- •1 . Капітал підприємства та джерела його формування
- •4. Принципи організації фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •5. Особливості організаційної структури фінансових служб малих, середніх та великих підприємств
- •6. Методи фінансування суб'єктів господарювання
- •7. Характеристика критеріїв вибору джерел фінансування суб'єктів господарюванню
- •8. Характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності
- •9,11,12,13. Фінансова діяльність господарських товариств
- •10.Критерії прийняття рішення про вибір правової форми організації суб'єкта господарювання
- •2. Можливості участі в управлінні справами суб’єкта господарювання та контролю за ним.
- •14.Фінансова діяльність промислово-фінансових груп, венчурних та рієлтерських
- •15.Особливості фінансової діяльності кооперативів, кредитних спілок та їх об'єднань
- •16.Особливості фінансової діяльності державних підприємств
- •17.Складові та функції власного капіталу підприємства
- •18.Формування статутного капіталу підприємств різної форми власності
- •19.Механізм збільшення статного капіталу підприємства
- •20. Зменшення статутного капіталу підприємств різної організаційно-правової
- •21.Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
- •22.Сутність самофінансування та характеристика його видів
- •23.Характеристика повного та прихованого самофінансування
- •24.Формування власних фінансових ресурсів суб'єкта господарювання
- •25.Формування, розподіл та використання прибутку на підприємстві
- •26.Амортизаційні відрахування: методи нарахування амортизації
- •27. Показники інтенсивності використання власного капіталу
- •28.Зміст, значення та принципи дивідендної політики
- •29.Особливості порядку нарахування дивідендів суб'єктів різних організаційно-правових форм господарювання
- •30.Форми виплати дивідендів
- •31 .Прийоми дивідендної політики, їх характеристика
- •33.Оцінка дивідендної політики та її результатів методом коефіцієнтів
- •34.Реорганізація підприємства та її основні форми
- •35.Укрупнення підприємства, особливості злиття, приєднання та поглинання
- •36.Реорганізація підприємства, прямована на його розукрупнення підприємства
- •3. При проведенні передприватизаційної підготовки державних підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості.
- •4. За рішенням антимонопольних органів, якщо підприємства зловживають монопольним становищем на ринку
- •37.Перетворення як спосіб реорганізації підприємства
- •44. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •45. Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права
- •50.Каталог функцій і завдань фінансового контролера
18.Формування статутного капіталу підприємств різної форми власності
Для більшості підприємств основним елементом власного капіталу є статутний (номінальний) капітал — сума вкладів власників підприємства в його активи за номінальною вартістю згідно із засновницькими документами. У відповідній статті балансу наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Сума статутного капіталу,це та сума капіталу, в межах якої засновники підприємства (зокрема АТ, ТОВ) несуть матеріальну відповідальність перед його кредиторами. Саме тому зменшення статутного капіталу за наявності заперечень кредиторів не допускається.
Різниця між зареєстрованою сумою статутного (номінального) капіталу та фактично внесеною засновниками являє собою неоплачений капітал підприємства. У балансі ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні величини власного капіталу.
Статутний капітал акціонерного товариства поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.
Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства зводяться до такого (табл. 3.1):
збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов’язаннями перед кредиторами. Таким чином підвищується кредитоспроможність суб’єкта господарювання та його фінансова незалежність;
мобілізація фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів, планів санації, модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;
поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення статутного капіталу пов’язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;
акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у т. ч. з метою посилення впливу на дані підприємства, їх поглинання чи придбання їх потужностей.
Статутний капітал ТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку. Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу (не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації).
19.Механізм збільшення статного капіталу підприємства
Збільшення статутного капіталу ТОВ
Статутний капітал ТОВ можна збільшувати шляхом здійснення додаткових внесків чи реінвестування прибутку. Здійснюючи внески в статутний капітал, учасники не змінюють свого юридичного статусу (не відбувається ні реорганізації, ні ліквідації). До основних витрат, пов’язаних із залученням власного капіталу ТОВ, можна віднести такі:
державне мито;
вартість нотаріальних послуг;
плата за перереєстрацію засновницьких документів.
При збільшенні статутного капіталу товариства слід враховувати те, що, викупивши додаткову частку, новий учасник стає співвласником раніше створених підприємством резервів. Саме тому, окрім номінальної вартості частки, учасник повинен сплатити ажіо, яке відповідає належному на цю частку еквіваленту раніше сформованих резервів.
Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам.
Учасники товариства користуються переважним правом на здійснення додаткових внесків у статутний капітал чи на придбання частки учасника, який її уступив пропорційно їх часткам у статутному капіталі товариства або в іншому погодженому між ними розмір
Методи та джерела збільшення статутного капіталу АТ
До основних методів збільшення статутного капіталу АТ належать такі:
збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;
збільшення номінальної вартості акцій.
У разі збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний капітал підприємства збільшується за рахунок таких джерел:
додаткових внесків учасників і засновників;
дивідендів (реінвестиції прибутку);
резервів (якщо вони сформовані на належному рівні).
Зрозуміло, реальний приплив фінансових ресурсів на підприємство відбувається лише у разі здійснення додаткових внесків інвесторів в обмін на корпоративні права суб’єкта господарювання. Ця операція пов’язана з додатковою емісією таких прав (в АТ — акцій).
При збільшенні статутного капіталу шляхом підвищення номінальної вартості акцій акції попередніх випусків обмінюються на акції нової номінальної вартості відповідно до кількості акцій, якими володіє акціонер. Обмеження терміну обміну акцій не допускається. Подібне збільшення статутного капіталу АТ є підставою для анулювання реєстрації попередніх випусків акцій і потребує реєстрації випуску акцій нової номінальної вартості та інформації про випуск нових акцій.