19. Криза 1929-1933 рр. Та її вплив на господарство Англії, Франції, Німеччини та сша.

В Англии экономический кризис начался в конце 1929 г., трудности возникли в связи с перепроизводством и реализацией товаров, остановились многие предприятия, выросла безработица. Английское правительство приняло ряд мероприятий: поддерживалась концентрация производства, устанавливался контроль по выпуску продукции. Выходу из кризиса содействовала внешнеэкономическая политика государства. В 1931 г. оздоровлению экономики содействовала ликвидация золотого стандарта.

В 1930 гг. большая депрессия коснулась и Франции. Экономический кризис во Франции длился аж до 1936 г. Большие потери понесла легкая промышленность, Ощущались «ножницы цен», сельское хозяйство не могло в полной мере обеспечить продуктами питания население. Было вывезено много финансового капитала за границу, пошатнулась национальная валюта-франк.

Мировой кризис имел катастрофические последствия и для Германии: сократилось производство, имело место большое кол-во банкротств, катастрофически сократился экспорт, не за что было выплачивать репарации. Для улучшения ситуации в Германии правительства США, Англии, Франции приняли план Юнга, который предусматривал уменьшение размеров ежегодных репараций и платежей. Экономический кризис в Германии длился до начала 1934 г.

Кризис в США начался с резкого падения цен на акции, в целом промышленное производство и торговля сократилась вдвое, безработица достигла астрономических цифр. Выход из экономического кризиса в США тесно связан с именем Франклина Рузвельта и его программой под названием «новый курс».

19. Криза 1929-1933 рр. В сша. Новий курс Рузвельта.

Економічна криза почалася в США, далі поширилася в інших країнах світу.

У жовтні 1929 р. у США стався біржовий крах. Він і поклав початок кризи. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Випуск автомобілів, виплавка чавуну, сталі скоротилися на 80 %. Промислове виробництво, національний доход, роздрібна торгівля знизилися вдвічі, імпорт і експорт - на 75%. Разом з підривом світових торговельних зв'язків прийшли у глибокий розлад фінанси. Навесні 1933 року США відійшли від золотого стандарту.

За роки кризи збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Унаслідок цього мільйони громадян США втратили майно, робочі місця. Безробіття охопило понад 17 млн. людей. Промисловість була відкинута до рівня 1911 року. Щоб стримати падіння цін, скоротити запаси товарів, було вжито знищення їх.

Зазнало тяжких втрат і сільське господарства США. Близько 1 млн. фермерів збанкрутували. Економічна криза поглиблювалася й невпевненими діями уряду США. Президент Гувер та його адміністрація не втручалися в справи економіки і приватного бізнесу, хоча намагалися якось пом'якшити наслідки кризи. Не проводилася державна допомога безробітним. Неспроможність адміністрації Гувера змінити становище приводило до масових страйків, походів безробітних на Вашингтон.

У цих умовах новообраний президент Ф. Рузвельт (1932р.) проголосив "новий курс", основу якого становила ідея державного регулювання економіки.

Уперше в США було прийнято широкомасштабний державний контроль над економікою. Одним з перших актів стало зміцнення банківської і фінансової системи. Було прийнято "надзвичайний закон про банки". За цим законом найбільш життєздатні банки одержали з федеральної резервної системи (казни) субсидії і кредити, понад 2 тис. банків (невизнаних "здоровими") не одержали дозволу продовжувати свою діяльність. Відмінялося вільне ходіння золота.

Центральне місце в заходах "нового курсу" зайняло державне регулювання промисловості. Так, усі галузі промисловості було поділено на 17 груп. Вони прийняли "кодекс чесної конкуренції", згідно з яким партнери встановлювали розмір виробництва, ціну, ділили між собою ринки збуту, рівень заробітної плати тощо.

У сфері сільського господарства з метою припинення процесу розорення фермерів планувалося підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію, скоротивши виробництво та площі посівів. За тимчасові збитки фермери одержували від держави компенсацію.

Проводилася важлива соціальна програма. Безробітні отримали роботу на будівництві автострад та інших державних споруд (громадські роботи). Безробітним почали видавати фінансову допомогу. Отже, вперше в мирних умовах держава почала відігравати важливу роль регулятора і координатора у сфері економіки. Це допомогло спочатку зупинити, а потім подолати наслідки кризи 1929-1933 рр.