2.1. Порівняння двох періодів українсько-російських відносин (2005-2009 і 2009-2010)

За результатами досліджень щодо двох періодів українсько-російських відносин можна сміливо сказати, що після приходу до влади В.Ф.Януковича співпраця з Російською Федерацією помітно активізувалася. Головні причини цих змін криються в напрямах зовнішньої політики В.А.Ющенка і В.Ф.Януковича.

Проголошеним напрямком зовнішньої політики і в 2004 і в 2010 роках являється Європейський Союз, але фактором відчуження (у випадку правління В.Ющенка) стало зближення України з НАТО, вибір на пост прем’єр-міністра Ю.Тимошенко (проти якої на той час в Російській Федерації було заведена кримінальна справа), і його політика держави з однією домінуючою культурою (і велика кількість рішень які підтверджували цю політику, а іноді відверто підкреслювали те що Україна, в обличчі Віктора Ющенка не буде терпіти будь - якого впливу зі сторони російської культури). Всі перелічені вище події, а особливо відношення до них російської влади і пересічних громадян яскраво висвітлювалися в російських засобах масової інформації (Додаток А, Додаток В).

За допомогою цих самих ЗМІ ми можемо прослідкувати помітну зміну відношення влади РФ і взагалі росіян до України, після приходу до влади Віктора Федоровича Януковича (Додаток D ). І хоча критики в сторону України і її влади помітно поменшало, вона все-таки не зникла (Додаток С), що свідчить про те що незважаючи хто буде на посту президента України, все ж таки негативне ставлення до українського народу глибоко коріниться в російській культурі. І для того щоб змінити це ставлення президенту України потрібно плідно працювати в соціальній сфері українсько-російських відносин.

Щодо політичної і економічної сторони співробітництва України і Росії, то є можливим константувати, що зі зміною влади в Україні співробітництво в цих сферах також помітно покращилось. Варто лише згадати про рішення щодо розташування Чорноморського флоту на території України, і низки договорів щодо транзиту і постачання газу через/на Україну. Всі ці події значно покращили економічну і політичну сферу українсько-російських відносин.

2. Шляхи вирішення проблем в українсько-російський відносинах

Україна і Росія за роки свого співіснування наробили багато помилок і створили не менше перепон на шляху своєї співпраці. А отже, помилки слід виправляти, відтак і Україні і Росії перш за все потрібно усвідомити характер своїх відносин з усіма своїми вадами і недоліками.

Політична сфера

Щодо проблеми рівноправності відносин, то тут все більше залежить від Росії, від її бажання підходити до цих відносин на паритетних засадах. Роль України в цій проблемі - співпрацювати з російськими демократичними колами, які підтримують рівноправні відносини, до яких зобов’язує Договір про дружбу.

Проблему двосторонньої політичної необізнаності можна вирішити шляхом створення науково-дослідницьких центрів, які б вивчали сучасний стан відносин між державами.. Зокрема, в Україні існує Національний інститут українсько-російських відносин, а з боку Росії не має аналогічних структур і це йде не на користь державам.

Проблему промислової конкуренції між двома країнами, яка значною мірою викликає протиріччя у політичній сфері, можна вирішити спільною співпрацею. Є дуже багато секторів світового ринку, де Україна і Росія, які мають великий науково-технічний потенціал, могли б успішно співпрацювати на ринку третіх країн і не створювати штучної конкуренції між своїми підприємства.

У майбутньому в українсько-російських відносинах необхідна оптимізація зовнішньоекономічних курсів держав, тобто зменшення негативних наслідків і посилення позитивних ефектів за неминучої широкомасштабної інтеграції економіки обох країн у світове господарство, у європейські та світові політичні структури. Разом з тим слід вирішити проблеми, які заважають розвиватися двом державам. Але прогнозувати стан українсько-російських відносин у майбутньому дуже важко, адже наприклад, в Росії прихід однієї ключової особи може кардинально змінити державну політику по відношенню до України.

Економічні відносини

Ключем вирішення проблем у економічній сфері в українсько-російських відносинах є узгодження інтересів та гармонізація підходів обох сторін до головних напрямів, шляхів і механізмів розбудови цих стосунків. Україна має виходити з необхідності використання своїх конкурентних переваг та послаблення негативних чинників, у т. ч. пов'язаних з потужнішим потенціалом Російської Федерації.

