Завдання до самостійного виконання:
Розберіть алгоритм рішення задач
1. Встановлено, що частина особин АА в популяції зустрічається з частотою 0,09. Визначте, яка частина популяції гетерозиготна за геном А.
Методика розв’язування.
Розрахунок проводимо згідно закону Харді – Вайнберга. Частота особин АА дорівнює р2, звідси р2АА= 0,09,
а р = √0,09 = 0,3. Якщо кількість гомозигот і гетерозигот виражати у відсотках, то р2АА + 2рqАа + q2аа = 100%; р + q = 1; q = 1 – 0,3 = 0,7. Підставивши значення р і q у формулу, легко встановити частоту гомо і гетерозигот за цим геном:
р2АА = 0,32 = 0.,09 = 9%
q2аа = 0,72 = 0,49 = 49%
2рq = 2 х 0,3 х 0,7 = 0,42 = 42%
Отже, 42% особин в популяції є гетерозиготами. Розрахуємо також кількість гамет А і а, які утворюють особини в даній популяції: частота гамет А складається з 9% гамет, які продукують особини з генотипом АА, з 21% (42:2) гамет, що продукують гетерозиготи Аа, тобто 9%+21%= 30%; частота гамет а – відповідно дорівнює 49%+ 21% = 70%.
2. Серед жителів Лондона частота зустрічі альбіносів 1/ 20000. Визначити насичення популяції геном альбінізму (альбінізм обумовлюється рецесивним алелем).
Методика розв’язування.
Згідно закону Харді – Вайнберга, частота зустрічі домінантних і рецесивних алелей в ідеальній популяції описується формулою р + q = 1
( де р – частота зустрічі домінантних алелей, а q – рецесивних). Частоту зустрічі гомозигот і гетерозигот можна визначити за формулою:
р2(АА)+ 2рq(Аа) + q2 (аа) =1. Отже, якщо альбіноси (аа) зустрічаються з частотою 1/20000, то q2 = 1/20000.
Звідси: q = , p = 1 – q
Тобто p = 1 – , 2рq = = .
Отже кожний сімдесятий житель Лондона несе в собі ген альбінізму.
Розв’яжіть задачі:
Альбінізм зустрічається з частотою 1: 20000. Визначить кількість гетерозигот у популяції.
На одному з островів зареєстровано 10000 лисиць, серед них було 9 – білих, решта руді. Рудий колір домінує над білим. Визначте концентрацію алелів рудого і білого кольорів у цій популяції.
Популяція містить 400 особин. Із них з генотипом АА –- 20; Аа – 120; аа –260. Визначте p і q.
Популяція має слідуючий склад: 0,05АА; 0,3Аа; 0,65аа. Визначте p і q.
На одному острові було відстріляно 10000 лисиць, з яких 9991 виявились рудими і 9 – білими. Визначте відсоткове співвідношення рудих гомозиготних, рудих гетерозиготних і білих лисиць.
У популяції лисиць на певній території виявлено 9991 рудих особин і 9 лисиць альбіносів. Альбінізм кодується рецесивним геном, а руде забарвлення – його домінантною алеллю. Визначте генетичну структуру цієї популяції лисиць, припустивши, що вона ідеальна. Скільки у цій популяції рудих гомозиготних лисиць?
У популяції людини Європейського континенту частота резус позитивних становить 84%. Виходячи з закону Харді – Вайнберга, визначте (у%) частку гетерозиготних носіїв цієї ознаки через два покоління (резус – позитивність – домінантна ознака)
Завдання 2. Оцінка чисельності, щільності, демографії популяцій тварин
Т е о р е т и ч н а ч а с т и н а
Динаміка чисельності популяції характеризується комплексом ознак (народжуваністю, смертністю), швидкістю їх змін, які поєднані між собою складними взаємозв'язками:
1. Народжуваність (b). Виділяють:
а) максимальну — абсолютна, фізіологічна, теоретична, в ідеальних умовах при відсутності лімітуючих факторів;
b) екологічну — в реальних умовах;
с) питому b = (Na/N t) 100%, де Na — число особин, що народились за певнив період часу t; N — число особин в початковий момент відліку.
2. Смертність (d). Виділяють:
а) мінімальну — теоретична, в ідеальних умовах, без впливу лімітуючих факторів спричинену старістю;
b) екологічну — в реальних умовах;
с) питома d = (Nn/N t) 100%
Рівновага між народжуваністю і смертністю (швидкість відновлення та виживання популяції) що характеризуються основним рівнянням динаміки чисельності популяції: r = b — d; це зумовлено потенційними можливостями популяції (репродуктивним пристосуванням — експоненційний ріст — r), що залежить від щільності популяції та розмноження; зовнішніми факторами, конкуренцією (логістичний ріст популяції k); статевою і віковою структурами популяції (демографічна структура популяції).
Для оцінки демографії популяцій будують демографічні таблиці, в які заносять показники, розраховані за відповідними формулами.
Таблиця 1
Клас віку
|
Число особин в момент обліку
|
Питоме виживання
|
Число особин, що загинули від х до х+1
|
Питома смертність
|
Число нащадків, народжених однією самкою
|
Питома народжуваність
|
х
|
nx
|
lx
|
dx
|
qx
|
mx
|
mxlx
|
0
|
20
|
1
|
4
|
0,20
|
0
|
0
|
1
|
16
|
0,80
|
4
|
0,20
|
0
|
0
|
2
|
12
|
0,60
|
4
|
0,20
|
2
|
1,20
|
3
|
10
|
0,50
|
2
|
0,10
|
4
|
2,00
|
а
|
|
|
|
|
|
mxlx
|
Всі організми умовно розподіляють на класи. Питоме виживання для x=0 становить 1 (lx =1), всі наступні дані обраховують, виходячи з числа особин в момент обліку.
Наприклад: nx = 20 lx = 1
nx = 16; lx1 = (16.1)/20 = 0,80; lx2 = 12.1 /20 = 0,60; lx3 =19 1 /20 = 0,50
Аналогічно розраховують питому смертність: qx.
Наприклад: nx = 20 lx = 1
dx = 4; qx = (4/1)/20 = 0,20; dx2 = 4.1/20 = 0,20; dx3 = 2 1/20 = 0,10
R0 — чиста швидкість розмноження.
R0 = mxlx, — (число нащадків на кожну самку - питома народжуваність) = 3,2
Щоб побудувати демографічні таблиці, потрібно знати:
- вік, коли вид вступає в генеративну фазу,
- плодючість жіночої статі,
- середній час генерації (Т), який відповідає середньому віку самки, що народжує дітей (сума добутків, що отримують в результаті множення відповідного віку на число нащадків, а потім суму ділять на питому народжуваність):
Т = х mx lx / mx lx
швидкість росту популяції (λ) за одиницю часу λ = lnR0 / Т.
Правило стабільності статево-вікової структури (А. Лотка, 1925). Для стабілізації популяції має втримуватись певне співвідношення статевих і вікових груп:
- за щільністю (популяція повинна мати врівноважену щільність)
- за поведінкою