Тема 8. Ігрові ієрархічні моделі обґрунтування прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень

1. Коли кожний елемент вищого рівня можна розкласти (деталізувати) на кілька часткових елементів нижчого рівня, які, в свою чергу, деталізуються множиною елементів наступного (нижчого) рівня і т. д. називають:

А)ієрархією

Б)ієрархічною структурою

В) ієрархічною моделлю

Г) вірна відповідь відсутня

2. В основу ієрархічної моделі прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень покладено принцип …. врахування пріоритету локальних критеріїв якості стратегій, інформаційних ситуацій (у полі яких застосовуються ці критерії) та функціоналів оцінювання (що адекватно відображають цілі, яких хоче досягнути СПР).

А) ефективного

Б) гнучкого

В) допустимого

Г) дискретного

3. … є систематизованою математичною процедурою для ієрархічного подання елементів, які визначають сутність певної економічної проблеми.

А) метод нормалізації критеріїв

Б) Метод аналізу ієрархії

В) процес обгрунтування компромісного рішення

Г) визначення критерію мінімальної відстані

4. Метод аналізу ієрархій (МАІ). Його призначення —

А) це підтримка прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень при виборі одного з множини об’єктів (варіантів рішень, стратегій тощо).

Б) це підтримка прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень при виборі декількох стратегій з множини об’єктів.

В) це підтримка прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень за якого гравець має вибрати оптимальне значення.

Г) вірна відповідь відсутня

5. На яких принципах базується метод аналізу ієрархій?

А) принципи ідентичності і декомпозиції

Б) принцип дискримінації

В)принципи порівняльного судження та синтезування

Г) всі відповіді вірні

6. На найвищому рівні ієрархічної моделі обґрунтування одноцільного багатокритеріального рішення в полі однієї інформаційної ситуації лежить:

А) оператори згортання функціонала оцінювання

Б) нормалізована матриця

В) компромісне (оптимальне) рішення

Г) інтегральний функціонал оцінювання

Тема 9.

1. Серед експертних методів розрізняють:

1. комплексні і змішані;

2. індивідуальні та колективні;

3. індивідуальні і комплексні;

4. загальні і індивідуальні.

2. Індивідуальні експертні методи полягають:

1. у використанні думок експертів відповідного профілю, сформульованих кожним із них, незалежно один від одного;

2. у постановці аналітиком під час бесіди з експертом запитань про чинники, що визначають стан досліджуваного об’єкта;

3. правильні відповіді a i b;

4. правильна відповідь відсутня.

3. Найвідомішими індивідуальними експертними методами є:

1. комісій і анкетування;

2. інтерв’ю та анкетування;

3. індивідуальні та колективні;

4. Метод “відстороненого оцінювання”.

4. Метод анкетування ґрунтується на:

1. використанні думок експертів відповідного профілю, сформульованих кожним із них, незалежно один від одного;

2. постановці аналітиком під час бесіди з експертом запитань про чинники, що визначають стан досліджуваного об’єкта;

3. самостійній підготовці експертом відповідей на запитання анкети;

4. правильні відповіді c i b.

5. Метод інтерв’ю полягає:

1. у постановці аналітиком під час бесіди з експертом запитань про чинники, що визначають стан досліджуваного об’єкта;

2. у самостійній підготовці експертом відповідей на запитання анкети;

3. у використанні думок експертів відповідного профілю, сформульованих кожним із них, незалежно один від одного;

4. правильна відповідь відсутня.

6. Методами колективного експертного оцінювання є:

1. метод комісії;

2. метод Делфі;

3. метод анкетування;

4. правильні відповіді a i b.

7. Нейронна мережа це:

1. це сукупність обчислювальних алгоритмів (нейронів), що розподілені по кількох шарах, і пов’язаних один з одним певними зв’язками (синапсами), котрим надаються додатні чи від’ємні вагові коефіцієнти;

2. це сукупність нейронів, що розподілені по одному шару, і пов’язаних один з одним синапсами, котрим надаються додатні чи від’ємні вагові коефіцієнти;

3. це сукупність нейронів, що розподілені по одному шару, і пов’язаних один з одним синапсами, котрим надаються лише додатні вагові коефіцієнти;

4. це сукупність обчислювальних алгоритмів (нейронів), що розподілені по кількох шарах, і пов’язаних один з одним певними зв’язками (синапсами), котрим надаються лише від’ємні вагові коефіцієнти.