Слід зосередити увагу на стратегічних напрямах, визначених Договором та Програмою економічного співробітництва, зокрема на поглибленні виробничої кооперації, удосконаленні режимів вільної торгівлі, поетапному формуванні спільного ринкового простору. Основний акцент необхідно перенести на розвиток тих сфер співробітництва, які сприяють економічному зростанню України, захисту її національних інтересів, зміцненню економічної безпеки.

Стабільні партнерські відносини з Росією - органічна складова процесу інтегрування України в Європу. При цьому стратегія економічного партнерства має будуватися на фундаменті спільних інтересів, а не залежностей. Росія є найбільшим торговим партнером України, але таким же важливим партнером є для Росії Україна, причому в найпріоритетніших галузях, від розвитку яких залежать рівень відносин Росії з ЄС та ефективність інтегрування у світову систему господарства. Заради своїх взаємних інтересів обидві країни мають зосередити зусилля на виконанні досягнутих домовленостей, що дасть змогу перейти від декларацій до практичних і прагматичних форм співробітництва із взаємним урахуванням своїх життєво важливих інтересів.

Водночас ефективність реалізації спільних економічних проектів істотно залежатиме від рівня взаємодії з ЄС та іншими міжнародними структурами, формування раціональних економічних відносин у межах СНД, від виходу на ринки третіх країн з продукцією спільних високотехнологічних виробництв (військовотехнічної, авіаційної, суднобудівної, ракетно-космічної та інших галузей).

Так, чи інакше, а відносини між Україною і Росією є досить специфічними і це не може не позначитися в майбутньому. Росія завжди була, є і буде не передбачуваним партнером для України, і це слід пам’ятати. У відносинах з Росією Україна прагне встановлення реального рівноправного партнерства. Тривалий спільний період історичного розвитку України та Росії надає відносинам двох країн ознак особливості. Проте особливість відносин - ні за яких обставин - не може служити підставою для відходу від норм та принципів міжнародного права у сфері міждержавних стосунків. Особливість відносин з РФ означає їх пріоритетність для України, виключаючи при цьому наявність будь-яких переваг для Росії порівняно з іншими суб'єктами міжнародних відносин.

Із всього сказаного про економічну сторону відносин між Україною і Росією можна зробити підсумок, що сновний акцент цих відносинах необхідно перенести на розвиток тих сфер співробітництва, які сприяють економічному зростанню України, захисту її національних інтересів, зміцненню економічної безпеки. Дії України щодо Росії повинні базуватися на застосуванні нових комплексних підходів до двосторонніх відносин, які відповідали б сучасним політичним реаліям, а також пріоритетним інтересам нашої держави, пов'язаним з європейською інтеграцією.

Соціальна сфера

З поглибленням двосторонніх відносин, зростанням довіри РФ до України (і навпаки), економічним підйомом проблеми соціального характеру знайдуть своє вирішення. Однак, цілком зрозуміло, що крім прийняття правових актів необхідні ще й певні організаційні кроки по створенню відповідних умов для реалізації проголошених прав, в тому числі - забезпечення спеціальних заходів і програм з метою організації закладів освіти, підтримки культури. При цьому важливо використати досвід 20-х - початку 30-х років, коли на території Росії діяла підтримувана державою мережа українських культурно-освітніх та інформаційних закладів.

Українська незалежність є важливим історичним шансом для обох культур (української і російської) у процесі усвідомлення їх спорідненості й відмінності та досягнення нового рівня у національно-культурній самоідентифікації. Вона вимагає зміни принципів українсько-російських відносин у гуманітарній сфері, звільнення від міфів минулого. Також національно-культурна самоідентифікаця вимагає зміни концептуальних основ українсько-російського культурного діалогу, появи нової етики, необхідної для подібного діалогу, етики, яка буде ґрунтуватися на взаємній толерантності, коректності і відкритості один одному. Потрібний майбутній перехід від задоволення потреб вузького соціального прошарку нових приватних підприємців і пов’язаної з ними державно-політичної бюрократії до задоволення потреб усього населення, національно-орієнтованого капіталу. І це стосується обох країн.

