31. Шляхи підвищення продуктивності праці – це:

а) конкретні умови росту продуктивності праці, методи їхнього використання для забезпечення ефективної діяльності людини;

б) невикористані можливості підвищення продуктивності праці в результаті неповного використання нової техніки та технології;

в) конкретні напрями дії факторів росту продуктивності праці, методи використання їх людьми у процесі виробництва;

г) науково-технічний прогрес, комплексна механізація та автоматизація виробництва, вдосконалення розподілу та кооперації праці.

32. Підвищення продуктивності праці найбільшою мірою залежить від:

а) науково-технічного прогресу;

б) професійного та кваліфікаційного рівня робочої сили;

в) організаційних чинників її зростання;

г) кооперації та спеціалізації праці;

д) правильної відповіді немає.

33. Безмежне зростання продуктивності праці обумовлено такими чинниками:

а) удосконаленням ринкових механізмів господарювання;

б) структурною перебудовою економіки;

в) упровадженням досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

г) удосконаленням особистісного чинника виробництва.

34. До інтенсивних джерел зростання продуктивності праці відносяться:

а) інтенсивність праці;

б) використання робочого часу;

в) підвищення працездатності працівників;

г) удосконалення техніко-технологічного рівня виробництва.

35. Розрахунок приросту продуктивності праці на підприємстві за рахунок економії робочої сили за окремими організаційно-технічними заходами здійснюється за такою формулою:

а) ; б) ; в) ,

де Ечі – економія чисельності від упровадження і-го заходу, осіб; Чв – вихідна чисельність працівників, осіб.

36. До суб'єктивних факторів росту продуктивності праці відносяться:

а) концентрація, спеціалізація, творча активність, умови праці;

б) організація праці, нормування праці, функціональний розподіл праці;

в) кваліфікація працівників, стаж, вік, ставлення до праці;

г) режими праці та відпочинку, професійна перепідготовка кадрів;

д) концентрація, комбінування та спеціалізація виробництва;

37. Приріст продуктивності праці за рахунок ліквідації внутрішньо змінних втрат робочого часу розраховують за формулою:

а) ; б) ; в) ; г) ,

де Вб та Вз – втрати внутрішньозмінного робочого часу відповідно в базисному і звітному періодах, у %.

38. Дія організаційних факторів росту продуктивності праці здійснюється за такими напрямками:

а) підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів;

б) зниження матеріаловіддачі, фондовіддачі, капіталовіддачі;

в) удосконалення організації робочих місць, спеціалізація праці;

г) удосконалення технології виробництва.

39. До регламентованої праці відносяться:

а) праця конструктора щодо розробки нових видів устаткування, продукції, приладів тощо;

б) праця наладчика устаткування щодо визначення причин простою устаткування, розробка плану його ремонту;

в) праця складальника на конвеєрі з примусовим ритмом роботи;

г) праця технолога виробництва сирів щодо розробки нових технологій та складання інгредієнтів;

д) робота економіста з праці щодо розробки ефективних систем стимулювання праці персоналу.