- •2. Електромагнітний розрахунок
- •2.3. Розрахунок обмоткових даних якоря
- •Примітка: Марка плівкосклопласту — ізофлекс для класу b й імідофлекс для класів f і h.
- •2.5. Вибір матеріалу осердя якоря.
- •2.6. Розрахунок розмірів зубцевого шару якоря
- •2.9. Розрахунок розмірів головного полюса й станини. Визначення розмірів магнітного кола.
- •2.10. Розрахунок компенсаційної обмотки
- •Пазова ізоляція компенсаційної обмотки
- •2.12. Середні довжини магнітних ліній
- •2.13. Індукція в розрахункових перерізах
- •2.14. Магнітні напруги окремих ділянок магнітного кола
- •Розрахунок характеристики намагнічування машини
- •2.15. Розрахунок паралельної обмотки збудження
- •Ізоляція котушок головних і додаткових полюсів
- •2.16. Колектор і щітки
- •2.17. Комутаційні параметри
- •Розрахунок мрс обмотки додаткових полюсів
- •2.18. Розрахунок обмотки додаткових полюсів
- •2.19.Втрати і ккд
- •2.20. Розрахунок робочих характеристик
- •Pобочi хаpактеpистики двигуна
- •3. Вентиляційний розрахунок
- •4. Тепловий розрахунок
- •6. Опис конструкції
- •Література
- •1. Попічко в.В., Проектування електричних машин постійного струму. -л.:Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004.
6. Опис конструкції
Згідно з стандартом СТ СЕВ246-76 конструкційне виконання IM1001. Дана машина виконана на лапах з підшипниковими щитами, з горизонтальним розташуванням вала і з одним вихідним кінцем циліндричної форми.
Конструктивно двигун складається із якоря, станини, полюсів і елементів кріплення.
Корпус станини має циліндричну форму, виготовляється зі сталі Ст.3. До корпусу гвинтами прикручені головні і додаткові полюси з обмотками. Головні полюси складаються з осердя і полюсного наконечника, які штампуються з листової електротехнічної сталі 3411 товщиною 1 мм. Обмотку головних полюсів виконують багатошаровою з круглого мідного провідника марки ПЕТВ. Обмотку додаткових полюсів виконують багатошаровою з круглого мідного провідника марки ПЕТВ. Зібрані котушки основних і додаткових полюсів просочують і запікають. Пакет якоря виконують з штампованих і ізольованих лаком листів електротехнічної сталі 2013 товщиною 0,5 мм, напресовують прямо на вал і затискають між двома натискними кільцями, які одночасно служать опорою для лобових частин обмотки якоря. Один з обмоткотримачів впирається у виступ вала, а другий запирається кільцем, насадженим на вал гарячою посадкою. Вал виготовляється з сталі марки 45, має ступінчасту форму для роздільної посадки на нього осердя якоря, колектора і вентилятора.
Колектор складається з колекторних пластин, ізольованих одна від одної слюдяними пластинами, які є міжламельною ізоляцією. Для приєднання кінців обмотки якоря до колектора в колекторні пластини впаяні когутки.
До підшипникового щита зі сторони колектора за допомогою болтів кріплять траверзу щіткотримачів. Щіткотримачі штампують на текстолітових кільцях. В щіткотримачі встановлені щітки. Аксіальну вентиляцію електродвигуна здійснюють за допомогою литого вентилятора, насадженого на вал зі сторони приводу. Повітря забирається через жалюзі, виконані в захисній стрічці зі сторони колектора і викидається через отвори в захисній стрічці зі сторони приводу.
Зі сторони колектора на валу передбачено спеціальне балансувальне кільце. В підшипникових щитах встановлені підшипники кочення. Кінці обмоток якоря і збудження виводять до болтів панелі, яка розташована в коробці виводів.
Література
1. Попічко в.В., Проектування електричних машин постійного струму. -л.:Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2004.
2. Проектирование электрических машин /Под ред. И.П.Копылова. -М.: Энергия, 1980. - 496 с.