- •Особл графіки укр мови. Принципи орфографії.
- •2.Вживання апострофу.
- •3.Вживання м’якого знаку.
- •4. Велика літера у власних назвах
- •Особливості передачі географічних назв засобами української мови.
- •7.Особливості відмінювання слов’янських прізвищ.
- •9.Правопис прикметникових форм від геогр. Назв.
- •Особл. Правопису складних особових імен і прізвищ.
- •12.Скл. Випадки правопису голосних у словах інш. Походження.
- •13. Особливості подвоєння і подовження приголосних.
- •14. Спрощення у групах приголосних.
- •Особливості правопису префіксів і суфіксів.
7.Особливості відмінювання слов’янських прізвищ.
Українські та інші слов’янські прізвища, що мають закінчення іменників І відміни, відмінюються як відповідні іменники І відміни, а прізвища з закінченнями іменників II відміни відмінюються за зразками відмінювання відповідних іменників ІІ відміни:
Майборода — Майбороди, Майбороді, Майбороду й т. д.; Гмиря — Гмирі, Гмирі, Гмирю, Гмирею й т. д.; Гнатюк — Гнатюка, Гнатюкові (Гнатюку) й т. д.; Але: Швець — Швеця, Швецеві (Швецю) й т. д.
2. Прізвища прикметникового типу на -ий, -ій відмінюються як відповідні прикметники чол. та жін. роду (твердої чи м’якої групи):
Авдієвський — Авдієвського, Авдієвському й т. д.;Кобилянська — Кобилянської, Кобилянській й т. д.
3. Чоловічі прізвища прикметникового типу на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин, -ін (-їн) відмінюємо за такими зразками:
Однина множина
Н. |
Павлов |
Н. |
Павлов-и |
Р. |
Павлов-а |
Р. |
Павлов-их |
Д. |
Павлов-у |
Д. |
Павлов-им |
Зн. |
Павлов-а |
Зн. |
Павлов-их |
Ор. |
Павлов-им |
Ор. |
Павлов-ими |
М. |
…Павлов-і, -у |
М. |
... Павлов-их |
Кл. |
Павлов-е й Павлов |
Кл. |
Павлов-и |
однина множина
Н. |
Гаршин |
Н. |
Гаршин-и |
Р. |
Гаршин-а |
Р. |
Гаршин-их |
Д. |
Гаршин -ові (-у) |
Д. |
Гаршин-им |
Зн. |
Гаршин-а |
Зн. |
Гаршин-их |
Ор. |
Гаршин-им |
Ор. |
Гаршин-ими |
М. |
...Гаршин-і, -у |
М. |
...Гаршин-их |
Кл. |
Гаршин-е й Гаршин |
Кл. |
Гаршин-и |
Примітка. При відмінюванні чеських і польських прізвищ суфіксальний -е зберігається: Гашек — Гашека, Гашекові..., Локетек – Локетека, Локетекові...
4. Жіночі прізвища на приголосний та о не відмінюються: Марії Сеник, Надії Балій, з Ніною Байко. Аналогічні чоловічі прізвища відмінюються як відповідні іменники: Василя Сеника, Михайлові Балієві, з Андрієм Байком.
8.Особливості правопису складних слів і складених геогр. назв.
1. Окремо пишуться:
а) Геогр назви, що складаються з прикметника та іменника: Біла Церква, Великий Устюг.
б) Геогр назви й номенклатурні терміни при них: Кавказький хребет, Кандалакська губа.
в) Геогр назви, що становлять сполучення іменника з порядковим числівником, який може стояти як перед іменником, так і після нього: Гільча Друга, Залісся Перше, Красне Друге, Перше Садове.
г) Геогр назви, що становлять сполучення імені та прізвища або імені й по батькові: село Івана Франка, селище Лев Толстой, станція Єрофей Павлович, але: місто Івано-Франківськ, село Михайло-Коцюбинське (бо тут маємо сполучний голосний о й зміну родового закінчення прізвища), а також назва села Дмитро-Варварівка, що складаються з двох імен.
2. Разом пишуться:
а) Географічні назви-іменники, що складаються з прикметника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також прикметники, що походять від них: Білопілля, Верхньодніпровськ, Гостролуччя, Дорогобуж.
