29.Особливості формування капіталістичних відносин у європейських країнах.

З розвитком ринку, в період трансформації феодальних відносин у капіталістичні починає переважати рента грошова. Процес переходу до грошової ренти від двох перших форм рентних відносин називається комутацією ренти. При цьому феодальна залежність селян звичайно зменшувалась або зовсім знищувалась (за викуп). Подібного типу господарства переважали у більшості країн Західної Європи.

Першим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у XV ст., але великого поширення набув у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи датується XVI ст. Раніше в окремих містах узбережжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіталістичних відносин. Велике значення для формування капіталістичного способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу, зв’язане з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних виробників, колоніальними загарбан­нями, работоргівлею. Ці насильницькі заходи здійснювалися за активної підтримки держави через державні позики, податкову систему, протекціонізм.

Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV — XVI ст. Після відкриття Америки й морського шляху навколо Африки почалося небувале пожвавлення зовнішньої торгівлі країн Західної Європи. Дрібне товарне виробництво не могло задовольнити зростаючого попиту на промислові вироби. Наспіла необхідність створення великих капіталістичних підприємств, які могли б поставляти значні партії товарів на експорт. З’явилися великі майстерні, що працювали під контролем капіталістів (проста кооперація). Розвиток поділу праці зумовив перетворення капіталістично організованих майстерень на мануфактури.

Велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу. Світова торгівля привела до зосередження величезних багатств у окремих осіб, передовсім у купців і монопольних торговельних компаній. Торговий капітал підпорядковував дрібних виробників і одночасно сам проникав у сферу виробництва

30. Мануфактура як форма організації господарської діяльності, її історичні види.

Мануфактура (пізньолат. manufacture, від латинського manus - рука іfactura - виготовлення) - форма капіталістичного промислового виробництва і стадія в його історичному розвитку, що передує великіймашинної індустрії. Вона являє собою виробництво, засноване наручній праці. Але мануфактура відрізняється від простої кооперації тим, що вонабазується на поділі праці.

Передумови для розвитку мануфактури були створені зростанням ремесла,особливо в містах, зростанням товарного виробництва й обумовленої цимдиференціацією дрібних товаровиробників. Найбільше поширеннямануфактура отримала в текстильній промисловості. Це пов'язано з тим, що втекстильної промисловості в той період розподіл праці було розвиненебільше, ніж в інших галузях. Важливу роль у розвитку мануфактури зіграливеликі географічні відкриття, розширили ринки збуту товарів, а такожпоява класу найманих робітників.

Передумовами виникнення капіталістичної мануфактури на Заходібули: експропріація землеробського населення і виникнення найманихпромислових робітників, ще не повністю відірвалися від землеробства; накопичення капіталу і виникнення промислового капіталіста,що стає на чолі мануфактури; наявності ринку для масовоговиробництва і широкого обміну на базі суспільного поділу праці;відома висота мануфактурної, але все ще ручної техніки, заснованої наподілі праці всередині майстерні.

Види мануфактур: казенні посессіоннние, приватні, переважнокупецькі, а також вотчинні дворянські промислові підприємства

Форми мануфактур

Розсіяна мануфактура

У розсіяній мануфактурі підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачав їх сировиною, знаряддями виробництва. Дрібний виробник фактично знаходився на положенні найманого працівника, що отримував заробітну плату, але продовжував працювати у своїй домашній майстерні.

Змішана мануфактура

Змішана мануфактура поєднувала виконання окремих операцій в централізованої майстерні з роботою вдома. Подібна мануфактура виникала, як правило, на базі домашнього кустарногопромислу.

Централізована мануфактура

Найбільш розвиненою формою була централізовна мануфактура, яка об'єднувала найманих робітників в одній майстерні. Мануфактура вела до спеціалізації працівників і розділенню праціміж ними, що підвищувало його продуктивність.