Отже, для вирішення проблем у політичній, економічній та соціальній сферах співробітництва України і Росії потрібно багато що змінити у своїх відносинах і навіть у сприйнятті один одного......

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Україна і Росія залежать один від одного в багатьох сферах своєї діяльності, серед них політична, економічна і соціальна. В кожній із цих сфер склалися свої проблеми

В політичній сфері це проблема невизначеності напрямку взаємодії країн та нерівноправність стосунків. Ці проблеми можливо вирішити через створення науково-дослідницьких центрів, які б вивчали сучасний стан відносин між державами; потрібно визначити спільні цілі, які б задовольняли обидві держави; відносини мають будуватися на спільній зацікавленості, взаємовигоді та рівноправності, лише за таких умов можлива нормальна співпраця.

Проблеми в економічній сфері виражаються в залежності України від російських джерел енергопостачання, її економічній уразливості та незбалансованій інтеграції національного господарства. Якщо Україна і Росія узгодять інтереси та гармонізазують підходи до головних напрямів, шляхів і механізмів розбудови своїх стосунків; створять умови для розвитку довгострокового економічного співробітництва в пріоритетних галузях тоді проблеми в даній сфері можуть бути вирішені;

У соціальній сфері основними проблемами є: проблеми російської мови в Україні, міграції українців до РФ і проблема вивчення спільного історичного минулого наших народів. Але з поглибленням двосторонніх відносин, зростанням довіри один до одного, економічним підйомом ці проблеми знайдуть своє вирішення, однак, цілком зрозуміло, що крім прийняття правових актів необхідні ще й певні організаційні кроки по створенню відповідних умов для реалізації проголошених прав, в тому числі - забезпечення спеціальних заходів і програм з метою організації закладів освіти, підтримки культури.

У результаті дослідження можна зробити деякі узагальнюючі висновки:

1) Українсько-російські відносини є одним з визначальних факторів для подальшої історії України.

2) Головними напрямками українсько-російських відносин є стосунки в економічній та політичній сфері.

3) У кожній з цих сфер склалися свої проблеми.

4) На сучасному етапі в українсько-російських відносинах стоїть питання вирішення цих проблем.

5) Кожна з сторін у тій чи іншій мірі зацікавлена у їх вирішенні, при чому кожна з сторін пропонує свої шляхи їх вирішення.

6) Вирішення існуючих проблем мають стати основою для подальшого розвитку в українсько-російських відносинах.

7) Існуючі перспективи заслуговують на увагу як з боку України, так і з боку Росії. Кожна з сторін зацікавлена в активізації відносин.

8) Розвиток українсько-російських відносин має сприяти посиленню позицій обох країн у світі. Цьому можуть допомогти лише спільні дії двох держав.

Визначаючи майбутнє українсько-російських відносин, слід зауважити, що Україні слід співпрацювати з Росією за принципом: «У нас не має друзів, у нас не має ворогів, у нас є власні інтереси». Тобто Україні слід на перший план висунути власні інтереси, це послужить шляхом до розв’язання проблеми рівноправності та багатьох інших політичних і економічних проблем, бо на державному рівні не може бути людських емоційних почуттів, тобто Україна і Росія можуть бути лише партнерами та добрими сусідами.

Українсько-російські відносини завжди займали особливе місце в системі зовнішньо- та внутрішньополітичних пріоритетів України й Росії. Багатовікова історія співіснування двох країн і народів у єдиному цивілізаційному, культурному, державно-адміністративному контексті вирішальним чином впливає на двостороннє співробітництво тепер уже незалежних і суверенних держав. Очевидно, що спільність минулого неминуче обумовлює якусь спільність майбутнього. Яким стане це майбутнє – визначається саме зараз.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

1. Бжезинский З. Великая шахматная доска.— Москва: Международные отношения.— 1999.— С. 114-135.

2. Гринів О. Україна і Росія: партнерство чи протистояння?— Львів: Інститут народознавства НАН України.—1997.— 348 С.

