![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2.Зміст, завдання та принципи управління державними фінансами.
- •Елементи і функції системи управління державними фінансами.
- •Фінансовий контроль як функція системи управління державними фінансами.
- •5. Мета і завдання контролю в системі управління державними фінансами.
- •6,Види, форми і методи фінансового контролю.
- •7.Принципи фінансового контролю.
- •8.Сутність та функції державного фінансового контролю.
- •9.Суб’єкти та об’єкти державного фінансового контролю. Об'єкти державного фінансового контролю
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •10.Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби України. Завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •11.Повноваження Рахункової плати України. Завдання діяльності Державної Рахункової палати України.
- •12.Державний аудит: сутність та принципи.
- •13.Суб’єкти державного аудиту.
- •14.Незалежний фінансовий контроль.
- •15.Субєкти аудиторської діяльності.
- •Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •16.Критерії дотримання принципу незалежності.
- •17.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •18.Міжнародний кодекс етики: поняття, основі вимоги професійної етики державних аудиторів.
- •19.Статус, завдання, структура і напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (intosai)
- •20. Система стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.
- •21.Сутність та етапи проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання органами контрольно-ревізійної служби.
- •22.Аудиторські докази: сутність та джерела отримання.
- •23.Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю.
- •24.Перевірка факторів ризику.
- •25.Проведення органами державної контрольно-ревізійної служби операційного аудиту.
- •26.Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету.
- •27.Аудиторські докази: джерела отримання та критерії оцінювання.
- •28.Документування процесу аудиту: робочі матеріали та документація.
- •29.Сутність програмного бюджетування та види бюджетних програм.
- •30.Бюджетна програма: сутність, мета та завдання.
- •31.Сутність аудиту адміністративної діяльності: визначення мети, об'єкти сфера застосування.
- •32.Форми узагальнення результатів аудиту державних фінансів.
14.Незалежний фінансовий контроль.
Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними контролюючими органами — аудиторськими фірмами. Цей контроль теж спрямований на перевірку законності фінансової діяльності і доцільності здійснення окремих фінансових операцій. Однак висновки за результатами контролю мають рекомендаційний характер. Вони визначають відповідність чи невідповідність фінансової діяльності чинному законодавству, реальність та повноту її відображення у фінансовому обліку та звітності.
Аудиторські послуги можуть надаватися у формі аудиторських перевірок (аудиту) і пов’язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансовогосподарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб. Прибуток (дохід) від аудиторської діяльності оподатковується відповідно до чинного законодавства.
Аудит може здійснюватись:
1) індивідуально: для здійснення аудиторської діяльності аудитор одноособово на підставі чинного сертифікату повинен отримати ліцензію.
Право на отримання сертифікату мають фізичні особи, які здобули вищу освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше трьох років поспіль на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста (термін чинності сертифікату та ліцензії не перевищує п’ять років);
2) аудиторською фірмою: це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми створюються на основі будь-яких форм власності. При цьому слід звернути увагу на те, що аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудит лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор (керівником такої фірми може бути лише аудитор);
3) аудиторською спілкою: аудитори України мають право об’єднатися в громадську організацію за професійними ознаками — Спілку аудиторів України.
Аудит проводиться за ініціативою суб’єктів господарювання (ініціативний аудит), а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит).
Підставою проведення аудиту є укладання договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому — здавання аудиторського висновку.
Аудиторський висновок — це офіційний документ, засвідчений підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить висновок щодо достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності.
Обов’язкове проведення аудиту передбачене:
а) для підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, кооперативів, товариств та інших суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю (обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів із річним господарським обігом менше двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки);
б) для перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
в) для емітентів цінних паперів;
г) для державних підприємств при здаванні в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форм власності;
д) при порушенні питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.
Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.
Усі господарюючі суб’єкти, для яких законодавством встановлене обов’язкове проведення аудиту, зобов’язані до першого грудня поточного року повідомити відповідним податковим інспекціям про укладення договору на аудиторську перевірку.
У разі виявлення недоліків чи порушень аудитори не наділені правом застосовувати санкції щодо керівництва господарюючого суб’єкта. Як вже зазначалося, результатом їх перевірки є аудиторський висновок, який містить думку аудитора щодо достовірності фінансової бухгалтерської звітності. Максимум, що може зробити аудитор при виявленні суттєвих недоліків чи порушень, — це надати негативний аудиторський висновок.
При аудиті перевірка проводиться з відома суб’єкта, що перевіряється і повністю незалежна від державних керуючих структур. Аудиторське обслуговування гарантує конфіденційність та зберігання аудиторської таємниці.
Аудиторські перевірки не виключають здійснення державними податковими органами контролю за дотриманням податкового законодавства і виконання контрольних функцій іншими суб’єктами, уповноваженими на це законами України.