4.2.3. Банківський консорціум

Питання утворення консорціумів банків довгий час регулювалися «Положенням про порядок здійснення консорціумного кредитування», що було затверджене постановою правління НБУ від 21 лютого 1996 року № 37. Однак постановою Правління НБУ від 25 червня 2008 р. № 181 це положення було скасоване. Тому інформаційно вкажемо лише, що банківські консорціуми - це тимчасові об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій, або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах. Правовою основою діяльності банківських консорціумів є відповідний договір, у якому констатується факт створення консорціуму, визначаються його учасники, консорціумна участь кожного банку (квоти, співвідношення власності), мета, представництво та керівництво консорціуму, обов'язки, права та відповідальність учасників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові умови консорціумної угоди, зобов'язання членів консорціуму щодо головного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за організацію консорціуму).

У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, але й кілька позичальників, які мають причетність до заходу, що кредитується.

Банківський консорціум не володіє статусом юридичної особи та не реєструється НБУ. Однак надання групою банків консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів. Також учасникам банківського консорціуму слід неухильно забезпечувати виконання вимог законодавства України про захист економічної конкуренції.

4.2.4. Неприбуткові об’єднання банків

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, розвитку міжрегіональних та міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розробки рекомендацій щодо банківської діяльності банки мають право створювати неприбуткові спілки чи асоціації.

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку.

Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).

На сьогодні більшість банків України об’єднані в Асоціацію українських банків. Асоціація являє собою договірне добровільне об’єднання некомерційної спрямованості. Головною функцією асоціації є представництво банків в органах державної влади і управління, відстоювання їх інтересів, сприяння банкам у веденні їх діяльності шляхом підготовки науково-методичних розробок, законопроектів, організація навчання банківських працівників тощо.

Існують і більш локальні банківські спілки, наприклад, Київський банківський союз.

1 Вісник Національного банку України» - лютий 2007 р. – с. 58-67

1 Див.: «Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. Щомісячний додаток до журналу «Вісник Національного банку України». Випуск 5 (146), травень, 2008 - С. 19

2 Глава 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» іменується «Державна реєстрація та ліцензування банків». У ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що включена до цієї глави, до цього часу закріплено, що державна реєстрація банків здійснюється НБУ відповідно до вимог цього закону та нормативно-правових актів НБУ шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків, після чого банк набуває статусу юридичної особи. НБУ видає банку свідоцтво про його державну реєстрацію за встановленою ним формою.

1 У ст. 22 Закону України «Про господарські товариства» законодавець вказує на момент (а не на день), з якого товариство вважається ліквідованим.

1 Виходячи з цієї правової позиції, банки, капіталізовані у 2009 р. за участі держави (ПАТ «Укргазбанк», ПАТ «Родовід Банк» та ПАТ «АКБ «Київ»), не набули статусу державних банків, оскільки в їх статутних капіталах є частка, належна акціонерам - приватним особам.

1 Агарков М.М. Основы банковского права: курс лекций. Учение о ценных бумагах: науч. исслед./3-е изд., стер. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 336 с. - С.28

1 Відповідні положення викладені у п. 1.4 Глави 1 Розділу Y «Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України».

1 К.Черкашина. «Банківський холдинг: переваги та недоліки для банківського сектору економіки України» // Вісник Національного банку України – січень 2009 – С. 42-45

2 Для порівняння: згідно з ч. 5 ст. 125 ГК України публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій, що перебувають у державній власності), іменується холдинговою компанією.

1 Детальніше про це див.: І.Школьник, О.Кузьменко, В. Кремень. «Критерії ідентифікації фінансового конгломерату: вітчизняний та європейський підходи» // Вісник Національного банку України - червень 2009 - с. 32 – 36 – С. 36.

18