4. Економічні ідеї раннього християнства

За умов економічної, політичної і моральної кризи рабовласницького ладу в І ст.н.е. в Римській імперії виникла нова релігія —християнство, яке стало релігією пригноблених і принижених. Віровчення християнства викладено в Новому завіті Біблії, створеного в І - II ст.н.е. Тут можна знайти уявлення християн про економічні проблеми того часу та шляхи їх вирішення.

Раннє християнство морально засуджувало майнову нерівність, поділ людей на бідних і багатих. Багатство розглядається як уособлення і причина всілякого зла. В Євангелії від Марка стверджується, що «легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому увійти в царство Боже». Щоб відповідати християнському ідеалу, радилось або продати все своє майно, або ще краще роздати його нужденним. Християнство визнавало працю основою людського життя і проголошувало принцип всезагальності праці і рівну оплату за рівну працю. Відомі гасла — «Хто не працює, той не їсть». «За рівну працю — рівну оплату» — проголосив апостол Павло — фактичний засновник християнства.

Уявлення про економічні погляди раннього християнства, яке швидко розповсюджувалось по території Римської імперії, дає також християнська релігійна література того періоду.

Найвідомішим християнським автором перших століть нової ери був Августин Блаженний (353 - 430) — єпископ однієї із східних провінцій імперії. Він розвивав ідею християнської рівності всіх людей, яка запере­чувала висновки античних мислителів про природність поділу людей на панів і рабів. Це був новий погляд на соціально-економічні відносини — відносини рівних суб'єктів. Августин Блаженний найпочеснішим заняттям людини визнавав землеробство, він засуджував торгівлю заради наживи та позику під процент. Цей єпископ доводив, що фізична праця не менш почесна, ніж розумова.