Собівартість реалізованої продукції

( ряд.040 ф.№ 2 )

К о.з = --------------------------------------------------------------

( Запаси на початок + запаси на кінець ) : 2

( ряд. 100…140 гр.3 + ряд 100…140 гр.4 )

Якщо цей коефіцієнт збільшується, то це означає, що запаси обертаються скоріше.

У нашому прикладі коефіцієнт оборотності запасів на початок періоду

5 540

Ко.з = --------------------------------------- = 5.0

( 510 + 452 + 640 + 610 ) : 2

У деяких джерелах замість величини собівартості продукції у чисельнику формули вказують чистий доход ( виручку ) від реалізації продукції.

Якщо розділити тривалість звітного періоду ( один рік ) на розрахований коефіцієнт оборотності запасів, то отримаємо кількість днів, через яку слід поповнювати запаси. У нашому прикладі це 365 : 5.0 = 73 дні.

4. Аналіз активів та пасивів балансу підприємства починають з аналізу динаміки валюти балансу.

Зростання валюти балансу порівняно з попереднім періодом – добрий знак, але слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Дуже добре, якщо це сталося за рахунок збільшення власного капіталу, однак над збільшенням боргових зобов’язань варто замислитися.

Зменшення валюти балансу сигналізує про деяке згортання діяльності підприємства. Але єдиного для всіх діагнозу тут поставити неможливо, причини у кожного підприємства свої. Багато залежить від того, за якими саме статтями спостерігається зменшення. Іноді це є наслідком “ чищення “ балансу, а саме – звільнення від зайвих зв’язків з іншими суб’єктами ( розподіл підприємства, виділення дочірніх компаній тощо ).

Динаміку змін у структурі активів і пасивів можна простежити, порівнюючи абсолютні величини кожної статті балансу на кінець і на початок періоду. Таким порівнянням підлягають також підсумкові величини за розділами. Порівнюючи показники балансу з різних розділів, можна використати найпростіші визначення платоспроможності та ліквідності.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його активи більші, ніж зовнішні зобов’язання. Підприємство вважається ліквідним , якщо воно здатне сплатити свої короткострокові зобов’язання за рахунок поточних активів.

Розглянемо методику аналізу активів та пасивів на прикладі ф. № 1.

1. Стан на початок періоду.

• Загальна сума активів становить 3 744 тис.грн, а зовнішні зобов’язання складають –1 560 тис.грн ( 832 + 728). Отже, за визначенням, підприємство на початок періоду було платоспроможним.

• Загальна сума короткострокових зобов’язань – 728 тис.грн, а поточні активи дорівнюють 676 тис.грн (1 638 –510-452 ). Отже, на початок року підприємство не було ліквідним.

2. Співвідношення у балансі на початок періоду.

• Зіставимо величину власного капіталу із загальною сумою фінансових коштів, якими користується підприємство.

Власний капітал складає 2 184 тис.грн, а загальна сума фінансових джерел, якими користується підприємство становить 3 744 тис.грн. Визначимо, яка частка з усіх джерел припадає на власний капітал : 2 184 / 3 744 * 100 % = 58.3 %, тобто більше половини усіх фінансових коштів, задіяних підприємством. Інша частина усіх джерел – зовнішні зобов’язання, які складають, як вже було визначено, 1 560 тис.грн. Тоді пропорція ( співвідношення ) власного капіталу та зовнішніх зобов’язань складається так : 2 184 : 1 560. Округливши ці числа до 1 000, отримаємо приблизне співвідношення – 2.0 : 1.5