3. Демчук Р. Євген Марчук: Нормалізація наших відносин з Росією буде сприяти інтеграції України в європейські структури // День.— 2000.— №207.

4. Дністрянський М. Місце України на політичній карті світу // Дзвін.— 1999.— №2.— С.84-89.

5. Дубина О. Велике призначення: мрії про минуле // Людина і влада.— 2000.— №1.— С. 96-105.

6. Економічна соціологія: Навч. посібник/ В. М. Ворона, В. Є. Пилипенко та ін. — К.: Ін-т соціології НАН України, 1997. — с.37-59.

7. Жангожа Р. Україна і Росія на пострадянському просторі. Інтереси спільні і специфічні // Віче.— 1998.— №7(76).— С.16-29.

8. Косикова Л. Производственное сотрудничество России с Украиной: тенденции и противоречия // Российский экономический журнал.— 2001.— №10.— С. 70-76.

9. Криза владних інститутів. Аналітична доповідь. / ред. Юрчишин В.— Київ.— 2002.— С. 13-14.

10. Кудряченко А. Українсько-російські відносини: шлях до рівноправного співробітництва // Нова політика.— 1998.— №1.— С. 12-17.

11. Лузан А. Украина и Россия: факторы отчуждения и сближения // Віче.— 1998.— №6 (75).— с.96-111.

12. Пирожков С. От украинско-российской конфронтации несут потери обе стороны // День.— 1997.— №187.

13.Пронін с. Перспективи соціально-економічного розвитку й господарської інтеграції Росії та України // Політична думка.— 1999.— №3.— с. 19-23.

14. С.М. Солов'їв. Твори. Книга 1. Історія Росії з якнайдавніших часів. Томи 1-2. - М.: «Думка», 1988. З. 56.11. Субтельний О. Україна: Iсторiя. – К., 1993. —с.185-327.

15. Україна - Росія:проблеми економічної взаємодії. За ред. Пірожкова С.І., Г'убського Б.В., Сухорукова А.І. - К.: НІУРВ, 2006. з. 23

16. Храмов В. Українсько-російкі відносини: моделі національної безпеки // Віче.— 2000.— №3(96).— С. 10-30.

17. Шерр Д. Коли ж росіяни усвідомлять реальність незалежності України? // Політика і час.— 1998.— №6.— С.17-20.

18. http://www.niss.gov.ua/iso/book/panorama/vusatiuk.htm

19. http://www.niurr.gov.ua/ru/conference/communication/virtual_field.htm

20. http://www.fom.ru/reports/frames/body/u0202407.html

21. http://www.e-journal.ru/p_bzarub-st3-6.html

22.http://db.socionet.nw.ru/RuPEc/xml/rus/article-polstd/ruspolstd2000-6-110.xml

23. http://www.niurr.gov.ua/ukr/ainst.htm

24. http://www.korrespondent.net (22 листопада 2001)

25. http://www.kommersant.ru/daily/

26. http://www.kp.ru/

Додаток A

Таблиця 1 «Негативні відгуки в російській газеті «Коммерсантъ» по відношенню до Віктора Ющенка і сфомованого ним уряду»

