- •56. Сучасна світова фінансова криза, її причини і наслідки для різних країн.
- •57. Характеристика понять “валюта”, “валютний паритет” та “валютний курс”. Конвертованість валют.
- •58. Національна та міжнародна валютні системи і їх основні елементи.
- •59. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи.
- •60. Світовий фінансовий ринок та його структура.
- •61. Євроринок та особливості його функціонування.
- •62. Валютний ринок, його функції та структура.
- •63. Валютні операції та їх основні види.
- •64. Валютні біржі та механізми їх функціонування.
- •65. Ринки золота та сучасні особливості їх функціонування.
- •66. Міжнародні розрахунки і фактори, що впливають на їх розвиток.
- •67. Форми міжнародних розрахунків та їх порівняльна характеристика.
- •68. Платіжний баланс, його структура і методи регулювання.
- •69. Міжнародні і нацональні стандарти бухгалтерського обліку.
- •70.Фінансова звітність зарубіжних країн, її склад та зміст.
- •71.Облік грошових коштів країн і розрахунки з дебіторами в зарубіжних корпораціях
- •72. Облік та оцінка товарно-матеріальних запасів зарубіжних фірм
- •73.Специфіка обліку коротко- та довгострокових зобов’язань зарубіжних фірм.
- •74. Облік власного капіталу і розподілення прибутку зарубіжних товариств і корпорацій.
- •75.Сутність, причини та наслідки міжнародної міграцїї робочої сили.
- •76. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили. “Відплив умів” у міжнародних міграційних процесах.
- •77. Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї.
- •78. Світовий ринок праці, його структура і січасні особливості розвитку.
- •79. Правове регулювання міжнародних економічних відносин на національному, міжнародному та наднаціональному рівнях.
- •80.Поняття, предмет, принципи та джерела міжнародного економічного права.
- •81. Характеристика держави як суб’єкта міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.
- •83. Міжнародні економічні договори, їх види та забезпечення виконання.
- •84. Особливості міжнародного торгового права. Міжнародні торгові договори.
- •85. Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
- •86. Міжнародні організації (мо) в системі регулювання сучасних мев та їх типізація.
- •87. Оон та міжнародне економічне співробітництво.
- •88. Гатт/сот у системі регулювання торгівельно-економічних відносин.
- •89. Міжнародні валютно-кредитні організації. Створення мвф і його сучасна роль.
- •90. Международная организация труда, задания и направления деятельности.
- •91. Сутність, рівні й фактори розвитку міжнародної економічної інтеграції.
- •92. Шляхи формування і фактори ефективності регіональних міжнародних інтеграційних угрупувань.
- •93. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
- •94. Цілі й особливості формування Чорноморського економічного співробітництва.
- •95. Особливості інтеграції центральноєвропейських країн.
- •96. Особливості й проблеми інтеграції в межах снд.
- •97. Етапи й особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці. Мета, склад, специфіка взаємовідносин у нафта.
- •98. Порівняльна характеристика процесів економічної інтеграції країн Латинської Америки, Азії і Африки.
- •99. Інтеграційні та дезінтеграційні процеси в сучасному світі.
- •100. Сутність, види та мотивація міжнародного бізнесу.
- •101. Порівняльна характеристика форм міжнародного бізнесу.
- •102. Економічна природа, суттєві ознаки і систематизація міжнародних спільних підприємств. Стратегічні альянси.
- •103. Еволюція форм міжнародного бізнесу. Сутність тнк та оцінка їх ролі у міжнародній економіці.
- •104. Характеристика сучасних теоретичних підходів у дослідженні тнк.
- •105. Особливості внутрішньоекономічного механізму тнк. Моделі вибору форми транснаціональної діяльності.
- •106. Формування і реалізація стратегії тнк. Роль глобального стратегічного управління в практиці тнк.
- •107. Середовище і специфіка фінансової діяльності тнк. Взаємодія тнк зі світовими фінансовими інститутами.
- •108. Особливості управління виробничою діяльністю тнк.
- •109. Соціальні й етичні аспекти функціонування тнк. Основні елементи і проблеми міжнародної ділової етики.
- •110. Проблеми взаємодії тнк і національних економік. Міждержавне регулювання діяльності тнк.
- •111. Сутність, цілі й основні функції міжнародного менеджменту. Порівняльна характеристика досвіду організації менджменту в різних країнах.
- •112. Стратегія, планування та специфіка прийняття рішення у міжнародному менеджменті.
