59.Географія конгресно-виставкового туризму

Конгресно-виставковий туризм є найбільш динамічним сегментом

ринку ділових подорожей. Під конгресно-виставковим туризмом

розуміють діяльність, пов’язану з організацією конгресів, виставок,

ярмарків, конференцій і інших заходів.

Конгресний туризм являє собою різновид виставочного туризму.

Виділяти конгресний туризм в невеликий підрозділ доводиться

тому, що організація конгрессних заходів, що має багато загального

з організацією виставочної діяльності, містить дещо інші вимоги

до інфраструктури й організаторів.

Також такий туризм має одну відмінну рису - в нього повинен бути

великий корпоративний замовник: уряд, окремі міністерства,

великі корпорації й холдинги. Заходи, які організовуються на

урядовому рівні або за підтримкою урядових кіл, здатні в багато

разів збільшити свою привабливість, а значить, і коефіцієнт завантаження

засобів розміщення. Тому багато організаторів конгресів намагаються

заручатися підтримкою урядових кіл для залучення різного роду

міжнародних зустрічей на свою територію. Вчені, бізнесмени, лікарі,

діячі культури, туризму та інших галузей охоче беруть участь в

подібних заходах, щоб отримати свіжу інформацію, побачитися з

колегами, обмінятися з ними думками та досвідом, провести переговори,

відволіктися від звичної обстановки та долучитися до пропонованої

культурній програмі. Конгресовий туризм являє собою різновид

виставкового туризму. Виділяти конгресовий туризм в невеликий

підрозділ доводиться тому, що організація конгресних заходів, що має

багато спільного з організацією виставкової діяльності, пред'являє дещо

інші вимоги до інфраструктури та організаторам. Конгрессниє заходи

дрібніше за масштабом, ніж виставкові, але мають більш кваліфікований

і вимогливий склад учасників. За прибутковістю конгрессниє заходи

поступаються виставкам, оскільки розраховані на меншу кількість учасників.

Однак на відміну від виставок конгреси, особливо міжнародні, орієнтуються

на ексклюзивне обслуговування, тим самим забезпечуючи завантаження

кращих готелів міста. Тому багато організаторів конгресів намагаються

аручитися підтримкою урядових кіл для залучення різного роду міжнаро

дних зустрічей на свою територію.

Час активізації конгрес туризму припадає на осінь. Країни, що орієнтуються

на рекреаційний туризм, такі як Туреччина, Греція, Іспанія, Італія, мають

розвинену готельну мережу, розраховану на багатомільйонні потоки туристів.

У період спаду активності рекреаційного туризму виникають великі проблеми

із завантаженням готельної бази. Тому дані країни орієнтуються на організацію

великомасштабних конгресів і конференцій в осінній період.

60. Найважливіші центри паломництва в світі.

Загальною основою паломництва є вірування, досить загальне для всіх культів і релігій, що молитва або обряд повинен пов'язуватися з певним місцем, природним або рукотворним об'єктом, у яких будь-яке відношення до божества або іншим чином шанованому явищу. Це можуть бути вершини гір, камені та скелі, річки та озера, джерела і джерела, дерева, гаї. До рукотворним об'єктів в першу чергу відносяться жертовні місця, храми, поховання. Особливе місце займають поховання чи мощі вельмишановних людей, що зараховуються до божеств, канонізованим святим, національним героям, вождям. Для мусульман істинний центр паломництва знаходиться в Мецці. Згідно з канонами ісламу в число моральних принципів мусульманина покладені п'ять основ (стовпів), в які входить обов'язкове паломництво до Мекки. Після цього мусульманин стає на іншу, більш високу, ступінь суспільної ієрархії і загальної поваги, причому заможні люди з огляду на нікчемність чи інших поважних причин можуть послати в хадж слугу або повіреного. Святе місце - мечеть Аль-Хара, в якій знаходиться Кааба. Другим за значенням для мусульманського паломництва є місто Медіна, де похований сам пророк. Тут є мечеть, де вигороджене місце глинобитній хатини, в якій жив пророк Мухаммад і знаходиться його могила. Буддисти в паломницьких цілях здійснюють повторні шляху мандрів Будди. Прихильники індуїзму відвідують святі місця в храм Джагдіш Шиви в Раджастані, інші храми Шиви, святі місця Крішни та Вішну, а також здійснюють обмивання у водах річки Ганг. Також відбувається паломництво до витоків Гангу.  У християнстві паломництво на Святу Землю, де здійснював свої діяння Спаситель, відносяться до періоду IV ст. У сфері паломництва католицька церкварозрізняла велике і мале паломництво. До першого відносили паломництва до Гроба Господнього в Єрусалим, до Риму, в Сантьяго де Компостела (іспанська Галісія) і Лорето. Паломницький шлях (велике паломництво) і святиня для християн-католиків усього світу оголошені папською буллою в XII ст. - Папа РимськийОлександр III проголосив Компостела святим містом поряд з Єрусалимом і Римом. Для здійснення обрядів і відпущення гріхів слід було (і чи слід у теперішньому) пройти паломницький шлях, в давнину досконалий св. Яковом, і відвідати місто Компостела (центр Європи для християн). Це паломництво ближче і доступніше для північних і західних європейців, ніж Єрусалим і Рим. У православ'ї до великого паломництву ставилися подорожі на св. Землю, відвідування Константинополя (Царгорода), Афона. До малих відносили паломництва до місцевих святинь, мощам святих. У 1087 р . мощі св. Миколи Мірлікійського, архієпископа і чудотворця, учасника першого Вселенського Собору, канонізованого церквою, шанованого у всіх християн, були перенесені у м. Барі в Італії.