Примітка. Це правило поширюється й на складні прикметники, утворені з двох прикметникових основ, які означають назви морів, лісів, низин, областей, залізниць тощо й мають при собі номенклатурні назви типу море, гора, хребет, ліс, озеро, низовина, острів і т. ін.: Західносибірська низовина, Нижньодунайська низовина, Східноказахстанська область, Східнокитайське море тощо.
б) Географічні назви, що складаються з числівника та іменника, з’єднаних сполучним звуком, а також похідні від них прикметники: П’ятигорськ, П’ятихатки, Семигори, Семипілки, Сорокадуби, Трипілля; дворічанський, п’ятихатківський, семигірський, семипілківський, сорокадубівський та ін.
в) Географічні назви з першою дієслівною частиною у формі наказового способу та похідні від них прикметники: Вернигородок, Гуляйполе, Печиводи; вернигородоцький, гуляйпільський, печиводівський.
г) Географічні назви, що складаються з двох іменників, з’єднаних сполучним звуком, та похідні від них прикметники: Верболози, Індокитай, Страхолісся; верболозівський, індокитайський, страхоліський. Але: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор’я та деякі інші.
д) Географічні назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль; -абад, -акан, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт і похідні від них прикметники: Белград, Волгоград, Цілиноград; Китайгород, Новгород, Рудольфштадт; волгоградський, новгородський, ольгопільський, севастопольський, бранденбурзький,.
е) Прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника [без суфіксів -зьк(ий), -ськ(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності] та іменника:біломорський (від Біле море), білоцерківський (від Біла Церква), гостромогильський (від Гостра Могила), новоміський (від Нове Місто), яснополянський (від Ясна Поляна).
3. Через дефіс пишуться:
а) Географічні назви, що складаються з двох іменників (без сполучного звука) або з іменника й дальшого прикметника, а також прикметники, що походять від них: Пуща-Водиця — пуща-водицький; Берізки-Бершадські — берізки-бершадський, Віта-Поштова — віта-поштовий, Кам’янець-Подільський — кам’янець-подільський, Харків-Товарний – харків-товарний Але: Індокитай та похідні прикметники від подібних назв.
б) Географічні назви, що становлять поєднання двох імен або імені та прізвища (чи прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього) й зі зміною форми другого компонента, а також похідні від них прикметники: Андрієво-Іванівка – андрієво-іванівський, Івано-Франківськ — івано-франківський, Михайло-Коцюбинське — михайло-коцюбинський, але Петропавлівка.
в) Географічні назви, що складаються з іншомовних елементів – повнозначних слів, а також похідні від них прикметники: Буенос-Айрес, Думбартон-Окс, Іссик-Куль, Улан-Уде; буенос-айреський та ін., але: Алатау, Амудар’я, Сирдар’я, амудар’їнський, приамудар’їнський; амлмаатинець, кзилординець та ін.
г) Географічні назви (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть- та іншомовними вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- і под., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стрит, -фіорд і похідні від них прикметники: Соль-Ілецьк, Спас-Клепики, Усть-Каменогорськ; Вест-Індія, Іст-Лондон, Нью-Йорк, Сан-Сальвадор, Санкт-Галлен,; соль-ілецький, усть-каменогорський; нью-йоркський, фолл-риверський, атлантик-сітинський та ін.
д) Географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники: Новосілки-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону, Франкфурт-на-Майні, Яр-під-Зайчиком; Булонь-сюр-Мер, Бург-ель-Араб, Лa-Mанш, Ла-Плата, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро, Сен-е-Уаз (департамент); новосілківський-на-Дніпрі, ростовський-на-Дону, франкфуртський-на-Майні,ярський-під-зайчиком; булонь-сюр-мерський, бург-ель-арабський, ла-маншський, ла-платський і т. ін.
е) Прикметники, утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев(-єв), -ин (-їн), -ськ(ий), -цьк(ий), -зьк(ий): давидово-брідський (від Давидів Брід),олійниково-слобідський (від Олійникова Слобода), мишурино-різький (від Мишурин Ріг.
є) Прикметники, утворені від географічних назв, що становлять поєднання імені та прізвища: івано-франківський (село Івана Франка).