- •1.Мікроек. Як складова частина теоретичної економіки.
- •2.Предмет, концептуальні основи і методологія мікро.
- •3. Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ек. Теорії та проблема її виміру.
- •5.Закон спадної гран. Кор.-ті блага. Пер. Закон Госсена.
- •7. Рівновага споживача з кард. Позицій. Закон Госсена.
- •8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9. Криві байдужості, їх властивості.
- •10. Криві байдужості як спец. Інстр. Мікроек. Аналізу.
- •11. Гнз благ: сутність і методика обчислення.
- •12. Бюджетна лінія.
- •14. Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим (х), інші більш дорогі товари (у).Це показується рухом вздовж кривої байдужості.
- •17. Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •19. Аналіз зміни попиту в цілому та вел. Попиту.
- •20. Цінова еластичність попиту.
- •21. Еласт-ть попиту за доходом та перехресна ел-ть.
- •22. Підп-во як суб’єкт ринку та вир.-ринк. Сис-ма
- •24.Найважливіші параметри п-ва як мікроек-ної моделі
- •25. Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26. Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27. Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквант. Варіація факторів.
- •29. Витрати вир-ва в коротко строк. Періоді.
- •30. Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31. Пропозиція і закон пропозиції.
- •32. Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33. Еластичність пропозиції.
- •34. Перехресна еластичність пропозиції та її вплив на стратегію товаровиробника.
- •35. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики.
- •37. Рівновага підприємства та галузі у короткостроков періоді.
- •38. Ринок досконалої конкуренції у довгостроковому періоді.
- •39. Модель „чистої” монополії та їх характеристики.
- •40. Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42. Основні ознаки олігополії.
- •43. Теоретичні моделі олігополії.
- •44. Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45. Ефективність олігополії
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки п-ва – монополістич конкурента
- •48. Нецінова конкуренція
- •49. Ефективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •53.Похідний попит і принцип оплати факторів.
- •55. Попит на працю в умовах досконалого конкурентного ринку ресурсів.
- •58.Капітал і процентний дохід.
- •60.Визначення ринкової ставки позичкового процента за умов досконалої конкуренції.
7. Рівновага споживача з кард. Позицій. Закон Госсена.
Корисність – це власт. товару задов-ти потреби споживача. К-ть хар-є принциповий момент у поведінці споживача, який вибирає для себе той чи ін.. набір благ.
Представники кардиналістської школи стоять на позиції того , що корисність можна виміряти кількісно.За кард-ю теорією споживач керується принципом раціональності, а саме: маючи обмежені кошти і бажаючи максим-ти сукупну користь від споживання благ, він розподіляє свій дохід так, щоб корисність отримана від останньої грош. од., витраченої на те чи ін.. благо стала однаковою:
MUx/Px = MUy/Py
Дане рівняння розглядається як основне в концепції споживчого попиту (в рамках теорії кор.-ті) й означає досягнення споживачем стану рівноваги. Воно може бути перетворено наступним чином: MUx/ MUy = Px/ Py. Принцип рівної граничної корисності є важливим принципом максимізації в мікроек-ці для аналізу поведінки споживача і виробника. Отже, рівновага споживача – стан, у якому досягається оптимальна структура покупок (згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень задоволення споживача.
2-й закон Госсена визначає оптимальність поведінки споживача:Для отримання максимальної корисності за певний період часу потрібно спожити кожного з благ таким чином, щоб MU ціх благ були рівними.
8. Вибір споживача з ординалістських позицій.
Ординалісти – напрям, який вважає вимірювання кор-ті неможливим та пропонують порядковий принцип порівняння кор.-ті, на основі якого базується вибір споживача.
Для цього вводять поняття: а) крива байдужості; б) лінія бюджетного обмеження. Крива байдужості – це крива, кожна точка якої хар-є спож. вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг, що приносить споживачу однакове задоволення.
Лінія бюджетного обмеження – показує всі можливі комбінації товарів, які може придбати споживач у межах свого доходу.
Рівновага спож-ча відповідає такій комбінації придбаних тов., яка максимізує кор-ть при заданому бюдж. обмеженні. Споживач максимізує свою кор-ть за умови, коли він знах. на найвищій кривій байдужості і еа лінії можливостей споживання, тобто на бюджетній лінії.
Точка дотику бюджетної лінії з найбільш віддаленою кривою байдужості вказує на оптим. набір благ, що купуються. Це і є оптимальність у досягненні максимальної корисності з ординалістської позиції. Формальною ознакою досягнення споживачем максимального задоволення при заданому бюджеті є рівняння значення граничної норми заміщення двох благ співвідношенню їх цін: MRS= ∆y/∆x=Рх /Ру (умова рівноваги в ординал. конц.), так як в точці дотику бюджетної лінії з кривою байдужості нахил першої (Ру /Рх) дорівнює нахилу другої (MRS).(tg a = tg b)
9. Криві байдужості, їх властивості.
Споживач завжди робить вибір серед множини товарів Вибір споживача можна виразити за допомогою кривої байдужості - це крива, кожна точка якої характеризує споживацький вибір у вигляді певного набору товарів чи послуг (ринковий кошик аба кошик споживача). Крива байдужості показує множину споживацьких пар, вибір серед яких байдужий для споживача. Або іншими словами усі споживацькі пари на кривій байдужості забезпечують споживачеві однаковий рівень корисності. Криві байдужості мають такі основні властивості в моделях переваг споживача:
1)Крива байдужості є спадна лінія.
2)Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в кожній її точці характеризується відношенням її граничної корисності блага, що відкладається на горизонтальній осі до граничної корисності блага, що відкладається по вертикальній осі, або граничній нормі заміщення.
3)Криві байдужості є випуклі, тобто її нахил зменшується по мірі переміщення зверху вниз.
4)Криву байдужості можна провести через любу точку.
5)Криві байдужості не перетинаються, тобто вони є паралельні.
6)Крива байдужості завжди увігнута і спадаюча лінія.
Любий набір товарів, що характеризується точками вище і з права кривої байдужості завжди більш привабливий ніж на кривій. Сукупність прямих байдужості складають карту байдужості.
Криві байдужості:
1) не можуть перетинатися;
2) криві байдужості забезпечують ранжування наборів споживчих товарів від найменш привабливих (бажаних) до найбільш бажаних, але не указують наскільки один набір бажаніше другого (іншого);
3) більш віддалена від початку координат крива байдужості відповідає більш високому рівню споживання;
4) крива байдужості є спадна;
Досконалі субститути мають криві байдужості у вигляді прямих ліній, а досконалі комплементи мають криві байдужості у вигляді прямих кутів.