. Корозія металевих конструкцій та методи боротьби з нею
- •1.7.Сортамент сталі
- •Листова сталь Поділяється на тонколистову, товстолистову та універсальну.
- •А. Гарячокатані профілі
- •Б. Гнуті профілі
- •1.8.Сортамент алюмінієвих сплавів
- •Лекція іі. Основні положення розрахунку мк
- •2.1. Навантаження на мк. Класифікація навантажень залежно від тривалості дії
- •2.2. Розрахункові значення навантаження. Коефіцієнти надійності за навантаженням
- •2.3. Сполучення навантажень. Коефіцієнти сполучень
- •2.4. Нормативні та розрахункові опори матеріалів
- •2.5. Метод розрахунку конструкцій за граничними станами
- •2.6. Суть розрахунку конструкцій за граничними станами
- •Лекція ііі. Розрахунок елементів мк на основні види опору
- •3.1. Розрахунок центрально розтягнутих елементів
- •3.2. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •3.3. Розрахунок згинальних елементів
- •Лекція іv. З’єднання в металевих конструкціях
- •4.1. Переваги та недоліки зварювання. Види зварювання в будівництві
- •4.2. Класифікація зварних швів
- •4.3. Типи зварних з’єднань
- •4.4. Розрахунок стикових швів при різних напружених станах з’єднань
- •4.5. Розрахунок кутових швів. Геометричні характеристики швів
- •4.6. Болтові з'єднання. Загальна характеристика
- •4.7. Розрахунок болтових з'єднань на звичайних болтах
- •4.8. Позначення та розміщення болтів в з'єднанні.
- •Лекція V. Балки та балочні конструкції
- •5.1. Загальна характеристика балок
- •5.2. Типи балок
- •5.3. Компоновка балочних кліток
- •5.4. Розрахунок плоского стального настилу
- •5.5. Загальні положення розрахунку балок
- •5.6. Розрахунок прокатних балок
- •Лекція vі. Проектування складених балок. Компоновка поперечного перерізу, забезпечення місцевої стійкості, опорні частини, стики балок
- •6.1. Розрахунок складених балок
- •6.2. Компоновка поперечного перерізу
- •IX , Iy , Wx , Sx, Sf (статичний момент одного поясу відносно осі х-х).
- •6.3. Зміна перерізу по довжині балки
- •6.4. Перевірка та забезпечення місцевої стійкості елементів складеної зварної балки
- •А. Стиснутий пояс
- •6.4. З'єднання поясів зі стінкою в зварних складених балках
- •6.5. Опорні частини балок
- •6.6. Стики балок
- •А. Заводські стики
- •Б. Монтажні стики
5.6. Розрахунок прокатних балок
Підбір перерізу прокатних балок полягає у виборі необхідного номера профілю за сортаментом.
Послідовність підбору перерізу слідуюча:
-
визначається погонне навантаження, яке діє на балку;
-
визначається розрахунковий проліт, рівний відстані між центрами опорних частин, а в балочних клітках – відстані між точками перетину осей балок;
-
виконується статичний розрахунок балки з побудовою епюр зусиль (M i Q), обчислюються значення Mmax, Qmax i Mn, max;
-
визначається необхідний момент опору Wнеобх, який є основною геометричною характеристикою згинальних елементів:
-
для балок, які працюють в пружній стадії
Mmax
Wнеобх = ;
Ry c
-
для балок, які працюють в пружно-пластичній стадії (з врахуванням обмежених пластичних деформацій)
Mmax
Wнеобх = .
c1 Ry c
Коефіцієнт с1, який враховує розвиток пластичних деформацій по перерізу, залежить від виду профіля, геометричних характеристик перерізу і визначається за формулами СНиП. Але оскільки переріз на даному етапі ще невідомий, то попередньо приймається с1 = 1,1.
Значення Ry на даному етапі визначається при товщині, яка приймається з досвіду проектування;
5) за отриманими значеннями Wнеобх вибирають з сортаменту номер профіля так, щоб його фактичний момент опору був не меншим за необхідний (Wn, min Wнеобх). Виписуються з сортаменту всі геометричні характеристики перерізу.
Далі виконуються перевірки підібраного перерізу: за І групою граничних станів – перевірки міцності та стійкості, за ІІ групою – перевірка прогинів.
Перевірка міцності.
6) перевірка міцності за максимальними нормальними max і максимальними дотичними напруженнями max:
-
при роботі балки в пружній стадії:
Mmax
max= Ry c ,
Wn, min
де Ry вже уточнюється при фактичній товщині полиці tf (як більш товстого елемента); tf – виписане з сортаменту;
Qmax · Sx
max = Rs c ; Rs = 0,58 Ry .
Ix · tw
З метою економії сталі переріз вважається підібраним задовільно, якщо недонапруження складає не більше 5%:
Ry c - max
= ·100% 5% .
Ry c
-
при роботі балки в пружно-пластичній стадії:
Mmax
max = Ry c ;
c1 · Wn, min
Qmax
max = Ry c (в опорному перерізі при М=0);
tw · hw
коефіцієнт с1 при одночасній дії в перерізі моменту М і поперечної сили Q визначається за формулами:
при 0,5 Rs c1 = c;
при 0,5Rs < 0,9Rs c1 = 1,05 c,
де - середні дотичні напруження в перерізі;
L= 0,7 – для двотаврового перерізу;
L= 0 - для інших типів перерізу;
с – коефіцієнт, який приймається за табл.66 СНиП залежно від типу перерізу та співвідношення Af /Aw;
як і при пружній роботі:
Ry – уточнене при фактичній товщині tf;
обчислюється (недонапруження);
при обчисленні max враховується коефіцієнт L (при ослабленнях);
7) перевірка міцності за місцевими (локальними) напруженнями loc (див. розрахунок згинальних елементів).
Виконується в місцях прикладання зосереджених сил (наприклад, при поверховому сполученні балок), якщо стінка балки не укріплена поперечними ребрами жорсткості:
F
loc = Ry c.
tw · lef
Якщо під зосередженими силами стінка укріплена ребрами жорсткості, то loc=0, оскільки сила буде передаватися на торці ребер, а далі розподілятися по перерізу балки через зварні шви, які прикріплюють ребра до стінки;
8) перевірка міцності за зведеними напруженнями red на краю стінки
К рім перерізів, де одночасно великі M i Q, перевірку необхідно виконувати в місцях зміни перерізу балки; в перерізах під зосередженими силами; над проміжними опорами нерозрізних балок.
Перевірка загальної стійкості.
9) перевірка загальної стійкості виконується за формулою:
M
= Ry c.
bWc
Перевірка жорсткості (прогинів).
10) перевірка жорсткості за ІІ групою граничних станів. Відносний прогин обмежується граничним значенням:
fmax fu
.
l l
Граничний відносний прогин визначається за СНиП “Нагрузки и воздействия” і залежить від призначення балки.
fu 1 1
=
l 200…600
Фактичні значення fmax / l визначаються за формулами опору матеріалів для різних видів навантажень. Для однопролітних балок при всіх видах навантажень можна користуватися формулою:
fmax Mn, max· l
= .
l 10 EI
Якщо хоча б одна з перевірок міцності, стійкості або жорсткості не виконується, то приймається за сортаментом профіль більшого перерізу.