2. Перемога національно-демократичної революції і проголошення незалежної України:

- спроба державного перевороту 19 серпня 1991;

- роль України в розпаді СРСР;

- характер, рушійні сили і значення національно-демократичної революції;

- Акт проголошення незалежності України;

- його політичні наслідки для України;

- підтвердження цього акту всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991;

- міжнародне визнання України;

- формування концепції зовнішньо-політичного курсу;

- всенародне обрання президента України Л.М.Кравчука;

- заборона Компартії України;

- миротворча діяльність України.

3. Проблеми розбудови Української незалежної держави:

• конституційно-правовий статус України;

• становлення владних структур;

• місцеве самоврядування – муніципалізм – публічна самоврядна (муніципальна) влада;

• конституційний процес. Прийняття Конституції України – основного закону;

- законодавча діяльність нового парламенту;

- проаналізувати основні новоприйняті закони;

- формування багатопартійності;

• творення національної економіки. Новий соціально-економічний реформаційний курс і його наслідки;

- розробка концепції зовнішньої політики; західний напрям зовнішньої політики;

• ваша оцінка входження України в Співдружність Незалежних Держав /СНД/;

• формування Військово-Морських сил України;

• стан культури, освіти і науки в Україні;

• етнополітична ситуація в сучасній Україні;

- Україна на сучасному етапі: геополітичні перспективи.

Ключові терміни:

Автономія (гр. autonomia – самоврядування, досл.: - самозаконня, від autos – сам і nomos – закон) – у широкому розумінні – певний ступінь самостійності яких-небудь органів, підприємств, установ, організацій, територіальних чи екстериторіальних спільнот з питань життєдіяльності.

Адміністративно-територіальний устрій (поділ) – поділ території унітарної держави або території суб’єктів федеративної держави на адміністративно-територіальні одиниці, відповідно до якого утворюється і функціонує система органів управління цими одиницями.

Геополітика — політична концепція, згідно з якою політика держави (насамперед зовнішня) зумовлюється географічними факторами (положення країни, її природними ресурсами, кліматом тощо). У минулому використовувалась для виправдання зовнішньої експансії. У сучасній літературі термін геополітика використовується для визначення певного впливу географічних факторів на зовнішню політику держави.

Гласність — необхідний елемент демократизації, який передбачає відкритість, доступність інформації для громадського ознайомлення і обговорення; контроль за діяльністю організацій та окремих осіб.

Демократичний режим — це режим, при якому державна (політична) влада здійснюється з дотриманям основних прав людини із забезпеченням легальних можливостей вільного волевиявлення і врахування інтересів усіх груп населення через демократичні інститути (вибори, референдуми, засоьів масової інформації) діяльність різноманітних громадських об'єднань, які представляють ці інтереси і впливають на виробленя та здійснення політики держави.

Державний Герб — це відмінний знак, що є офіційною емблемою держави, він зображається на прапорах, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ.

Державний Гімн — музикально-поетичний твір, який разом з Державним Гербом і Державним прапором є офіційним символом держави.

Державний прапор — це офіційний відмінний знак (емблема) держави, символ її суверенітету.

Конституція (від лат. constitutio — установлення, устрій) — система правових норм конкретної держави, що закріплюють засади організації економічного, соціального, політичного і духовного життя суспільства, визначають організацію і функціонування державної влади та основи взаємовідносин держави і особи.

Конституційний лад (державний, національний, народний) — порядок, при якому дотримуються права і свободи людини і громадянина, держава підпорядкована праву (є конституційною), сприяє утвердженню справедливих, гуманних і правових взаємозв'язків між людиною, громадянським суспільством і державою.

Плюралізм — наявність різних позицій, думок, які відображають різноманітні інтереси соціальних груп і політичних рухів суспільства.

Політична партія — добровільне обєднання громадян, які є прихильниками певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку. Має за мету сприяти формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь увиборах та інших політичних заходах.

Популізм — прагнення політиків отримати визнання своєї громадської діяльності шляхом проголошення зрозумілих і очікуваних населенням аргументів і вимог, уникаючи при цьому непопулярних, жорстких, але необхідних для вирішення суспільних проблем заходів.

Правова держава – правова форма організації і діяльності політичної влади та їх взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права.

Приватизація — процес перетворення будь-якої форми власності на приватну; передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, перетворення державних підприємств та організацій на акціонерні, кооперативні, приватні тощо.

Референдум — всенародне голосування, яке проводиться у зв'язку з прийняттям нової конституції, інших важливих законів, або внесення змін до них.

Соціальна держава – держава, яка проводить активну соціальну політику, спрямовану на забезпечення прав і свобод людини, досягнення високого рівня добробуту всіх верств населення.

Суверенітет (фр. Souverainete — самостійність, верховна влада) — верховенство і незалежність поілтичної влади.

Тіньова економіка — кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фінансової системи.

Теми рефератів:

1. Грошові документи українського національно – визвольного руху середини XX ст.

2. Україна та Росія на сучасному етапі: реалії та перспективи.

3. Студентський рух в Україні періоду незалежності.

4. Формування кордонів України: історія і сучасність.

5. Збройні сили України: стан, проблеми, перспективи.

6. Кримська проблема – закономірна реальність чи цілеспрямована провокація.

7. Зовнішня політика України на зламі тисячоліть : погляди з Донбасу та Галичини.

8. Геополітичні аспекти періоду незалежності України

9. Організація Українських Націоналістів – минуле та сучасність.

10. "Рух" - політична сила в боротьбі за незалежність.

11. В’ячеслав Чорновіл – людина, політик, лідер.

12. Україна і НАТО – рівень двосторонніх стосунків.

13. Зовнішньополітичні пріоритети незалежної України.

14. Україна та Польща на сучасному етапі.

15. Українсько – Румунські стосунки (1991-2010 рр.)

16. Президентські перегони в Україні (1191-2010 рр.)

17. Президентські перегони і мовне питання в Україні.

18. Участь лікарів у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

19. Переваги і недоліки монокамерності в Україні.

20. Реформування системи охорони здоров’я в сучасній Україні.

21. Євроінтеграція України.

22. Участь в суспільно-політичному житті республіки студентської молоді наприкінці 80-х на початку 90-х рр. XX ст.

23. Конституційний процес в Україні.

24. Участь України у миротворчих операціях ООН.

Проблеми державотворення України 1991 - до наших днів.

1. Проблеми системи охорони здоров’я в незалежній Україні.

2. Проблема ефективності миротворчої діяльності України.

3. Проблема ефективності виборчої системи в Україні.

4. Проблеми конституційної реформи в Україні.

5. Переваги і недоліки однопалатної парламентської системи в Україні.

6. Формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її незалежності.

7. Причини неефективності багатопартійної системи республіки

8. Чорнобильська катастрофа та соціальний захист населення.

9. Повернення депортованих народів в Україну: розв’язання політичних та соціально-економічних проблем.

10. Правові засади створення Автономної Республіки Крим.

11. Тіньова економіка: причини появи та шляхи подолання.

12. Здобутки і перешкоди на шляху вступу України в Європейський Союз, НАТО.

13. Проблемні питання навколо Статусу Криму, Севастополя та поділу Чорноморського Флоту.

Самостійна робота: