5. Система та структура органів прокуратури. Кадри органів прокуратури
Прокуратура України являє собою єдину централізовану систему органів, які пов`язані спільними завданнями та функціями і будується у відповідності з державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України, а також за функціональними ознаками.
До системи органів прокуратури входять:
– Генеральна прокуратура України;
– прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних);
– міські, районні, міжрайонні прокуратури;
– спеціалізовані прокуратури, які утворюються за функціональною ознакою (природоохоронні, транспортні, з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах), функціонують на правах міжрайонних та підпорядковуються прокурору області;
– військові прокуратури. Структура системи військових прокуратур не співпадає з адміністративно-територіальним устроєм України, оскільки вона будується відповідно до структури Збройних сил України (Центральний, Північний та Південний регіони, Військово - морські сили, гарнізони).
Вищою ланкою системи є Генеральна прокуратура, яка під керівництвом Генерального прокурора визначає стратегію та тактику діяльності прокуратури, здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів юридичними та фізичними особами. Структурно Генеральна прокуратура України складається з Головних управлінь, управлінь, відділів, які утворюються відповідно до основних напрямків її діяльності, а також інших підрозділів, які забезпечують її діяльність (наприклад Головне управління підтримання державного обвинувачення в судах; Головне управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень; Управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів та інші).
Другою ланкою системи є прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей та прирівняні до них прокуратури міст Києва та Севастополя, військова прокуратура ВМС України та військові прокуратури регіонів, які підпорядковуються Генеральному прокурору України і здійснюють керівництво нижчестоящими прокуратурами. Прокуратури області та прирівняні до них прокуратури складаються з управлінь, відділів та інших підрозділів (наприклад управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та слідство; слідче управління (відділ); відділ захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави; відділ представництва інтересів громадян і держави в суді; відділ підтримання державного обвинувачення, організаційно-контрольний відділ та ін.).
До прокуратур третьої або нижньої ланки належать міські, районні, міжрайонні прокуратури та військові прокуратури гарнізонів.
Спеціалізовані (галузеві) прокуратури будуються за загальними принципами, вони виконують такі самі завдання і користуються такими же повноваженнями як і територіальні прокуратури, але з урахуванням специфіки предмету нагляду.
Генеральну прокуратуру України, яка є вищим органом системи прокуратури очолює Генеральний прокурор України. Генеральний прокурор України призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Генеральний прокурор України не менш як один раз на рік звітує перед Верховною Радою України про діяльність прокуратури. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокурору, що тягне за собою його відставку. Строк повноважень Генерального прокурора та підпорядкованих йому прокурорів складає п`ять років. Згідно ст. 2 Закону, до закінчення строку повноважень Генеральний прокурор може бути звільнений з посади у наступних випадках: закінчення строку, на який його було призначено; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; порушення вимог несумісності; набрання законної сили обвинувальним вироком суду; припинення його громадянства; подання заяви про звільнення за власним бажанням.
До повноважень Генерального прокурора України належить:
1) спрямування роботи органів прокуратури і здійснення контролю за їх діяльністю;
2) призначення першого заступника, заступників Генерального прокурора України, керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, інших працівників Генеральної прокуратури України;
3) затвердження структури і штатної чисельності підпорядкованих органів прокуратури, розподіл коштів на їх утримання;
4) призначення за погодженням з Верховною Радою АРК прокурора АРК;
5) призначення заступників прокурора АРК., прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів;
6) визначення порядку прийняття, переміщення та звільнення прокурорів, слідчих прокуратури та інших спеціалістів, за винятком осіб, призначення яких передбачено Законом;
7) видання обов'язкових для всіх органів прокуратури наказів, розпоряджень, затвердження положень та інструкцій;
8) присвоєння класних чинів згідно з Положенням про класні чини працівників прокуратури і внесення подань Президенту України про присвоєння класних чинів державного радника юстиції 1, 2 і 3 класів.
Вказівки Генерального прокурора України з питань розслідування є обов'язковими для виконання всіма органами дізнання і попереднього слідства.
Прокуратури АРК, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.
Оскільки прокуратура відповідно до ”Перехідних положень” Конституції України продовжує виконувати функцію досудового слідства, в Генеральній прокуратурі відповідно працюють – старші слідчі з особливо важливих справ і слідчі з особливо важливих справ; у прокуратурах АРК, областей, міст Києва та Севастополя – слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі, у районних, районних у містах і міських прокуратурах – старші слідчі та слідчі.
Прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові і моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціальністю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України. Особи, вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури, приймають "Присягу працівника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.
Особливі вимоги висуваються до осіб, які призначаються на посади керівників органів прокуратури. Так на посади прокурорів АРК, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів призначаються особи віком не молодше 30 років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше 7 років, а на посади районних і міських прокурорів – віком не молодше 25 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років.
Сумісництво служби в органах прокуратури з роботою на підприємствах, в установах чи організація, а також з будь-яким підприємництвом не допускається, за винятком наукової і педагогічної діяльності.
На посаду прокурора або слідчого прокуратури не можуть бути прийняті особи, які були засуджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих.
Прокурорам і слідчим органів прокуратури, працівникам науково-навчальних закладів прокуратури присвоюються класні чини відповідно до займаних посад і стажу роботи. Порядок присвоєння і позбавлення класних чинів визначений Положенням ”Про класні чини працівників органів прокуратури України”, яке затверджене постановою Верховної Ради України № 1795-ХІІ від б листопада 1991 року. Згідно Положення встановлено 10 класних чинів працівників органів прокуратури: 1) державний радник юстиції України; 2) державний радник юстиції 1 класу, 2 класу та 3 класу; 3) старший радник юстиції, радник юстиції та молодший радник юстиції; 4) юрист 1 класу, 2 класу та 3 класу. Класні чини державного радника юстиції України, а також державного радника юстиції 1, 2 та 3 класів присвоюються Президентом України. Інші класні чини присвоюються Генеральним прокурором України.
Порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини визначається ст.48 Закону та Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим постановою Верховної Ради України № 1796-ХІІ від 6 листопада 1991 року.
За невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступки, які порочать звання працівника прокуратури, до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються наступні дисциплінарні стягнення: 1)догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4)позбавлення нагрудного знаку ”Почесний працівник прокуратури України”; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення в повному обсязі, за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2 та 3 класів, яке провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.
Прокурори АРК, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.