- •Особливості прийняття рішень в мм/ті
- •113. Роль організаційного фактору в міжнародному менеджменті. Еволюція організаційних структур в процесі інтернаціоналізації.
- •Особливості організаційного фактору в мм/ті
- •Організаційна структура міжнародних корпорацій
- •114. Особливості й основні моделі керівництва міжнародними корпораціями.
- •Чотири основні типи керівників
- •115. Особливості управління людськими ресурсами в міжнародних корпораціях.
- •116. Природа, типи і шляхи підвищення ефективності міжнародних комунікацій.
- •117. Характеристика систем контролю і звітності в міжнародному менеджменті
- •Вимірювання виконання
- •118. Сутність, принципи й особливості міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •119. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності України. Правові форми українських та іноземних підприємств.
- •120. Види міжнародної економічної діяльності підприємств України.
- •121. Передумови виходу українських підприємств на зарубіжні ринки. Пошук і вибір партнерів.
- •122. Структура українського експорту та шляхи її раціоналізації.
- •123. Шляхи вдосконалення укр імпорту.
- •124. Торговельний баланс України та особливості його регулювання.
- •125. Проблема диверсифікації міжнар торгівлі.
- •126 Масштаби, структура і динаміка піі в економіку Укр.
- •127. Масштаби та особливості залучення портфельних іноз інв в Укр.
- •128. Міжнародне кредитування української економіки. Кредитна політика мвф.
- •129. Проблема зовнішньої заборгованості України і шляхи її розв'язання.
- •130. Стан і проблеми міжнародного виробничого кооперування в Україні.
- •131. Становлення нац валютної системи Укр.
- •132. Валютний ринок України і особливості його функц-ня.
- •133. Особливості міжнародних розрахунків в Укр.
- •134.Страхування міжнар-х операцій в Укр.
- •135. Україна в процесах міжнародної трудової міграції.
- •136 Стан і особливості формування платіжного балансу (пб) Укр.
- •137. Стан і проблеми впровадження міжнародних стандартів бух. Обліку в Україні.
- •138. Харктеристика системи регулювання міжнародної економічної діяльності в Україні.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в у.
- •139. Митне регулювання експортно-імпортних операцій в Україні.
- •140. Нетарифні засоби регулювання експорту та імпорту в Україні.
- •141. Характеристика процесу лібералізації міжнародної ек діяльності Укр. Взаємодія Укр з Міжнар ек організаціями (меорг).
- •142. Організація міжнародної економічної діяльності на українських підприємствах.
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Укр. Особливості створення і функціонування.
- •143. Підприємства з іноземними інвестиціями в Україні, особливості їх створення та функціонування.
- •144. Спеціальні (вільні) економічні зони в Українії
- •148. Пріорітети укр політики в умовах глобалізації економічного розвитку.
- •150. Регіональні пріорітети інтеграційної політики у.
85. Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.
Міжнародно-правове регулювання співробітництва здійснюється на основі відповідних галузей права. Так виділяють Міжнародне торгове право, Міжнародне валютне право, Міжнародне транспортне право, Міжнародне право у сфері регулювання промислового, сільськогосподарського, науково-технічного співробітництва.
Торгове право включає переважно двосторонні договори. Вони регулююються Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів. Але також важливими є рішення ГАТТ/СОТ (особливо зараз), Конференції ООН з торгівлі та розвитку (1964- принципи). Включає договори про торгівлю та мореплавство, про торгівельні відносини, про морське судноплавство, про товарооборот та платежі, клірингові, торгівельні конвенції.
Валютне (МВФ, Світовий банк…)
Транспортне (Про територіальне море і зону, що прилягає до нього, Про відкрите море, Про статус міжнародних проток, Про судноплавство на міжнародних річках, конвенції про міжнародні залізничні перевезення КОТІФ)
Згідно Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва у Європі (1975 Гельсінкі) промислове співробітництво, яке ґрунтується на економічних інтересах, може створити стійкі зв΄язки, зміцнюючи тим самим довгострокове економічне співробітництво вцілому, прискорюючи економічний розвиток усіх, хто бере участь у такому співробітництві. Стосовно промисловості, то тут головну роль відіграють двосторонні та багатосторонні міжнародні договори та Рішення конференції ООН з торгівлі та розвитку, комітету з промислового розвитку Економічної та Соціальної ради ООН.