№	Цитата (дата випуску номера та назва статті)
1.	«В своей речи Виктор Ющенко назвал происшедшее на выборах, победой свободы над тиранией. Впервые он употребил такое крепкое выражение по отношению к годам правления Леонида Кучмы.» (24.01.2005, «Со вступающим»)
2.	«То, что Юлия Тимошенко стала и. о. премьера, когда Виктор Ющенко прилетел в Москву, выглядело довольно вызывающе. В России на нее до сих пор заведено уголовное дело. Вряд ли эта кандидатура могла порадовать главу страны.» (25.01.2005, «Владимира Путина использовали в национальных интересах»)
3.	«…господин Ющенко снова совершенно спокойно повествовал о том, как собирается использовать Россию в своих национальных интересах.» (25.01.2005, «Владимира Путина использовали в национальных интересах»)
4.	«…в Киеве говорят, что еще раньше была достигнута договоренность о назначении "оранжевой принцессы" на пост главы правительства в случае победы лидера оппозиции на выборах и что это было главным условием госпожи Тимошенко перед тем, как она активно включилась в кампанию господина Ющенко.» (25.01.2005, «Женщина с косой»)
5.	«Более радикального и непримиримого политика, нежели госпожа Тимошенко, в окружении нового президента едва ли можно найти.» (25.01.2005, «Женщина с косой»)
6.	«Это был жесткий ответ Кремлю: Киев намерен строить отношения с Москвой на совершенно иной, нежели прежде, основе. По замыслу новых украинских властей это должны быть отношения равноправных партнеров, а не младшего и старшего брата. А, возможно, в роли старшего брата выступит уже Украина.» (25.01.2005, «Женщина с косой»)
7.	«…в своем докладе с трибуны ПАСЕ в Страсбурге президент Украины Виктор Ющенко ни разу не упомянул о России.» (26.01.2005, «Виктор Ющенко разочаровал российскую делегацию»)
8.	«В Москве… все готово к войне — Россия занимает глухую оборону, чтобы не допустить повторения "оранжевых революций" в СНГ, и к тому же намерена сделать все, чтобы серьезно осложнить любимцам Запада жизнь.» (28.01.2005, «Оранжевые не пройдут»// Кремль начал дипломатическую спецоперацию)
9.	«Москва хочет продемонстрировать, что у нее в руках есть еще немало рычагов влияния. И успех "оранжевых" вовсе не необратим…вчера Москва начала почти демонстративно готовиться к выборам в остальных республиках СНГ — спасать их от "оранжевой чумы".» (28.01.2005, «Оранжевые не пройдут»// Кремль начал дипломатическую спецоперацию)
10.	«…отныне благополучие Украины и Грузии является угрозой для Москвы, поскольку демонстрирует, чего могут добиться экс-советские республики, если выйдут из-под опеки России.» (28.01.2005, «Оранжевые не пройдут»// Кремль начал дипломатическую спецоперацию)
11.	«После долгих раздумий он назвал новым премьером страны Юлию Тимошенко — своего самого противоречивого, но самого яркого соратника по "оранжевой революции"» (29.01.2005, «Виктор Ющенко не устоял перед женщиной»)
12.	«У нового правительства есть годичный иммунитет от роспуска — и оно попытается успеть за это время реформировать страну так, чтобы через год никто не смог повернуть все вспять.» (07.02.2005, «С чистого поста»)
13.	«Силовые ведомства Украины до сих пор оставались враждебными команде Виктора Ющенко. Их первым делом надо "объездить": провести чистку кадров, идейных противников уволить, остальных — приручить. Выполнить эту задачу и призваны господа Луценко, Гриценко и Турчинов.» (07.02.2005, «С чистого поста»)
14.	«Они заявили, что США в ближайшее время отменят поправку Джексона-Вэника в отношении Украины (отмены этой поправки для себя Россия тщетно добивается несколько лет).» (12.02.2005, «Украина принимает послабления»)
15.	«Необходимость введения запрета о реэкспорте нефти премьер-министр Украины объяснила существованием «черных» схем транзита нефти. Как заявил Ъ источник в минтопэнерго Украины, этих схем давно нет, а постановление является "чистым популизмом" и объясняется некомпетентностью Юлии Тимошенко.» (17.02.2005, «Украина перекрыла несуществующий поток»)
16.	«Один вывод можно было сделать все-таки с уверенностью: в отношениях с Туркменией Украина в совершенстве освоила бартерные схемы, от которых все прогрессивное человечество либо давно отказалось, либо давно пытается отказаться, и господин Ехануров признавался теперь в этом с гордостью.» (27.03.2006, «Революция прошла проверку урной»)
17.	«Впрочем, сдавшись Виктору Януковичу, господин Ющенко выбрал меньшее зло. Если бы премьером стала Юлия Тимошенко, людей президента изгнали бы с насиженных мест быстрее и жестче, а с "регионалами" можно договориться.» (04.08.2006, «Виктор Ющенко выбрал меньшее зло» // чем Юлия Тимошенко)
18.	«Непонятная уверенность избирателей и политиков в том, что "оранжевая" коалиция, разбившаяся о быт первых месяцев правления Виктора Ющенко, обязательно склеится вновь после выборов в верховную раду.» (04.08.2006 , «Цена вопроса»)
19.	«Убежденность: Виктор Ющенко не допустит к власти "бандита", которого он уже остановил на Майдане. Переговоры Ющенко с "бандитом". День переговоров по телевизору. Ночь переговоров вдалеке от глаз журналистов. Провал переговоров. Ющенко выдвигает "бандита" на пост премьера.» (04.08.2006, «Цена вопроса»)
20.	«Потом, когда основная часть участников фильма отправляется досыпать, под столом остаются только "святой" с "бандитом". И руками, которые никогда ничего не крали, на пару с руками, которые украли все, так увлеченно делят оставшееся, что не замечают приход ночи, наступление утра и появление журналистов. "Люби друзи — говорят они, ненадолго отвлекшись.— Мы, кажется, достигли национального согласия".» (04.08.2006, «Цена вопроса»)
21.	«Внушение избирателю идеи о том, что победа Виктора Януковича несет в себе опасность утраты независимости в пользу России, сопровождается резким усилением психологической войны.» (01.02.2010, «Юлия Тимошенко воссоединилась с Украиной Виктора Ющенко»)
22.	«Виктору Ющенко хочется остаться после выборов не только на Украине, но и в политике, он этого уже не скрывает, и он сделал ставку на Партию регионов, потому что делать ставку на Юлию Тимошенко гораздо боязней» (06.02.2010, «Виктор Янукович выюливает на победу»)
23.	«Юлия Тимошенко… заверила, что она будет служить этой стране всей душой. От одного из киевских политологов я вечером услышал, что если последнее утверждение правда, то шансов у новой Украины стать прекрасной европейской страной не так уж много.» ( 08.02.2010, «Украина встала единой грудью»)

