Учені-статистики

Ахенваль Готфрід (1719-1772) - німецький вчений, професор філософії та права в Геттингенскьому університеті, представник німецької школи статистики, що називалася "описова арифметика". Ввів у науковий оборот термін «статистика», уперше почав читати курс статистики в Марбурзькому університеті у 1746 р.

Гальтон Френсис (1822-1911) - англійський вчений, почесний доктор Оксфордського та Кембриджського університетів. У дослідженнях широко застосовував експериментальні методи, розробляв математичний напрям у статистиці, запропонував принцип факторного аналізу.

Госсет Вільям (1876-1937), псевдонім Стьюдент, розробляв математичний напрямок у статистиці, зокрема, теорію малої вибірки.

Граунт Джон (1620-1674) - англійський вчений, представник школи "політичної арифметики". На основі бюлетенів про природний рух населення Лондону вперше відкрив закономірності масових суспільних явищ і показав, як варто обробляти і аналізувати масовий суспільний матеріал.

Журавський Дмитро Петрович (1810-1856) - російський статистик. У роботі "Про джерела та вживання статистичних відомостей" вважав статистику наукою про "категоричне обчислення".

Кауфман Олександр Аркадійович (1874-1919) - російський статистик. У своїх роботах викладав погляд на статистику як "мистецтво виміру політичних і соціальних явищ".

Кетле Адольф (1796-1874) - бельгійський вчений, вніс значний вклад у розробку теорії стабільності статистичних показників.

Кінг Грегорі (1648-1712) - англійський вчений, у дослідженнях широко застосовував середні й відносні величини при аналізі даних про населення Англії (середній дохід на одну родину, середньодушовий дохід і т.д.).

Кирилов Іван Кирилович (1689-1737) - російський статистик. У його викладі статистика трактувалася переважно як описова наука.

Конрінг Герман (1606-1681) - німецький вчений, розробив систему опису державного устрою, одним з перших почав читати лекції з теорії опису фактів, що відносяться до державного управління.

Косинский Володимир Андрійович (1866-1938) - російський економіст. Один з представників стохастичної (стохастика - від грецького „припускати”) статистики. У брошурі "Про проблеми розробки статистичних матеріалів" обґрунтував можливість і прогресивність застосування масових вибіркових обстежень, заснованих на положенні теорії ймовірностей, з попереднім групуванням фактів, щоб до отриманих груп можливо було додати індуктивні методи.

Крафт Вольфганг Людвіг (1743-1814) - академік Російської академії наук (з 1771 р.), у своїх роботах сформулював певні вимоги, які ставилися до статистичних даних, статистики населення; розробив показники народжуваності й смертності; вивів формулу для обчислення періоду зростання, зокрема для подвоєння чисельності жителів.

Ласпейрес Эрнст Луї Етьєн (1834-1913) - німецький статистик, досліджував питання індексу цін. При обчисленні індексу цін за формулою Ласпейреса ваги фіксуються на рівні базисного періоду та залишаються незмінними протягом деякого проміжку часу. Звідси метою розрахунку індексу є вимір динаміки вартості базисного /незмінного/ обсягу продукції. Починаючи з 1991 р., вітчизняні органи державної статистики визначають індекси цін за формулою Ласпейреса. Цією формулою користуються в Англії, Німеччині, США та інших країнах.

Лексис Вільгельм (1837-1914) - німецький статистик та економіст.

Мітчел Уестлі Клер (1874-1948) - розробляв математичний напрям у статистиці. Йому належить ідея "економічного барометра".

Пааше Герман (1851-1925) - німецький статистик, його дослідження були . пов'язані з індексом цін. Індекс цін, обчислений за формулою Пааше, дає відповідь на запитання, наскільки товари в поточному періоді стали дорожче (дешевше), ніж у базисному. До початку 90-х рр. XX в. вітчизняна статистика віддавала перевагу індексу цін Пааше.

Петті Вільям (1623-1687) - англійський економіст, творець основ статистики. При розгляді економічних проблем широко використовував середні величини. Зокрема, він пропонував використовувати як міру вартості витрати на середній денний обсяг споживання одного дорослого працівника. Послідовники В. Петті утворили науковий напрям, що одержав назву "політичної арифметики".

Пірсон Карл (1857-1936) - розробляв математичний напрям у статистиці. Зробив значний внесок у розробку теорії кількісної оцінки зв'язку між явищами.

Плейфейр Вільям (1731-1798) - англійський економіст, основоположник графічного методу у статистиці. У його роботі "Комерційний і політичний атлас" вперше були застосовані способи графічного зображення статистичних даних (лінійні, стовпчикові, секторні та інші діаграми).

Порошин Віктор Степанович (1809-1868) - російський статистик. Автор роботи "Критичне дослідження про основи статистики", у якій підкреслював, що наука не може обмежітися лише одним описом явищ і процесів.

Радищев Олександр Миколайович (1749-1802) - російський письменник. Свої погляди на статистику виклав у роботах: "Лист про китайський торг" (1794р.), "Опис мого володіння..." (1799р.), "Про законоположення" (1802р.). В основному він додержувався традицій описової школи, застосовував опосередковані розрахунки: підраховував народний дохід Росії, величину його товарно-грошової частини і т.ін.

Срезневський Ізмаїл Іванович (1812-1880) - російський статистик. У роботі "Досвід про предмет і елементи статистики й політичної економії" відзначав, що статистика в безлічі випадків відшукує "нормальності".

Татищев Василь Микитович (1686-1750) - російський статистик. У його викладі статистика мала в основному описовий характер.

Чупров Олександр Іванович (1842-1908) - російський економіст, статистик. Одна з його робіт називається "Курс статистики", де О.І.Чупров відзначив необхідність масового статистичного спостереження за допомогою методу кількісного спостереження великого обсягу факторів для того, щоб описати суспільні явища, виявити закони та визначити причини, що їх викликали.

Шліцер Август Людвіг (1735-1809) - німецький професор, додержувався поглядів на те, що статистика повинна лише описувати політичний устрій держави. Предметом статистики є все суспільство.

Фішер Рональд (1890-1962) - англійський статистик, розробляв математичний напрям у статистиці, зокрема, розвивав методи кількісного аналізу.