Щодо сільського господарства, то тут слід виділяти органи ООН, що переважно займаються такими питаннями як, на приклад, проблема голоду та регіональними організаціями, що вирішують вужчі регіональні проблеми с/г. До них відносяться Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, Всесвітня продовольча конференція, Міжнародний надзвичайний продовольчий фонд (1980 за участю МВФ), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (1976 для збільшення виробництва у Африці, Азії, ЛатАмериці надає пільгові кредити). Також до регіональних відносять Міжафриканське бюро з ґрунтів та с/г, Міжнародний комітет з чаю…
Співробітництво у сфері науки та техніки здійснюється в рамках Конференції ООН з питань засосування досягнень науки та техніки в цілях розвитку. Є окремий консультативний комітет з питань науки татехніки при ЕКОСОР. Практично всі комісії ООН мають такі комітети. Прикладами договорів може бути Договір про принципи діяльності держав стосовно дослідження та використання космічного простору, включаючи МІсяць та інші небесні тіла (1966). В сфері використання світового океану – конвенція ООН з морського права (1982)
86. Міжнародні організації (мо) в системі регулювання сучасних мев та їх типізація.
Особливість МО полягає в тому, що вони є одночасно і суб'єктами міжнародних економічних відносин (нарівні з фізичними та державами), і частиною механізму регулювання цих відносин.
Механізм регулювання міжнародних економічних відносин мас два взаємозв'язані рівні: *національний (система дій держави (уряду), що спрямована на регулювання зовнішньоекономічних відносин і використовує названі елементи (принципи, методи, інструменти)); *міжнародний (погоджений вплив двох або більше держав на економічні відносини між країнами взагалі, або на окремі їх форми (міжнародну торгівлю, міжнародну міграцію робочої сили, експорт та імпорт капіталу); цей рівень механізму регулювання являє собою систему координації зовнішньоекономічних політик кожної з країн та окремих дій, які потребують колективного міжнародного регулювання) Елементами регулювання МЕВ є:* принципи управління як фундаментальні правила, що характризують певну “ідеологію” підходу до міжнародних відносин в економічній сфері; *інституційно-правові структури як сукупність міжнародних та національних норм, правил, звичаїв та угод, що регламентують здійснення співробітництва; *інструменти та методи управління як сукупність конкретних заходів впливу на окремі процеси, наприклад валютні курси, субсидії, митні тарифи, квоти і ліцензії' на експорт та імпорт, система встановлення цін на товари й послуги для міжнародного обміну тощо. Координація економічних дій — це процес погодження певних параметрів національних економічних політик з метою регулюючого впливу на свігогосподарські, регіональні чи функціональні зв'язки. Об'єктами координації можуть бути: *цілі (погодження загальних, спільних, конкуруючих цілей); *інформація (обмін, оприлюднення, зберігання..,); * інструменти економічної політики; *час, масштаби та форми проведення конкретних заходів, дій. Від кількості сторін, які беруть у цьому участь, координація міжнародної економічної діяльності може бути *двосторонньою ( досягаються безпосередніми переговорами між партнерами) або *багатосторонньою (погодження різних аспектів між народної економічної діяльності щонайменше трьома суб'єктами з різних країн). Від засобів здійснення поділяється на два види: *дискретний (узгодження, досягається шляхом дискретних (окремих) дій, коли по кожному конкретного випадку держави домовляються самостійно використовувати деякі заходи з метою досягнення належної єдності дій. *Інституиіональний (погодження, яке виробляється з використанням встановлених законів, правил, норм, звичаїв та практики, організаційних структур) При цьому міжнародні організації виступають водночас і як продуценти, і як користувачі сукупності законів та норм. МО можно типизувати за такими ознаками: 1. Членство: *міждержавні (об’єднання держав, які створені на основі міжнародної угоди, оформлені в систему постійно діючих органів, мають визначену та погоджену мету, міжнародну правосуб’єктність, *недержавні, *змішані, 2. Географічне охоплення: *глобальні (представники всіх країн), *регіональні ( представники певного регіону), 3. Функціональне охоплення, спрямованість: *універсальні (створені для вирішення широкого спектору питань) (ООН), *спеціальні (МВФ), 4. Юридичний статус: *міжнародні (утворення конфедеративного типу (створюється спеціальний спільний орган)), *наднаціональні (федеративний тип (створюються наддержавні органи влади)), 5. Характер діяльності: *регулюючі, *контролюючі, *координаційно-інформаційні, *консультативні, 6. Період функціонування: *тимчасові, *постійні.