Додаток Б

Таблиця 2 «Позитивні відгуки в російській газеті «Коммерсантъ» по відношенню до Віктора Ющенка сформованого ним уряду»

№	Цитата (дата випуску номера та назва статті)
1.	«После того как стало ясно, что российскому протеже на украинских выборах Виктору Януковичу кресла президента не видать, Москва несколько изменила свое отношение к Виктору Ющенко.» ( 25.01.2005, «Женщина с косой» // России предъявили Юлию Тимошенко)
2.	«Вице-премьер начала выплачивать долг России за поставленный и украденный газ, а также бороться с неплатежами, чем настроила против себя значительную часть владельцев энергокомпаний.» (25.01.2005, «Виктор Ющенко поставил Юлию Тимошенко на свое место» // Бывший украинский премьер назначил нового)
3.	«Совсем иначе выглядит экономический блок правительства Юлии Тимошенко — он сформирован явно не по партийному или идеологическому признаку, а исключительно по профессиональным данным. Причем все посты заняли люди, известные как принципиальные реформаторы.» (07.02.2005, «С чистого поста»)
4.	«Подтвердив курс Киева на интеграцию в евроатлантические структуры, украинский лидер дал понять, что сближение Украины с ЕС и НАТО не направлено против России, без хороших отношений с которой невозможно развитие стратегического сотрудничества с Западом.» (21.02.2005, «Украинские партии перестраиваются под Виктора Ющенко» // партийное строительство)

Додаток В

Таблиця 3 «Негативні відгуки в російській газеті «Коммерсантъ» по відношенню до Віктора Януковича і сформованого ним уряду»

