- •Поняття світогляду.
- •2. Структура світогляду
- •Філософія як теоретична форма світогляду.
- •4. Специфіка філософського знання
- •5. Філософія і наука
- •6. Головні функції філософії
- •7. Роль філософії у суспільстві
- •8. Основні розділи філософії
- •9. Історичні й соціальні передумови виникнення філософії
- •10. Філософські школи Стародавньої Індії
- •11. Філософські школи Стародавнього Китаю
- •12. Зародження давньогрецької філософії
- •13. Філософія мілетської школи і її роль у становленні давньогрецької філософії.
- •14. Піфагор, Геракліт, елеати.
- •15. Погляди Піфагора,Геракліта,елеатів на протилежності.
- •16. Вчення Левкіппа і Демокріта.Вчення Демокріта про атоми і його етика.
- •17. Демокріт і Епікур.Детермінізм і свобода волі.
- •18. Гносеологічні погляди Демокріта
- •19.Софісти і Сократ. Метод пошуку істини Сократа.
- •20. Етичні погляди Сократа.
- •21. Платон і його філософія. Вчення про ідеї. Телеологія Платона. Діалектика Платона.
- •22. Філософські погляди Аристотеля. Вчення про причину. Проблема першоджерела руху.
- •23. Філософські погляди Аристотеля. Теорія пізнання. Система категорій.
- •24. Етичні погляди Аристотеля.
- •25. Кінізм, стоїцизм. Скептицизм. Неоплатонізм.
- •26. Формування і політична структура елліністичних держав
- •28. Схоластика
- •30. Проблема пізнання світу в середньовічній філософії.
- •31. Особливості філософії доби Відродження. Гуманістичний і природничий напрямки.
- •32.Особливості філософії Нового часу. Філософія предмодернізму і модернізму.
- •33.Філософія Декарта, ф.Бекона, Дж. Локка, б.Спінози
- •34.Особливості філософії і.Канта. Доктричний і критичний період.
- •35.Теория познания Канта
- •67. Суспільний характер людського буття.
- •68. Індивідуальне та соціальне в людському бутті
- •71. Суспільний характер людського буття
- •72. Природа як світ. Взаємодія суспільства і природи. Сучасна екологічна криза і шляхи її подолання.
- •74. Історичність людського буття
- •74.2. Історія як світ. Людський вимір історії
-
Поняття світогляду.
Світогляд – це сукупність поглядів, оцінок, принципів, які визначають загальне розуміння світу і місце в ньому людини. Тобто основою світогляду є знання, які формуються всім життям, комплексом природничих та суспільних наук. Але світогляд не просто сума знань, а їхній «сплав», їхнє складне переплітіння. Для світогляду дуже важливе, щоб знання стали переконанням, способом життя і визначали норми поведінки. Тут світогляд стискається з мораллю.
В світогляді виділяються: -пізнавальний рівень; -логічна послідовність; -інтелект. сила аргументів;
-повсякденно-практ. рівень; -теоритичний рівень.
Світогляд складається: -світовідчування; -світостримання; -світорозуміння.
Складові світогляду: -знання; -цінності; -програми дій.
2. Структура світогляду
Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:
— світовідчуття як емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;
— світорозуміння як пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;
— світосприйняття, яке розуміється як досвід формування піз-навальних уявлень про світ за допомогою наочних образів.
За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, гру-повий (професійний, класовий, національний), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).За ступенем історичного розвитку — архаїчний, античний, серед-ньовічний, ренесансний, світогляд XX ст. За ступенем теоретичної «зрілості» — стихійно-повсякденний і теоретичний (філософський).
Для розуміння сутності світогляду важливо знати, як він виник, етапи його розвитку, чим відрізнялися його ранні етапи від наступ-них, більш зрілих. Історичними формами світогляду прийнято вва-жати такі: міфологія, релігія, філософія.
Найбільш ранньою формою світогляду є міфологія. Вона виник-ла в первісному суспільстві. У міфах людина насамперед прагнула відповісти на так звані космічні питання: походження та будова світу; виникнення та сутність найбільш важливих явищ природи. У міфах відображались думки про майбутню загибель світу та можливе його відродження. Значну увагу приділялося також питанням походжен-ня людини, її народження та смерті, труднощам та випробуванням, що стояли на її життєвому шляху.
У цілому міфи виконували надзвичайно важливі функції. Вони допомагали усвідомити зв’язок минулого із сучасним і майбутнім, за-вдяки ним складалися колективні уявлення певного народу, забезпе-чувався духовний зв’язок поколінь. Міфи сприяли виробленню та збереженню суспільної системи цінностей, успішному впроваджен-ню норм поведінки.
Історичні типи світогляду. -міфологія; -релігія; -філософія.
Міфологія – форма суспільної свідомості,характерна для первинного суспільства.
Релігія – форма світогляду де пізнання світу здійснюється через потусторонній та поцюсторонній світи.
Філософія – любов до мудрості. Для фил. думки основою стали розум, інтелект. Реальне споглядання,логіч. аналіз почали витісняти фантаст. сюжети.