№	Цитата (дата випуску номера та назва статті)
1.	«Сегодня, после того как рада утвердит господина Януковича на посту премьера, Ринат Ахметов и остальные крупные бизнесмены в Партии регионов получат надежную защиту. Потеряют от этого БЮТ и "Наша Украина".» (04.08.2006, «Виктор Ющенко выбрал меньшее зло»// чем Юлия Тимошенко)
2.	«Скорее всего, персональный состав нового кабинета станет известен уже сегодня. Возглавит его Виктор Янукович, однако, как отмечают аналитики, он будет лишь формальным премьером, реальным же станет Ринат Ахметов.» (04.08.2006, «Виктор Ющенко выбрал меньшее зло»// чем Юлия Тимошенко)
3.	«Можно предположить также, что будущее правительство будет твердо отстаивать интересы донецкого бизнеса. А самый главный его интерес заключается в низких ценах на российский газ, поэтому очевидно, что Виктор Янукович поднимет в Москве тему снижения цены газа для дружественного правительства.» (04.08.2006, «Виктор Ющенко выбрал меньшее зло»// чем Юлия Тимошенко)
4.	«Чтобы заслужить доверие Запада и обеспечить благоприятные условия своему бизнесу, "донецкие" могут в ближайшее время совершенно преобразиться и стать еще более прозападными, нежели "оранжевые".» (04.08.2006, «Виктор Ющенко выбрал меньшее зло»// чем Юлия Тимошенко)
5.	«…в последние дни господин Янукович, разъезжающий с агитацией по стране, и так находится у всех на слуху благодаря своим оговоркам. На прошлой неделе в Крыму он назвал Чехова "великим украинским поэтом"» (02.02.2010, «Боевиков Виктора Януковича глушат взрывами Юлии Тимошенко» // Кандидаты в президенты Украины обменялись разоблачениями)
6.	«Пропрезидентская Партия регионов (ПР) вынуждает вступать в свои ряды мэров и популярных политиков юго-востока страны.» (Ъ-Online, 18.08.2010, «Виктор Янукович ведет партстроительные работы» // по созданию украинской вертикали власти)

Додаток Г

Таблиця 4 «Позитивні відгуки в російській газеті «Коммерсантъ» по відношенню до Віктора Януковича сформованого ним уряду»

№	Цитата (дата випуску номера, назва статті)
1.	«Избрание президентом Украины Виктора Януковича многие расценят как отложенную победу, вспомнив о том, что в 2004 году эту победу у него отобрала "оранжевая революция"... после безумной эпохи Виктора Ющенко президентом стал дружественный нам, вменяемый и способный договариваться лидер, которому даже говорить легче по-русски, чем по-украински…» ( 09.02.2010, «Цена вопроса»)
2.	«…господин Янукович уже обнародовал свои президентские планы. Россия и СНГ в них значатся как приоритет.» (11.02.2010, «Виктор Янукович выдал планы поверх 100 %»)
3.	«…лидер регионалов подчеркнул, что он продолжит работу по подписанию договора о сотрудничестве с ЕС. Однако европейской перспективе в заявлении отводится не так много места, как отношениям с Россией.» (11.02.2010, «Виктор Янукович выдал планы поверх 100 %»)
4.	«Янукович подходит к своему первому "юбилею" как сильный президент, сумевший за короткий срок взять под контроль исполнительную власть, создать устойчивое большинство в раде и, пусть и в самом первом приближении, стабилизировать финансовую ситуацию на Украине, еще недавно находившуюся в шаге от дефолта.» (04.06.2010, «Цена вопроса»)
5.	«Вместо прежней политики национального государства с одной доминирующей культурой… президент Янукович однозначно сделал ставку на проект поликультурной Украины.» (04.06.2010, «Цена вопроса»)
6.	«…у новой власти есть неплохие шансы добиться экономической стабилизации.» (04.06.2010, «Цена вопроса»)
7.	«Документ не просто корректирует внешнеполитическую ориентацию Киева, а, по сути, отменяет провозглашенный экс-президентом Виктором Ющенко курс на вступление страны в НАТО.» (04.06.2010, «Виктор Янукович исполнился чувства должности»)
8.	«…случайно или нет, но действовал он (В.Янукович) точь-в-точь в соответствии с пожеланиями президента и премьера РФ Дмитрия Медведева и Владимира Путина, которые ранее упрекали Киев в антироссийском курсе.» (04.06.2010, «Виктор Янукович исполнился чувства должности»)
9.	«Виктор Янукович сгладил все прежние шероховатости в отношениях с Москвой. Он оставил Черноморский флот России в Крыму до 2042 года. Закрыл тему голодомора, заявив, что никакой это не геноцид украинцев, а общая трагедия народов бывшего СССР. Поспособствовал отмене указов господина Ющенко о присвоении Степану Бандере и Роману Шухевичу званий героев Украины. Обещал защищать права русских и обеспечить им возможность пользоваться родным языком.» (04.06.2010, «Виктор Янукович исполнился чувства должности»)